номер провадження справи 6/41/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2025 Справа № 908/764/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/764/25

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АРЛАС» (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 13-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет № 8)

про розірвання договору та стягнення грошової суми.

Процесуальні дії по справі.

25.03.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх.№831/08-07/25 (позов направлений засобами поштового зв`язку) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АРЛАС» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» про:

- розірвання Договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №0407-ПК-Д від 19.12.2024, укладеного між ТОВ «ФІРМА «АРЛАС» (код ЄДРПОУ 44453106) та ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» (40308189);

- стягнення суми 80 561,11 грн, отриманої в якості попередньої оплати за товар за Договором №0407-ПК-Д від 19.12.2024.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.03.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/764/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою суду від 27.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/764/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 6/41/25. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/764/25. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 ГПК України).

Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/764/25 від 27.03.2025 була направлена учасникам справи до їхніх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд та отримана ними 27.03.2025 о 18 год. 41 хв., про що свідчать довідки про доставку електронних листів.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 26.04.2025 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення - 23.05.2025.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив про наявність між сторонами господарських правовідносин, які врегульовані договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №0407-ПК-Д від 19.12.2024. Позивач доводить, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином та перерахував на користь відповідача попередню оплату в розмірі 142 470,00 грн. Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків за період з 19.12.2024 по 31.12.2024, відповідач не передав/не відвантажив позивачу товар на суму 80 561,11 грн.

Позивач вказує, що починаючи з січня 2025 усі мережі АЗС «АВІАС» та її партнери перестали відпускати ПММ за картками, що в свою чергу унеможливлює виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань щодо поставки ПММ. Внаслідок прострочення відповідачем зобов`язань понад три місяці, позивач втратив інтерес щодо отримання товару за договором та направив відповідачеві вимогу-повідомлення від 05.02.2025 №05/1, якою ініціював розірвання договору. У зв`язку з тривалим порушенням постачальником обсягів поставки товару позивач просить розірвати Договір №0407-ПК-Д від 19.12.2024 та стягнути з відповідача суму 80561,11 грн, сплачену в якості попередньої оплати за товар за вказаним договором.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву на позов.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін суду не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (постачальник, відповідач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АРЛАС» (Замовник, позивач у справі) 19.12.2024 уклали договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №0407-ПК-Д (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору узгоджено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов`язується поставити Замовнику паливно-мастильні матеріали та Паливні картки, на яких воно обліковується; організувати та забезпечити відпуск ПММ Замовнику або Довіреній особі Замовника на підставі Паливних карток, а Замовник зобов`язується сплатити Постачальнику вартість ПММ.

Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, визначаються у рахунках, які виставляються Постачальником та сплачуються Замовником згідно умов цього Договору (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору відпуск ПММ Постачальником Замовнику відбувається через мережу АЗС після отримання позитивних Авторизаційних відповідей по Паливним карткам через Термінал.

Пунктом 4.1 договору, зокрема, узгоджено, що постачальник зобов`язується на підставі Заяви на отримання Паливних карток, безкоштовно надати Замовнику Паливні картки, за однією з умов, зокрема, підписання накладної з використанням електронного документообігу та цифрового підпису Постачальника та Замовника.

Постачальник зобов`язується у строк не більше 2-х банківських днів з дня надходження коштів за ПММ на поточний рахунок (в повному обсязі за відповідним рахунком) Постачальника забезпечити поповнення Основної Паливної Картки Замовника (п.п. 4.1.3 договору).

Постачальник зобов`язується забезпечити Замовнику можливість безперешкодного використання Паливних карток відповідно до умов Договору та Правилами користування Паливними картками (Додаток 1 до Договору) (п. 4.1.5 договору).

Згідно з п. 5.1 договору умови оплати: оплата товару здійснюється Замовником в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку на Товар. Ціна товару вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Даний договір укладений строком на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік і на тих же умовах (п. 7.2 договору).

