Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #2076003112

Справа № 285/2003/25

провадження № 2-о/0285/108/25

У Х В А Л А


22 травня 2025 року                         м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі головуючої – судді                Сташків Т. Г.,

за секретаря судового засідання        Матвіюк Т. М.,

учасники справи: заявник ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , її представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представник МО України Панасюк В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , Міністерство оборони України, про встановлення факту перебування на утриманні,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2025 ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з вказаною заявою та просив встановити факт перебування падчерки ОСОБА_6 , 2012 року народження, на його утриманні.

В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.

Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні також не заперечувала проти задоволення вимог заяви.

Представник МО України просив судове засідання провести без участі їх представника. Інших заяв щодо розгляду справи до суду не надійшло.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, суд виснує наступне.

Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 315 ЦПК України передбачено розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У вказаній справі заявник просить встановити факт перебування на його утриманні падчерки ОСОБА_6 , 2012 року народження.

Метою встановлення факту заявник визначив можливість отримання відстрочки від призову на військову службу в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (п. 3 ч. 1 цього Закону).

У статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).

У частині першій статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У статті 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (частина перша статті 268 СК України).

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

Таким чином, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися лише з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами.

Тому для підтвердження утримання дитини вітчимом необхідне існування (настання) обставин, на підставі яких обсяг прав батьків (як батька так і матері) обмежується або припиняється.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються.

СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо утримання дитини. Також декларована у ст. 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо утримання дитини.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право.

У порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо вони не пов`язані з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право.

У вказаній справі заявник просить встановити факт перебування на його утриманні падчерки ОСОБА_6 , 2012 року народження, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для ОСОБА_5 як батька дівчинки, для ОСОБА_3 як матері, так і для самої неповнолітньої дитини.

Подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки доведення факту утримання падчерки вітчимом пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких біологічні батьки дитини не виконують своїх батьківських обов`язків щодо дитини та безумовно впливає на права і інтереси самої дитини.

Такий факт утримання дитини не біологічними батьками, а вітчимом не може встановлюватись у безспірному порядку, в тому числі на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.

Таким чином, за встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі батькав дитини у її матеріальному забезпеченні/утриманні, а тому питання, заявлене ОСОБА_1 у цій справі, не може з`ясовуватись безвідносно до дій батьків дитини та самої дитини та може бути вирішене лише у межах спору про право за загальним правилом у позовному провадженні.

У частині шостій статті 294 ЦПК України встановлено, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

За установлених у цій справі обставин факт перебування на утриманні у ОСОБА_1 падчерки ОСОБА_6 не може бути встановлений за правилами окремого провадження, у зв`язку із чим заяву слід залишити без розгляду, роз`яснивши заявнику право встановлення зазначеного факту за загальним правилом у позовному провадженні.

Зазначена позиція щодо наявності спору про право у справах зазначеної категорії викладена у постановах Верховного Суду від 27 березня 2025 року у справі № 353/886/24, від 04.12.2024 у справі № 551/812/23, від 18 жовтня 2024 року у справі № 613/1674/23, від 06 листопада 2024 року в справі № 468/1025/23, від 02.10.2024 у справі № 333/7023/23.

З огляду на вищевикладене, суд не погоджується з мотивами представника заявника щодо відсутності у вказаній справі спору про право та вважає безпідставним клопотання представника Міністерства оборони України про закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 258-259, 264-265, 268, 293-294, 315, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , Міністерство оборони України, про встановлення факту перебування на утриманні, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення чи підписання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту складення повного тексту ухвали.

Дата виготовлення та підписання повного тексту ухвали 26 травня 2025 року.




Суддя Т. Г. Сташків

       











Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація