КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

23 травня 2025 року                           м. Кропивницький                    Справа № 340/8239/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бодюл М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

представник: адвокат Тупало М.П.

відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)

представник: Івашкін О.В.

про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , через представника - адвоката Тупала М.П., звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень.

Позов мотивовано тим, що у грудні 2024 року за наслідками фактичної перевірки, проведеної ГУ ДПС у Кіровоградській області, прийняті податкові повідомлення-рішення, якими до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за проведення розрахункових операцій через РРО, реєстрація якого була скасована, а також за ненадання документів на перевірку. Позивачка не погоджується з цими рішеннями та вказує, що у травні 2024 року відповідач незаконно скасував реєстрацію РРО, а вона дізналася про скасування РРО лише під час фактичної перевірки. Запит відповідача про надання інформації не відповідав вимогам Податкового кодексу України, тому позивачка була звільнена від обов`язку надання відповіді на цей запит. Позивачка стверджує, що фактична перевірка проведена незаконно, без наявності та без зазначення у наказі конкретних підстав, передбачених пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України. Сума фінансової санкції за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначена неправильно, а  рішення про застосування цієї фінансової санкції не містить обов`язкових реквізитів – дати на номера. З цих підстав представник позивачки просить суд визнати протиправними та скасувати:

- рішення №129/11-28-69-11 від 14.05.2024 року про скасування реєстрації РРО фіскальний номер 3001001522, модель 447 Dаtecs FР-320, заводський номер АТ402014122, версія програмного забезпечення 1209, (5.03), реєстраційний номер екземпляра 000734495,

- податкове повідомлення-рішення форми "С" про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 246 844, 41 грн. за порушення п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг",

- податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №00183070704 від 03.12.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020 грн. на підставі п.121.1 ст.121 ПК України.

Ухвалою судді від 10.01.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі за цим позовом та призначене підготовче засідання.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що у ході фактичної перевірки, проведеної у жовтні 2024 року, встановлено факт здійснення позивачкою упродовж травня-жовтня 2024 року розрахункових операцій із застосування РРО, реєстрація якого була скасована рішенням ГУ ДПС у Кіровоградській області №4755 від 15.05.2024 року. Це рішення прийняте з огляду на те, що 13.05.2024 року закінчився 7-річний строк експлуатації РРО, який застосовувала ФОП ОСОБА_2 . Це є порушенням вимог пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення форми "С" №00183060704 від 03.12.2024 року про застосування до позивачки штрафу у розмірі 1246844,41 грн. Це податкове повідомлення-рішення зареєстроване у Реєстрі податкових повідомлень-рішень, втім у примірнику, направленому позивачці, помилково не вказані його дата та номер. Крім того у ході фактичної перевірки позивачка не надала усі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. У зв`язку з цим на неї накладено штраф на підставі пункту 121.1 статті 121 ПК України. Доводячи дотримання порядку призначення та проведення фактичної перевірки, а також правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивачки подав відповідь на відзив, у якій наполягав на задоволенні позову, посилаючись на порушення відповідачем процедури скасування реєстрації РРО. Також вказував, що відповідач безпідставно не застосував норму пункту 15 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо зменшення фінансової відповідальності для фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Ухвалою від 25.02.2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 з 03.02.2021 року зареєстрована як фізична особа – підприємець. Основним видом її економічної діяльності є роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах. З 01.06.2021 року вона зареєстрована в ГУ ДПС у Кіровоградській області платником єдиного податку 2 групи.  

Позивачка здійснює підприємницьку діяльність у відділу магазину за адресою: АДРЕСА_2 .

На цю господарську одиницю за заявою позивачки від 16.06.2022 року був зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 3001001522.

У травні 2024 року ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняло рішення №4755 від 15.05.2024 року про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій, фіскальний номер 3001001522 - на підставі пп.3 п.1 гл.4 р. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року №547 (закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО).  

У вересні 2024 року до ГУ ДПС у Кіровоградській області надійшов лист ДПС України №25823/7/99-00-07-03-02-07 від 16.09.2024 року з інформацією про можливі порушення суб`єктами господарювання, зокрема ФОП ОСОБА_1 , законодавства щодо здійснення розрахункових операцій через РРО, реєстрація яких скасована. Цим листом доручено ГУ ДПС у Кіровоградській області провести фактичні перевірки відповідних господарських об`єктів.

В.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області видала наказ №791-п від 14.10.2024 року "Про проведення фактичних перевірок", яким наказала провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання (перелік додається) з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платника податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотриманням роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги).

До переліку суб`єктів господарювання для проведення фактичних перевірок на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України (додаток №22 до наказу №791-п від 14.10.2024 року) включено ФОП ОСОБА_1 , адреса об`єкта – відділ магазину у м. Світловодськ, вул. Героїв України, 65; вид перевірки – фактична, дата початку перевірки – 15.10.2024 року, тривалість перевірки – не більше 10 діб, період діяльності, який буде перевірятися – згідно ст.102 ПК України.

На підставі цього наказу посадовим особам ГУ ДПС у Кіровоградській області видані направлення №3549, №3550 від 15.10.2024 року на проведення фактичної перевірки належного позивачці господарського об`єкту.

