21.05.2025 Єдиний унікальний номер 205/292/25

Номер провадження 2/205/1616/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді – Грони Д. С.

за участю секретаря судового засідання Матківської В. В.,

представника позивача Дороганя О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави, в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2025 року до суду надійшла позовна заява заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 лютого 2020 року державним реєстратором Мангушської районної державної адміністрації Донецької області Попруженком А.В. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 35665822 про право приватної власності  ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1423985500:03:000:2725, площею 1,9434 га для ведення особистого селянського господарства на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів. На підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області № 5254-СГ від 17.10.2019 «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», відповідачу передано з земель державної власності у приватну власність вищевказану земельну ділянку. Відповідно до наданої ГУ Держгеокадастру у Донецькій області копії наказу з такими самими реквізитами «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою і наданні у власність земельної ділянки»,  ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та наданні безоплатно у власність вищезазначеної земельної ділянки. Тобто, зміст наказу фактично прийнятого ГУ Держгеокадастру у Донецькій області не відповідає змісту наказу з тими ж реквізитами, що міститься в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1423985500:03:000:2725. В подальшому, ГУ Держгеокадастру у Донецькій області не приймалося ніяких наказів щодо  ОСОБА_1 про затвердження документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки, а наказом №5254-СГ від 17.10.2019 їй відмовлено у затвердженні проекту землеустрою і наданні у власність земельної ділянки. Наказ ГУ Держгеокадастру в Донецькій області № 5248-СГ від 16 жовтня 2019 року, яким начебто затверджено проект землеустрою 6 особам, у тому числі ОСОБА_1 , не приймався ГУ Держгеокадастру в Донецькій області. Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру в Донецькій області встановлено, що фактично приймався наказ № 5248-СГ від 16.10.2019 «Про відмову у затверджені документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства. Таким чином, підтверджено, що наказом ГУ Держгеокадастру в Донецькій області № 5248-СГ від 16.10.2019 (на який мається посилання у наказі від № 5254-СГ від 17.10.2019) не могло бути затверджено проект землеустрою ОСОБА_1 . Відповідно до інформації з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру станом на 16.10.2019 та 17.10.2019 обов`язки начальника ГУ Держгеокадастру в Донецькій області виконувала Підгорна Т. О., начальник міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську цього ж Головного управління. Відповідно до інформації з Держгеокадастру України з 03 жовтня 2019 року по 20 грудня 2019 року включно обов`язки начальника виконувала Підгорна Т. О., начальник міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську цього ж Головного управління (на період відсторонення ОСОБА_2 ). Таким чином, 17 жовтня 2019 року саме ОСОБА_3 мала повноваження на підписання наказів з питання розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Отже, 17.10.2019 Якименко І. В. не мав повноважень на підписання наказу № 5254-СГ від 17.10.2019 «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_1 нібито, надано безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1423985500:03:000:2725. Вказує, що у системі «ДОК ПРОФ» є тільки один наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від № 5254-СГ від 17.10.2019, а саме наказ «Про відмову у затвердженні документації з землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою і наданні безоплатно у власність земельної ділянки площею 1,9435 га (кадастровий номер 1423985500:03:000:2725) для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області. Таким чином, державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки 1423985500:03:000:2725, а остання вибула з державної власності поза її волею. На підставі викладеного звернувся до суду з цим позовом, в якому просив суд витребувати у ОСОБА_1 на користь власника земельної ділянки відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельної кодексу України Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 1,9434 га з кадастровим номером 1423985500:03:000:2725, що розташована на території територіальної громади Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, а також стягнути з відповідача на користь Донецької обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 542 грн.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 06 березня 2022 року за №1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Першотравневого районного суду Донецької області на Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2025 року задоволено заяву заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, про забезпечення позову і заборонено ОСОБА_1 розпоряджатися земельною ділянкою площею 1,9434 га, з кадастровим номером 1423985500:03:000:2725, змінювати її цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання цієї земельної ділянки.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