У пункті 7.3 сторони погодили, що цей договір може бути розірваний достроково за ініціативою однієї зі сторін за умови письмового повідомлення іншої сторони за відсутності заборгованості. Договір вважається розірваним з моменту отримання письмового повідомлення. У випадку отримання письмового повідомлення про розірвання договору укладання додаткової угоди про розірвання не потребується.

25.12.2024 позивач на виконання умов договору перерахував на користь позивача 142470,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №402 від 25.12.2024. У графі призначення платежу зазначено: «Згідно договору №0407-ПК-Д від 19/12/2024 за нафтопродукти в т.ч. ПДВ 20% 23745,00 грн.».

Відповідач зобов`язання за вказаним правочином виконав частково на суму 61908,89 грн, що підтверджується підписаною сторонами з використанням електронного документообігу та цифрового підпису видаткова накладна №0001/1005859 від 31.12.2024.

Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків, який підписано сторонами з використанням електронного документообігу та цифрового підпису, станом на 31.12.2024 відповідач має заборгованість на користь позивача в сумі 80561,11 грн,.

У зв`язку з істотним порушення відповідачем зобов`язань за договором, позивач 05.02.2025 направив на електронну адресу відповідача (if@avias.ua) та засобами поштового зв`язку вимогу-повідомлення, якою ініціював розірвання договору №0407-ПК-Д від 19.12.2024 та повернення попередньої оплати в розмірі 80561,11 грн. До вимоги було додано два примірника Додаткової угоди про розірвання договору №0407-ПК-Д від 19.12.2024, два примірника Акту звірки взаємних розрахунків станом на 05.02.2025. Вказана вимога-повідомлення (відправлення №4904000047326) відповідно до інформації з вебсайту АТ «Укрпошта» (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) отримана відповідачем 10.02.2025 року.

Вимога залишена відповідачем без відповіді, грошові кошти в сумі 80 561,11 грн сплаченої попередньої оплати за договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №0407-ПК-Д від 19.12.2024 в добровільному порядку не повернуті.

У зв`язку з викладеним, ТОВ «ФІРМА «АРЛАС» звернулось до господарського суду за захистом порушених прав.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №0407-ПК-Д від 19.12.2024, який за своєю правовою природою є договором поставки.

За змістом ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З положень статей 662, 663 ЦК України слідує, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Учасники правочину в пункті 5.1 договору узгодили порядок розрахунків за товар, а саме шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку на товар.

Тобто Замовник здійснює попередню оплату за отримання товару в майбутньому.

Матеріали справи містять докази перерахування позивачем відповідачу попередньої оплати в розмірі 142 470,00 грн.

Суду надані докази (видаткова накладна №0001/1005859 від 31.12.2024, яка підписана сторонами електронними підписами) про часткове виконання відповідачем зобов`язань щодо поставки позивачу паливно-мастильних матеріалів (бензин, газ нафтовий скраплений, дизпаливо) на загальну суму 61 908,89 грн.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частинами 1, 2, 3 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Аналіз наявних документів свідчить про не передання відповідачем товару позивачеві за договором №0407-ПК-Д від 19.12.2024 на суму 80 561,11 грн.

У зв`язку з неможливістю отримати товар - паливно-мастильні матеріали за договором № 0407-ПК-Д від 19.12.2024 на суму внесеної позивачем попередньої оплати, останній звернувся до суду з позовом про розірвання вказаного договору та стягнення відповідача суми попередньої оплати в розмірі 80 561,11 грн.

Стаття 631 ЦК України визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати своїобов`язки відповідно до договору.

Договір № 0407-ПК-Д від 19.12.2024 укладений між сторонами строком на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік і на тих же умовах (п. 7.2 договору).

Згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина 3 ст. 651 ЦК України).