Посадові особи ГУ ДПС у Кіровоградській області 17.10.2024 року провели фактичну перевірку, за наслідками якої склали акт, який зареєстрований в ГУ ДПС у Кіровоградській області за №15581/11/28/РРО/ НОМЕР_1 від 22.10.2024 року.

У ході фактичної перевірки встановлені та описані в акті такі порушення:

- пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" – непроведення розрахункових операцій через зареєстрований РРО на загальну суму 831 322, 30 грн.

- пункту 85.2 статті 85 ПК України – ненадання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

ФОП ОСОБА_3 отримала примірник цього акту 08.11.2024 року та 14.11.2024 року надала свої заперечення.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень ГУ ДПС у Кіровоградській області склала висновок від 26.11.2024 року.

ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі акту перевірки прийняло щодо ФОП ОСОБА_3 такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "С" №00183060704 від 03.12.2024 року, яким за порушення пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі пункту 1 статті 17 цього Закону застосовано фінансові санкції у розмірі 1 246 844, 41 грн.,

- форми "ПС" №00183070704 від 03.12.2024 року, яким за порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України на підставі пункту 121.1 статті 121 ПК України накладено штраф у розмірі 1020 грн.

Не погодившись із цими рішеннями, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Пунктом 177.10 статті 177 ПК України передбачено, що фізичні особи-підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (надалі – Закон №265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

На час виникнення спірних правовідносин Закон №265 містив такі норми:

І. Загальні положення

Стаття 2. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

- фіскальні функції - це:

а) здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам`яті реєстратора розрахункових операцій, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів;

б) здатність програмних реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення для довгострокового зберігання на фіскальному сервері контролюючого органу та багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів;

- реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

- розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

- електронний контрольно-касовий реєстратор - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує облік кількості реалізованих товарів (послуг) найменування, друкування розрахункових та інших звітних документів;

- центр сервісного обслуговування - суб`єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту реєстраторів розрахункових операцій;

- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

- фіскальний режим роботи - це:

а) режим роботи опломбованого належним чином реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій;

б) режим роботи програмного реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого у реєстрі таких реєстраторів, що забезпечує реєстрацію розрахункових документів на фіскальному сервері контролюючого органу відповідно до цього Закону;

Термін "технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту" для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про захист прав споживачів". Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 3. Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок,

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги;

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування;

7) подавати до контролюючих органів звітність, пов`язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв`язку.

Суб`єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані.

14) вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування реєстратора розрахункових операцій, ремонтувати реєстратори розрахункових операцій через центри сервісного обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7. Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, реєстрації і ведення реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі на період відсутності зв`язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн), що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) та операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Стаття 12. На території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Реєстратор розрахункових операцій, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком України та погодженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", та/або інших дозволених згідно із законодавством засобів, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.

Не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб`єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам`яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не може становити менше семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов`язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.

Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 13. Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та дотримання вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 15. Контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Стаття 17. За порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) -  за кожне наступне вчинене порушення.

ІІ. Прикінцеві положення.

15. У період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання застосовується у таких розмірах:

- 25 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

- 50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року №547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 року за №918/29048, затверджено Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (надалі – Порядок №547). Цей Порядок містить такі норми:

I. Загальні положення

1. Цей Порядок поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників суб`єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі.

2. Цим Порядком визначаються форми:

- заяви про реєстрацію РРО;

- реєстраційного посвідчення;

- довідки про резервування фіскального номера РРО;

- заяви про скасування реєстрації РРО;

- рішення про скасування реєстрації РРО;

- довідки про скасування реєстрації РРО.

ІI. Порядок реєстрації РРО

1. Формування та застосування фіскального номера РРО

1. При реєстрації в контролюючих органах РРО присвоюється фіскальний номер.

2. Фіскальний номер РРО становить 10-розрядний числовий порядковий номер реєстраційного запису в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС відповідно до алгоритму його формування.

3. Фіскальний номер РРО автоматично формується в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС при резервуванні фіскального номера, є єдиним для всього інформаційного простору України, не змінюється при перереєстрації РРО і зберігається за РРО до дати скасування його реєстрації.

Після скасування реєстрації РРО фіскальний номер закривається та надалі не використовується.

4. Під час фіскалізації до фіскальної пам`яті РРО заносяться фіскальний номер РРО та дата внесення фіскального номера до фіскальної пам`яті РРО.

5. Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації РРО суб`єктом господарювання. При цьому РРО повинен унеможливити подальший вихід з фіскального режиму роботи.

6. Фіскальний номер РРО зазначається у всіх розрахункових документах/електронних розрахункових документах, чеках усіх звітів, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

2. Реєстрація та введення в експлуатацію РРО

1. Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, операції з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу, та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов`язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку та забезпечити його персоналізацію, опломбування та переведення у фіскальний режим роботи.

2. Реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

3. Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб`єкта господарювання як платника податків.

4. Для реєстрації РРО суб`єкт господарювання або представник суб`єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі - реєстраційна заява) (додаток 1).

5. Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб`єкта господарювання або фізичною особою - підприємцем чи представником суб`єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у разі подання заяви в електронній формі із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов`язковому заповненню.

6. У випадках, передбачених цим Порядком, можливість подання суб`єктами господарювання в електронній формі документів, у тому числі реєстраційної заяви, забезпечується в Електронному кабінеті, що функціонує відповідно до статті 42-1 Кодексу, або засобами телекомунікацій.

7. Суб`єкти господарювання можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікацій з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов`язкових реквізитів електронних документів.

Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовій формі.

19. Для інформування суб`єктів господарювання ДПС щоденно оприлюднює на своєму веб-сайті:

- дані про РРО із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої книги обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО), зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації в контролюючому органі, коду ЄДРПОУ, найменування суб`єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності));

- дані про РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб`єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО, коду ЄДРПОУ, найменування суб`єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)).

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

4. Скасування реєстрації РРО

1. Реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли:

1) суб`єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4) (далі - заява про скасування реєстрації);

2) вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів РРО або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до такого реєстру та був зареєстрований у контролюючому органі до створення такого реєстру;

3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;

5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;

6) установчі документи суб`єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

7) наявне судове рішення про ліквідацію суб`єкта господарювання - банкрута;

8) наявне судове рішення щодо припинення суб`єкта господарювання, що не пов`язане з банкрутством;

9) суб`єкт господарювання - фізична особа - підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб`єкта господарювання;

11) викрадено РРО;

12) змінено власника РРО;

13) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб`єкт господарювання повідомив про такий об`єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу як про закритий або такий, що не експлуатується суб`єктом господарювання;

14) суб`єкт господарювання у зв`язку із застосовуванням програмного РРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

2. Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у підпунктах 1, 11, 12 та 14 пункту 1 цієї глави, здійснюється за заявою суб`єкта господарювання, а на підставах, визначених у підпунктах 2-10, 13 пункту 1 цієї глави, може здійснюватися за заявою суб`єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Рішення про скасування реєстрації РРО оформлюється за формою № 5-РРО (додаток 5). Таке рішення підписується керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу.

3. Заяву про скасування реєстрації суб`єкт господарювання або представник суб`єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в ЦСО, з яким суб`єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації суб`єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.

4. Посадова особа контролюючого органу протягом п`яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційно-телекомунікаційній системи ДПС та надає (надсилає) суб`єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, примірник довідки про скасування реєстрації направляється до ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО, засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов`язкових реквізитів електронних документів. Примірник довідки про скасування реєстрації РРО розміщується в Електронному кабінеті.

5. Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 - 10, 13 пункту 1 цієї глави, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб`єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.

6. Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2, 3 пункту 1 цієї глави, попереджає суб`єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 року №601 затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, який містить такі норми:

Загальні питання

1. Цей Порядок визначає вимоги до технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій суб`єктів господарювання, які відповідно до законодавства застосовують такі реєстратори під час здійснення операцій з розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - користувачі).

2.Для цілей цього Порядку також використовуються такі терміни:

- введення в експлуатацію - роботи з технічного обслуговування реєстратора розрахункових операцій (далі - реєстратор), пов`язані з підготовкою його до експлуатації (вхідний контроль, регулювання, усунення виявлених несправностей) відповідно до експлуатаційних документів виробника або постачальника (далі - експлуатаційні документи), а також введення обов`язкових реквізитів чека, фіскального номера користувача та переведення реєстратора у фіскальний режим роботи;

- строк служби - строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам`яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

4. Введення реєстраторів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюється центрами сервісного обслуговування виключно на підставі укладених з користувачами відповідних договорів.

Виконання зазначених робіт іншими особами або центрами сервісного обслуговування без укладення з користувачами відповідних договорів забороняється.

7. Експлуатаційні документи на реєстратори, в тому числі іноземного виробництва, повинні складатися державною мовою і відповідати вимогам національного стандарту ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 та цього Порядку. Експлуатаційні документи повинні містити доступну і достовірну інформацію. До експлуатаційних документів належать паспорт (формуляр), інструкція з експлуатації, інші текстові, графічні конструкторські матеріали, які окремо або в сукупності дають можливість ознайомитися з характеристиками реєстраторів, правилами їх застосування.

10. Під час продажу реєстратора продавець зобов`язаний:

- у присутності покупця перевірити наявність експлуатаційних документів та непорушність пломб виробника, відповідність його комплектності експлуатаційним документам;

- зробити запис у паспорті (формулярі) про дату продажу, скріпити його підписом уповноваженої особи продавця та штампом підприємства, яке здійснює такий продаж;

- видати покупцю документи, що засвідчують факт купівлі та містять перелік центрів сервісного обслуговування, які уклали з виробником (постачальником) договір про технічне обслуговування та ремонт цієї моделі реєстратора.

Введення в експлуатацію

11. Роботи з введення реєстраторів в експлуатацію виконуються центром сервісного обслуговування відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера реєстратора.