10.02.2025 представник третьої особи - ГУ Держгеокадастру у Донецькій області сформувала в системі «Електронний суд» пояснення щодо позову, в якому підтримала позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування зазначила, що з позовної заяви вбачається, що внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 35665822 про право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1423985500:03:000:2725, площею 1,9434 га для ведення особистого селянського господарства на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №5254-СГ від 17.10.2019 «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення». Вказаний наказ підписано начальником Головного управління - Іваном Якименком. Представник зазначила, що на підставі наказу Держземагентства України від 10 квітня 2014 року №129 «Про деякі питання реєстрації документів в автоматизованій системі електронного діловодства» у Головному управлінні реєстрація всіх документів здійснюється у системі електронного документообігу «ДОК ПРОФ 2.0». На цей час використовується актуальна версія СЕД «ДОК ПРОФ 3.0». Накази з питань розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності реєструвалися та реєструються у картотеці «Накази СГ». Під час їх реєстрації номери наказам присвоюються автоматично (в порядку зростання), що унеможливлює реєстрацію кількох наказів СГ з одним і тим порядковим номером. Отже, у СЕД «ДОК ПРОФ 3.0» зареєстровані такі накази Головного управління з наступним змістом: № 1777-СГ від 26.04.2019 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», згідно з яким наказано «надати громадянину ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів. Орієнтований розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (наказ підписано начальником - І. Якименко), який видано на підставі клопотання ОСОБА_1 від 24.04.2019, яке зареєстровано в Головному управлінні за № Г-2406/0/36-19 від 24.04.2019 року; № 5254-СГ від 17.10.2019 «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», згідно з яким наказано «відмовити громадянину ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, громадянам: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 безоплатно у власність, сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розмір земельної ділянки 1,9435 га, кадастровий номер 1423985500:03:000:2725, та наданні цієї земельної ділянки у власність з таких підстав: відсутній висновок щодо наявності/відсутності об`єктів культурної спадщини (археологічних пам`яток) (наказ підписано виконуючою обов`язки начальника - Тетяною Підгорною). Вказаний наказ видано на підставі клопотання ОСОБА_1 від 18.06.2019, яке зареєстровано в Головному управлінні за № Г-6451/0/36-19 від 30.09.2019. В подальшому, Головним управлінням не приймалося ніяких наказів щодо ОСОБА_1 щодо затвердження документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки, а саме наказом № 5254-СГ від 17.10.2019 відповідачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою і наданні у власність земельної ділянки. Відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 02 жовтня 2019 року № 123-то «Про покладання виконання обов`язків на ОСОБА_3 » покладено виконання обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру у Донецькій області на ОСОБА_3 , начальника Міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську, з 03 жовтня 2019 року на період відсторонення ОСОБА_2 . Тобто, 17 жовтня 2019 року ОСОБА_2 не мав повноважень на підписання наказу № 5254-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_1 нібито, надано безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1423985500:03:000:2725. Таким чином, 17.10.2019 саме ОСОБА_3 мала повноваження на підписання наказів з питання розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення. У системі «ДОК ПРОФ» є тільки один наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 17.10.2019 № 5254-СГ, а саме наказ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою і наданні безоплатно у власність земельної ділянки площею 1,9435 га (кадастровий номер 1423985500:03:000:2725) для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області. Таким чином, державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки 1423985500:03:000:2725, а остання вибула з державної власності поза її волею.

06.03.2025 в.о. голови Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області було подано заяву, в якій селищна рада підтримує позовні вимоги, просить справу розглядати без її представника.

14.03.2025 представник третьої особи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру сформував в системі «Електронний суд» пояснення щодо позову аналогічні поясненням ГУ Держгеокадастру у Донецькій області.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.2025 закрито підготовче провадження у справі з призначенням справи до судового розгляду по суті.

Представник позивача прокурор Дорогань О.В. у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, на підставі ст. 130 ЦПК України повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, однак заперечень суду не надав, про причини неявки суд не повідомив та не надав клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без її участі.

Представники третіх осіб ГУ Держгеокадастру у Донецькій області та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у своїх письмових поясненнях просили суд розглянути справу за їх відсутності.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами загального позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав. При цьому, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

21.05.2025 ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра було вирішено питання про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 377055275, яка сформована 02.05.2024, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1423985500:03:000:2725, площею 1,9434 га, зареєстровано за ОСОБА_1 24 лютого 2020 року державним реєстратором Мангушської районної державної адміністрації Донецької області Попоруженком А.В. на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області №5254-СГ від 17.10.2019, номер відомостей про речове право № 35665822.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №1777-СГ від 26 квітня 2019 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів, з орієнтовним розміром земельної ділянки 2,0000 га, та цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Також у матеріалах справи наявне клопотання ОСОБА_1 від 18.06.2019, яке адресовано начальнику Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 1423985500:03:000:2725 площею 1,9435 га для ведення особистого селянського господарства на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області.

В матеріалах справи наявна копія наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області №5254-СГ від 17 жовтня 2019 року «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» за підписом виконуючої обов`язки начальника Тетяни Підгорної, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою і наданні безоплатно у власність земельної ділянки площею 1,9435 га (кадастровий номер 1423985500:03:000:2725) для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області.

Судом також встановлено, що матеріали справи містять копію наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області №5254-СГ від 17 жовтня 2019 року «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» за підписом начальника ОСОБА_10 , яким надано ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку площею 1,9434 га, в тому числі ріллі площею 1,9434 га (кадастровий номер 143985500:03:000:2725) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №10-5-0.3-1679/2-24 від 22 травня 2024 року встановлено, що головним управлінням фактично приймався наказ від 16 жовтня 2019 року № 5249-СГ «Про відмову у затверджені документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.

З листа про надання інформації з Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №10-28-0.152-1666/2-24 від 07 лютого 2024 року судом встановлено, що з 03 жовтня 2019 року по 20 грудня 2019 року включно обов`язки начальника Головного управління виконувала Підгорна Т.О., начальник Міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську цього ж Головного управління (на період відсторонення ОСОБА_2 ).

Також з наявної у матеріалах справи копії наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №123-то від 02 жовтня 2019 року «Про покладання виконання обов`язків на ОСОБА_3 » судом встановлено, що з 03 жовтня 2019 року на період відсторонення ОСОБА_2 покладено виконання обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на ОСОБА_3 , начальника Міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську.

Відповідно до Витягу № НВ-9940207312024, який сформовано 28 травня 2024 року, про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 143985500:03:000:2725, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 62 361,17 грн.

Судом також встановлено, що 18 грудня 2024 року Маріупольською окружною прокуратурою Донецької області на адресу Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області було направлено повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. ст. 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Статтею 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, права Мангушської територіальної громади, у тому числі і право на захист, реалізуються через її представницький орган, статус органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, має виключно Мангушська селищна рада Маріупольського району Донецької області, і саме Мангушська селищна рада Маріупольського району Донецької області має право вимоги щодо земельної ділянки, загальною площею 1,9434 га, з кадастровим №1423985500:03:000:2725.

Належне (законне) розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності, які відповідно до ст.14 Конституції України є основним національним багатством, що перебувають під особливою охороною держави, а право власності на які набувається виключно відповідно до закону, безумовно є складовою питання державного (загального) інтересу.

Повернення у власність держави незаконно приватизованої земельної ділянки сприятиме реалізації зазначених конституційних положень, а також є умовою позбавлення безпідставних переваг відповідача та відновлення можливості справедливого (законного) розподілу такого обмеженого державного ресурсу, що становить державний інтерес (вказане цілком узгоджується із правовою позицією ЄСПЛ, п.п. 70-71 рішення від 20 жовтня 2011 року, п. 54 рішення від 02 листопада 2004 року у справі «Трегубенко проти України»).