У цивільному законодавстві закріплено конструкцію «розірвання договору» (статті 651 - 654 ЦК України). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду (частина 4 ст. 236 ГПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 лютого 2020 року у справі № 910/4391/19 суд дійшов висновку, що відмова від договору за своєю суттю є одностороннім правочином і, з огляду на підстави такої відмови, є способом захисту порушених прав сторони договору, а тому не вимагає згоди другої сторони. Відмова від договору вважається такою, що відбулася, якщо сторона направила іншій стороні відповідну заяву (лист, повідомлення), надавши суду докази такого направлення та її отримання.

У постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2021 року по справі № 456/2076/19 (провадження № 61-6357св21) вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Як встановлено судом у даній справі, позивач 05.02.2025 направив на електронну адресу відповідача (if@avias.ua) та засобами поштового зв`язку вимогу-повідомлення, якою ініціював розірвання договору №0407-ПК-Д від 19.12.2024 та вимагав повернення попередньої оплати в розмірі 80561,11 грн. Вказана вимога-повідомлення (відправлення №4904000047326) відповідно до інформації з вебсайту АТ «Укрпошта» (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) отримана відповідачем 10.02.2025 року.

Зміст договору №0407-ПК-Д від 19.12.2024 свідчить, що пункт 7.3 встановлює право на відмову від договору будь-якої із його сторін в будь-який час. При цьому сторони узгодили, що такий договір буде вважатися розірваним з моменту отримання письмового повідомлення про це. Відтак, односторонню відмову від договору у випадку, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, в даному випадку позивача, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків.

Ураховуючи положення п. 7.3 договору, договір №0407-ПК-Д від 19.12.2024 на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками є розірваним в односторонньому порядку 10.02.2025 року, оскільки позивач відмовився від договору шляхом направлення відповідачеві письмового повідомлення про це.

За таких обставин, у позивача відсутнє суб`єктивне цивільне право, яке б підлягало захисту в судовому порядку.

Ураховуючи зазначене, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про розірвання Договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №0407-ПК-Д від 19.12.2024, укладеного між ТОВ «ФІРМА «АРЛАС» (код ЄДРПОУ 44453106) та ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» (40308189).

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані тощо. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Таким чином відповідач не дотримався встановлених договором поставки №№0407-ПК-Д від 19.12.2024 умов виконання зобов`язання щодо повної передачі/поставки товару, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Докази протилежного у матеріалах справи № 908/764/25 відсутні та суду не надані.

Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 80561,11 грн підтверджується, Актом звірки взаємних розрахунків за період з 19.12.2024 по 31.12.2024, який містить електронні підписи учасників правочину, про що сторонами погоджено у п. 11.4 договору, платіжною інструкцією №402 від 25.12.2024 та видатковою накладною №0001/1005859 від 31.12.2024.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та, в окремих випадках, - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Відповідач попередню оплату в сумі 80561,11 грн за договором №0407-ПК-Д від 19.12.2024 позивачу не повернув. До матеріалів справи не надано доказів протилежного.

З огляду на наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 80561,11 грн, яка була перерахована в якості попередньої оплати за товар є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 80561,11 грн, яка була перерахована в якості попередньої оплати за товар за договором №0407-ПК-Д від 19.12.2024 підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню. У задоволенні позовної вимоги про розірвання договору суд відмовляє. Відтак, позов задовольняється судом частково.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

На виконання вимог процесуального закону, позивач сплатив судовий збір у розмірі 6056,00 грн, з яких 3028,00 грн за вимогу немайнового характеру, за 3028,00 грн - за майнову вимогу.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11-А, кабінет №8, ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АРЛАС» (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 13-А, ідентифікаційний код юридичної особи 44453106) 80561,11 (вісімдесят тисяч п`ятсот шістдесят одну гривню 11 коп.) попередньої оплати, 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. У задоволенні позову про розірвання Договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №0407-ПК-Д від 19.12.2024, укладеного між ТОВ «ФІРМА «АРЛАС» та ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС», відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України 23.05.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/sud5009/.

Суддя О.А. Федько