Інформація про резервування фіскального номера до центру сервісного обслуговування надсилається ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов`язкових реквізитів електронних документів у день резервування фіскального номера реєстратора в інформаційній системі ДПС територіальним органом ДПС, де проводиться реєстрація реєстратора.

12. Занесення фіскального номера у пам`ять реєстратора та переведення його у фіскальний режим роботи здійснюється у порядку, встановленому законодавством, з дотриманням вимог експлуатаційних документів.

13. Після закінчення робіт з введення реєстратора в експлуатацію представник центру сервісного обслуговування робить запис в експлуатаційних документах, складає довідку про опломбування реєстратора та акт введення його в експлуатацію за формою згідно з додатком 1. По одному примірнику довідки та акта залишаються в центрі сервісного обслуговування і надаються користувачеві. Один примірник таких документів надсилається центром сервісного обслуговування засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов`язкових реквізитів електронних документів до територіального органу ДПС, де проводиться реєстрація реєстратора.

Ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій

58. З метою узагальнення, зберігання та надання достовірної інформації щодо моделей (модифікацій), конструкторсько-технологічної та програмної документації реєстраторів, які дозволені для застосування у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, ведеться реєстр екземплярів реєстраторів розрахункових операцій.

59. Виробники (постачальники) не пізніше дня поставки реєстратора надсилають ДПС інформацію про такий екземпляр реєстратора, яка повинна містити дані про найменування моделі (модифікації) реєстратора, сферу його застосування та версію внутрішнього програмного забезпечення (згідно з Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій), унікальний (серійний) номер реєстратора, дату виготовлення, гарантійний строк зберігання, гарантійний строк експлуатації, строк служби реєстратора, складові частини реєстратора згідно із сертифікатом відповідності та конструкторсько-технологічною документацією виробника, комплект поставки.

На підставі зазначеної інформації ДПС веде реєстр екземплярів реєстраторів розрахункових операцій у порядку, визначеному Мінфіном.

З 19.04.2019 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.02.2019 року №64 "Про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій", який зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2019 року за № 307/33278. Пунктом 2 цього наказу установлено, що:

1) не пізніше двох місяців, наступних за місяцем набрання чинності цим наказом, ДФС формує реєстр екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі - Реєстр) та включає до Реєстру всі екземпляри реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО), які зареєстровані в органах ДФС і перебувають в експлуатації (крім тих РРО, що зареєстровані для господарських одиниць чи суб`єктів господарювання із місцезнаходженням на тимчасово окупованих територіях) або перебували в експлуатації на дату набрання чинності цим наказом, із присвоєнням їм реєстраційних номерів;

2) протягом трьох місяців, наступних за місяцем набрання чинності цим наказом, виробники (постачальники) подають заяви про включення до Реєстру всіх екземплярів РРО, поставка яких була здійснена до набрання чинності цим наказом, строк служби яких не сплив та які не включені до Реєстру.

Якщо на момент отримання заяви про включення моделі (модифікації) РРО до Реєстру такий РРО вже включений до Реєстру згідно з підпунктом 1 цього пункту, заява виробника (постачальника) вважається заявою про внесення змін до Реєстру;

3) протягом трьох місяців, наступних за місяцем набрання чинності цим наказом, у разі подання заяви до органу ДФС про реєстрацію РРО, який не включений до Реєстру на дату подання такої заяви, суб`єкт господарювання - користувач РРО додає до заяви копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування, а також копії паспорта (формуляра) РРО та паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема). На підставі зазначених документів орган ДФС включає РРО до Реєстру;

4) включення екземплярів РРО до Реєстру, які були зняті з реєстрації в органах ДФС (шляхом скасування реєстрації) до набрання чинності цим наказом, які не включені до Реєстру та щодо яких не сплив строк служби, може бути здійснене органом ДФС у загальному порядку, в тому числі на підставі заяви виробника (постачальника) або звернення суб`єкта господарювання - користувача РРО та доданих до неї копій документів, що підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО, а також копії паспорта (формуляра) РРО та паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2019 року №64 затверджено Порядок ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій, який містить такі норми:

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон), пунктів 58, 59 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 (зі змінами) (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає механізм включення/внесення змін / виключення до/з реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі - Реєстр).

2. Реєстр ведеться з метою узагальнення, зберігання та надання достовірної інформації щодо моделей (модифікацій), конструкторсько-технологічної та програмної документації екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО), які дозволені для застосування у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі - Державний реєстр РРО).

Створення і обробка документів в електронній формі здійснюються з додержанням вимог законодавства в сферах електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

ДПС є розпорядником даних Реєстру та інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстру.