Верховним Судом у постанові від 10 грудня 2021 року у справі № 924/454/20 сформовано правову позицію щодо дотримання прокурором ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод щодо відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном, а саме критеріям законності, суспільного інтересу та пропорційності в частині витребування земельної ділянки сільськогосподарського призначення на користь держави.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно зі сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування і наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Частинами 2, 3 статті 78 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (пункт «б»).

Частинами 1-4 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлена судом.

Як встановлено судом під час судового розгляду, підставами для державної реєстрації державним реєстратором Мангушської районної державної адміністрації Попруженком А. В. права власності на земельну ділянку з кадастровим №1423985500:03:000:2725, площею 1,9434 га, за ОСОБА_1 , був наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 17 жовтня 2019 року №5254-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення». Однак судом також встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області № 5254-СГ від 17 жовтня 2019 року за підписом в.о. начальника Підгорної Т. відповідачці відмовлено у затвердженні документації із землеустрою і наданні у власність земельної ділянки на території Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області у зв`язку відсутністю висновку щодо наявності/відсутності об`єктів культурної спадщини (археологічних пам`яток), тому він не може вважатися підставою для набуття права власності особою на спірну земельну ділянку та не породжує відповідних правових наслідків.

Таким чином, з власності держави, в особі територіальної громади Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, незаконно і безпідставно вибула на користь відповідача земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 1,9434 га, з кадастровим №1423985500:03:000:2725, право власності на яку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права. Захист порушеного права особи має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц зазначено, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16, від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18, від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13, від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18.

У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ст. 90 Земельного кодексу України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Нормами глави 29 ЦК України передбачені такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Засади захисту права власності, зокрема, передбачають право на витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України) та від добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України).

У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК України (п. 21 постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 7 лютого 2014 року).

Отже, підставою для застосування механізму, передбаченого статтею 388 ЦК України, є встановлення судом можливості витребувати майно у набувача, незалежно від заперечення про те, що він є добросовісним. Такою умовою є, поряд з іншим, доведення факту вибуття майна з володіння власника чи володіння особи, якій він передав майно, поза їхньої волі.

Тобто, з матеріалів справи судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером №1423985500:03:000:2725 вибула з державної власності без достатньої правової підстави, та отримавши спірну земельну ділянку на підставі завідомо неправдивих відомостей, ОСОБА_1 не набула права власності у передбаченому законом порядку.

Суд також зазначає, що такий спосіб захисту, в цьому випадку, спрямований на поновлення порушених прав держави та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожного доказу, зокрема належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн за подання до суду позову та 1 514 грн за подання до суду заяви про забезпечення позову, що загалом становить 4542 грн, які підлягають стягненню з відповідача у зв`язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. 22, 78, 80, 81, 83, 90, 116, 121, 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 3, 15, 16, 321, 328 ЦК України, ст. ст. 89, 133, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави, в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про витребування земельної ділянки - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь власника земельної ділянки - Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області (ЄДРПОУ 04340493) земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 1,9434 га з кадастровим номером 1423985500:03:000:2725, що розташована на території територіальної громади Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецької обласної прокуратури (рахунок UА918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач - Донецька обласна прокуратура) понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 4 542 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 26 травня 2025 року.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Маріупольська окружна прокуратура Донецької області, місцезнаходження: 87501, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Мічмана Павлова, буд.10; тимчасове місце дислокації: 49000, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд. 6, в інтересах держави в особі: Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, код ЄДРПОУ 04340493, місцезнаходження: 87400, Донецька область, Маріупольський район, смт. Мангуш, пр. Миру, буд. 72; адреса для листування: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 36, каб. 40.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, код ЄДРПОУ 39767332, місцезнаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Машинобудівників, буд. 16.

Третя особа: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, код ЄДРПОУ 39411771, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 3.

Суддя:  Денис ГРОНА