4. До Реєстру включаються дані про:

1) назву моделі (модифікації) екземпляра РРО (згідно з Державним реєстром РРО);

2) версію внутрішнього програмного забезпечення екземпляра РРО (згідно з Державним реєстром РРО);

3) сферу застосування екземпляра РРО (згідно з Державним реєстром РРО);

4) унікальний (серійний) номер екземпляра РРО;

5) податковий номер (серію (за наявності) та номер паспорта для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) та найменування (прізвище, ім`я, по батькові) виробника (постачальника) екземпляра РРО;

6) дату виготовлення екземпляра РРО;

7) строк служби екземпляра РРО;

8) гарантійний строк зберігання екземпляра РРО;

9) гарантійний строк експлуатації екземпляра РРО;

10) складові частини екземпляра РРО згідно із сертифікатом відповідності та конструкторсько-технологічною документацією виробника;

11) комплект поставки екземпляра РРО;

12) дати включення, внесення змін або виключення екземпляра РРО до/із Реєстру;

13) стан екземпляра РРО (не вводився в експлуатацію, зарезервований фіскальний номер, введений в експлуатацію, знятий з реєстрації (скасована реєстрація), закінчився строк служби, викрадений, входить до складу арештованого майна, судом заборонена реєстрація тощо) із зазначенням видів, дати та номерів відповідних документів;

14) зарезервований або діючий фіскальний номер екземпляра РРО;

15) податковий номер (серію (за наявності) та номер паспорта для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) та найменування (прізвище, ім`я, по батькові), суб`єкта господарювання, у користуванні якого перебуває екземпляр РРО (у разі перебування в експлуатації);

16) реєстраційний номер екземпляра РРО;

17) підстави включення, внесення змін або виключення екземпляра до/з Реєстру, дати та номери відповідних документів.

Внесення інформації, зазначеної у підпунктах 5, 12-17 цього пункту, здійснюється ДПС у разі проведення відповідних реєстраційних дій.

ІII. Включення екземпляра РРО до Реєстру

1. До Реєстру вносяться відомості про екземпляри РРО, моделі (модифікації) яких включені до Державного реєстру РРО, що поставлені для введення в обіг або експлуатуються, та строк служби яких не сплив.

Кожен екземпляр РРО включається до Реєстру один раз.

Кожному екземпляру РРО, включеному до Реєстру, присвоюється унікальний реєстраційний номер, який не змінюється протягом всього строку застосування РРО.

Рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.1999 року №11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 року за № 133/4354, затверджено Порядок доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, у якому наведені такі норми:

1.1. Цей Порядок поширюється на електронні контрольно-касові апарати (далі - ЕККА), що зареєстровані органами державної податкової служби і використовуються при розрахунках у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

1.2. Доопрацювання ЕККА - це внесення згідно з документацією виробника змін до конструкції чи програмного забезпечення конкретного зразка ЕККА, який зареєстровано в органах державної податкової служби, з метою приведення його технічних характеристик у відповідність до технічних характеристик модифікації тієї самої моделі ЕККА, яка внесена до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп`ютерних систем.

Доопрацювання ЕККА є різновидом його ремонту.

1.3. Доопрацювання ЕККА може здійснювати лише виробник чи генеральний постачальник моделі ЕККА, яка підлягає доопрацюванню, або уповноважений ними центр сервісного обслуговування (далі - виконавець).

1.4. Доопрацювання конкретного зразка ЕККА виконується за бажанням власника ЕККА та за його рахунок.

1.5. Доопрацюванню підлягають тільки ті зразки ЕККА, строк служби яких, указаний в експлуатаційній документації, ще не вичерпався.

Якщо в експлуатаційній документації строк служби ЕККА не вказано, то він становить 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску.

Суд установив, що ФОП ОСОБА_1 з 2022 року використовувала у своїй господарській діяльності реєстратор розрахункових операцій – електронний контрольно-касовий реєстратор, модель 447 Dаtecs FР-320, заводський номер НОМЕР_2 . Згідно з паспортом його виробником є ДП "Компанія "ATLAS", а дата виготовлення – 29.03.2017 року.

У період з 13.05.2017 року по 15.06.2022 року цей РРО був зареєстрований в ГУ ДПС у Кіровоградській області за іншим суб`єктом господарювання – ФОП ОСОБА_4 .   

Позивачка купила цей пристрій у ФОП ОСОБА_4 14.06.2022 року для  застосування у сфері торгівлі на своїй господарській одиниці.

З цієї метою позивачка 16.06.2022 року звернулася до ГУ ДПС у Кіровоградській області із заявою про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій (форма №1-РРО).

Перед цим вона уклала із сервісним центром обслуговування – ФОП ОСОБА_5 – договір про технічне обслуговування та ремонт РРО №КВ-2200064 від 15.06.2022 року.

ГУ ДПС у Кіровоградській області видало ФОП ОСОБА_1 реєстраційне посвідчення №4433 від 16.06.2022 року на цей екземпляр РРО (форма №3-РРО), присвоївши йому фіскальний номер 3001001522.

ФОП ОСОБА_5 як сервісний центр обслуговування склав акт №15223 від 16.06.2022 року про введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій.

Після цього позивачка почала використовувати цей РРО на своїй господарській одиниці і застосовувала його для реєстрації розрахункових операцій аж до проведення відповідачем фактичної перевірки у жовтні 2024 року.

Втім ще у травні 2024 року ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі службової записки Світловодської ДПІ №129/11-28-69-11 від 14.05.2024 року прийняло рішення №4755 від 15.05.2024 року про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій (форма №5-РРО) на підставі пп.3 п.1 гл. 4 р. ІІ Порядку №547 – закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО.

Також ГУ ДПС у Кіровоградській області склало довідку №4755 від 15.05.2024 року про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій (форма №6-РРО).

У ході фактичної перевірки працівники контролюючого органу дійшли до висновку, що оскільки РРО використовувався ФОП ОСОБА_2 після того, як був знятий з реєстрації 15.05.2024 року, то починаючи з 16.05.2024 року проведення позивачкою через цей РРО розрахункових операції є порушенням вимог пункту 1 статті 3 Закону №265 і згідно з пунктом 1 статті 17 цього Закону тягне відповідальність у вигляді фінансової санкції: у розмірі 100 % вартості товарів, проданих з порушеннями – за порушення, вчинене вперше;  150 % вартості товарів, проданих з порушеннями, – за кожне наступне вчинене порушення. Згідно з наданими ДПС відомостями Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій у період 16.05.2024 року по 31.07.2024 року через РРО проведено розрахункові операції щодо реалізації товарів на загальну суму 815 195, 52 грн. (перша розрахункова операція мала місце 16.05.2024 року – на суму 278, 07 грн.) На момент фактичної перевірки 17.10.2024 року на місці проведення розрахунків було 16 126, 78 грн. Тож за підрахунками посадових осіб відповідача, загалом вартість товарів, проданих з порушеннями, склала 831 322, 30 грн. (815 195, 52 грн. + 16126, 78 грн.).

У зв`язку з цим спірним податковим повідомленням-рішенням форми "С" №00183060704 від 03.12.2024 року до ФОП ОСОБА_2 застосовано фінансова санкція у розмірі 1 246 844, 41 грн., з яких:

- 278, 07 грн. (278, 07 грн. х 100 %) – фінансова санкція за порушення, вчинене вперше 16.05.2024 року,

- 1 246 566, 34 грн. ((831 322, 30 грн. – 278, 07 грн.) х 150 %) – фінансові санкції за кожні наступні вчинені порушення у період з 16.05.2024 року по 31.07.2024 року та 17.10.2024 року.

Відповідач доводив відсутність підстав для застосування пункту 15 розділу II "Прикінцеві положення" Закону №265 щодо зменшення фінансової відповідальності за такі порушення для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість. Відповідач вказує, що ця норма не поширюється на осіб, які здійснюють діяльність з продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Відповідно до пункту статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" технічно складні побутові товари – це непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 року №231 затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Оскільки позивачка у 2024 році здійснювала продаж електричних приладів, які включені до цього Переліку, що підтверджується наданими відповідачем фіскальними чеками, то вона не належить до кола осіб, для яких Законом №265 передбачені окремі виключення щодо фіскалізації розрахунків та тимчасово запроваджена зменшена фінансова відповідальність за окремі порушення вимог цього Закону.

Позивачка також посилалася на незаконність застосування до неї фінансової санкції, стверджуючи про відсутність її вини у такому порушенні, оскільки вона не була обізнана про перебіг визначеного законом строку експлуатації РРО, а відповідач не попередив її про закінчення цього строку. Позивачка вважає, що строк служби РРО не закінчився.  

Суд зазначає, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі, зобов`язані проводити розрахункові операції через РРО, які зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи. На суб`єктів господарювання покладається обов`язки щодо введення РРО в експлуатацію, проведення їх технічного обслуговування, ремонт через ЦСО в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На органи ДПС покладається обов`язок реєструвати РРО, вести відповідні реєстри, здійснювати контроль за додержанням законодавства про РРО з боку суб`єктів господарювання, користувачів РРО та ЦСО.  

Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб`єкта господарювання як платника податків. Реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО. Це відбувається у випадках, зокрема, коли:

-  вичерпаний строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів РРО,

- вичерпаний строк служби РРО, вказаний у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до Реєстру екземплярів РРО та був зареєстрований у контролюючому органі до створення цього Реєстру,

- закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО.

Строк служби РРО - строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам`яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби РРО встановлює виробник цього пристрою та вказує в експлуатаційній документації (паспорті/формулярі). Після закінчення строку служби РРО виробник не гарантує подальшого функціонування складових частин, а отже РРО в цілому і не гарантує збереження інформації у фіскальній пам`яті такого апарата.

Згідно з абзацом 2 підпункту 1.5 пункту 1 Порядку доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, якщо в експлуатаційній документації строк служби РРО не вказаний, то він становить 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску.

У випадку, якщо виробник встановив строк служби РРО більше ніж 9 років від дати випуску, то чинне законодавство не містить заборони експлуатувати його протягом такого строку, а тому РРО можна використовувати без врахування обмежень, встановлених абзацом 2 підпункту 1.5 пункту 1 Порядку доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів.

У разі використання суб`єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк служби, або у якого закінчилися строки його експлуатації, такий пристрій не може вважатися реєстратором і його подальше використання є порушенням вимог Закону №265.

Суд зазначає, що для РРО, для яких строк служби виробником не вказаний, строк його допустимої експлуатації становить 7 років від дня його введення в експлуатацію (від дати складання акту про введення РРО в експлуатацію), але не більше 9 років від дня випуску (від дати виготовлення РРО, вказаної в експлуатаційній документації). Для такого РРО кінцевим терміном експлуатації є дата, що настане раніше: а) останній день 7-річного строку від дня введення РРО в експлуатацію; б) останній день 9-річного строку від дня випуску РРО. Після настання цієї дати РРО не може використовуватися і повинен бути виведений із експлуатації.

З огляду на особливості обчислення строків служби/експлуатації РРО та правові наслідки їх закінчення, контролюючі органи зобов`язані контролювати ці строки, а також попереджати суб`єктів господарювання (користувачів РРО) про їх закінчення. З цією метою органи ДПС ведуть Реєстр екземплярів РРО, до якого вносять дані про дату виготовлення екземпляра РРО, строк його служби, стан екземпляра РРО тощо.

Вичерпання строку служби РРО або закінчення строку його експлуатації згідно з підпунктами 2, 3 пункту 1 глави 4 розділу ІІ Порядку №547 є безумовними підставами для проведення скасування реєстрації РРО в контролюючому органі – добровільно (за заявою суб`єкта господарювання) або примусово (за рішенням контролюючого органу). Скасування реєстрації РРО проводиться шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційно-телекомунікаційній системи ДПС та закриття фіскального номеру.

Проведення суб`єктом господарювання розрахункових операцій через РРО, реєстрацію якого скасовано, та видача розрахункових документів, сформованих (роздрукованих) РРО, реєстрацію якого скасовано, є порушенням вимог пунктів 1 і 2 статті 3 Закону №265 та тягне фінансову відповідальність, передбачену пунктом 1 статті 17 цього Закону.

У главі 4 розділу II Порядку №547 наведена послідовність дій контролюючого органу і суб`єкта господарювання щодо виведення РРО з експлуатації та зняття його з реєстрації у зв`язку із закінчення строку його служби/експлуатації та передбачені такі етапи:

1. Попередження про необхідність скасування реєстрації РРО. Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО за місяць до закінчення строку служби/експлуатації РРО попереджає суб`єкта господарювання про необхідність провести скасування реєстрації РРО. Протягом цього місяця суб`єкт господарювання має змогу подати заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО. Разом із заявою про скасування реєстрації суб`єкт господарювання має надати довідку про розпломбування РРО та реєстраційне посвідчення.

2. Добровільне скасування реєстрації РРО. Якщо суб`єкт господарювання подав заяву про скасування РРО – контролюючий орган протягом 5 календарних днів з дня отримання заяви проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та надає (надсилає) суб`єкту господарювання довідку про скасування реєстрації за формою №6-РРО, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

3. Примусове скасування реєстрації РРО. Якщо суб`єкт господарювання не подав заяву про скасування реєстрації РРО до закінчення строку його служби/експлуатації – контролюючий орган протягом 2 робочих днів після настання строку виведення РРО з експлуатації приймає рішення про скасування реєстрації РРО за формою №5-РРО та протягом 5 календарних днів направляє суб`єкту господарювання та ЦСО, який проводив техобслуговування РРО, довідку про скасування реєстрації РРО за формою №6-РРО в електронній формі.

У разі, якщо суб`єкт господарювання продовжує проводити розрахункові операції через РРО, реєстрацію якого примусово скасовано, то це є підставою для застосування до нього фінансових санкцій.

У спірних правовідносинах суд установив, що у паспорті на електронний контрольно-касовий реєстратор Dаtecs FР-320, який використовувала позивачка, виробник не вказав строк його служби, але вказав дату виготовлення – 29.03.2017 року. Цей РРО вперше був введений в експлуатацію 13.05.2017 року його попереднім користувачем – ФОП ОСОБА_4 та був зареєстрований за нею в ГУ ДПС у Кіровоградській області у період з 13.05.2017 року по 15.06.2022 року. Після початку функціонування Реєстру екземплярів РРО у 2019 році цей РРО був зареєстрований у Реєстрі екземплярів РРО з присвоєнням реєстраційного номера 000734495. При включенні цього РРО до Реєстру екземплярів РРО контролюючий орган відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.02.2019 року №64 мав би внести до цього Реєстру відомості про дату виготовлення екземпляра РРО, строк його служби.

Позивачка, яка придбала цей РРО 16.06.2022 року, зареєструвала його за собою в ГУ ДПС у Кіровоградській області та ввела його в експлуатацію 16.06.2022 року.

З огляду на такі обставини, максимальний строк експлуатації цього РРО становив 7 років від дня першого його введення в експлуатацію і цей строк закінчився 13.05.2024 року, а не через 9 років від дня виготовлення РРО, як помилково вважала позивачка.

За місяць до настання кінцевого терміну експлуатації РРО відповідач, як контролюючий орган за місцем реєстрації РРО, був зобов`язаний попередити позивачку про закінчення визначеного законодавством строку експлуатації РРО, аби та мала можливість вивести його з експлуатації та підшукати інший РРО з метою застосування для проведення розрахункових операцій на своїй господарській одиниці.

Втім відповідач таких дій не вчинив і всупереч вимогам пункту 6 глави 4 розділу ІІ Порядку №547 не направив позивачці відповідне попередження про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Натомість відповідач прийняв оскаржуване рішення №4755 від 15.05.2024 року про примусове скасування реєстрації РРО з підстави закінчення визначених законодавством строків експлуатації РРО.

Відповідач не надав доказів оприлюднення на сайті ДПС інформації про скасування реєстрації цього реєстратора, як це передбачено пунктом 19 глави 2 розділу II Порядку №547.

Суд вважає, що обов`язковим етапом для примусового скасування реєстрації РРО у зв`язку із закінчення строку його служби/експлуатації є завчасне попередження контролюючим органом суб`єкта господарювання про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО, як це передбачено пунктом 6 глави 4 розділу II Порядку №547. Невчинення таких дій відповідачем є грубим порушенням процедури скасування РРО і свідчить про протиправність спірного рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №4755 від 15.05.2024 року про скасування реєстрації РРО.

Отже позов ФОП ОСОБА_1 в цій частині вимог є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Представник відповідача стверджував, що позивачка була повідомлена про примусове скасування реєстрації РРО шляхом розміщення 15.05.2024 року в її Електронному кабінеті довідки №4755 від 15.05.2024 року про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій (форма №6-РРО). Зазначив, що ця довідка також направлена до ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО - ФОП ОСОБА_5 .

Позивачка заперечила факт отримання нею 15.05.2024 року довідки та стверджувала, що дізналася про скасування реєстрації РРО під час фактичної перевірки у жовтні 2024 року. Також надала пояснення ФОП ОСОБА_5 , у якому той заперечив факт надходження до нього довідки №4755 від 15.05.2024 року про скасування реєстрації РРО.

Суд зазначає, що правила листування платників податків та контролюючих органів наведені у статті 42 ПК України, яка містить такі норми:

42.1. Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

42.2. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

42.4. Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

42.5. У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Зважаючи на правила обміну електронними документами між платниками та контролюючими органами, доказом одержання платником рішення є квитанція про доставку документу в текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків.

Суд установив, що позивачка має Електронний кабінет, через який реалізує права та обов`язки платника податків та через який відбувається листування між нею та відповідачем засобами електронного зв`язку в електронній формі.

Відповідач у ході судового розгляду справи не надав квитанцію про доставку позивачці в її Електронний кабінет довідки №4755 від 15.05.2024 року про скасування реєстрації РРО, а відтак належними та допустимими доказами не довів факт своєчасного доведення до її відому інформації про примусове скасування реєстрації РРО, який вона використовувала. Також відповідач не надав квитанцію про доставку цієї довідки в Електронний кабінет ЦСО – ФОП ОСОБА_5 , як того вимагає пункт 4 глави 4 розділу II Порядку №547.

Засади відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачені у Главі 11 Податкового кодексу України, яка містить такі норми:

Стаття 109. Загальні положення

109.1. Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

109.2. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 111. Відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

111.1. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: 111.1.1. фінансова; 111.1.2. адміністративна; 111.1.3. кримінальна.

111.2. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Стаття 112. Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

112.1. Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

112.2. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

112.5. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.

112.6. Притягнення або звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов`язку, а також іншого обов`язку, передбаченого цим Кодексом, порушення якого стало підставою для притягнення до відповідальності.

112.7. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

112.8. Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є:

112.8.4. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів.

Суд установив, що позивачка у червні 2022 року придбала вживаний РРО (який раніше вже перебував в експлуатації) і зареєструвала його на себе в ГУ ДПС у Кіровоградській області 16.06.2022 року. Тоді ж РРО був введений в експлуатацію на її господарській одиниці (акт №15223 від 16.06.2022 року). У реєстраційному посвідченні №4433 від 16.06.2022 року, виданому відповідачем позивачці, не був вказаний кінцевий строк служби/експлуатації РРО. Позивачка сумлінно виконувала обов`язки користувача РРО та не допускала порушень вимог чинного законодавства, які б могли бути підставою для примусового скасування реєстрації РРО. Відповідач завчасно не повідомив позивачку про наступне закінчення строку експлуатації РРО та прийняв рішення про примусове скасування реєстрації цього РРО, порушивши установлену процедуру. Відповідач не довів, що прийнявши рішення про скасування реєстрації РРО, він тоді ж направив позивачці та до ЦСО, з яким укладено договір на сервісне обслуговування, довідку форми №6-РРО. Позивачка у період проведення розрахункових операцій з 16.05.2024 по 31.07.2024 року та 17.10.2024 року, які описані в акті перевірки, не була обізнана про примусове скасування реєстрації РРО через закінчення строку його експлуатації, натомість була переконана у тому, що РРО використовується нею в межах строку його служби. У цей період РРО був опломбований, переведений у фіскальний режим, виконував фіскальні функції, забезпечував передачу контрольно-звітної інформації про всі проведені через РРО розрахункові операції до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій. Відповідач, маючи доступ до цієї Системи, ніяким чином не повідомляв позивачку про те, що розрахункові документи (фіскальні чеки), які створювалися цим РРО, не вважаються розрахунковими документами.

Суд вважає, що у діях позивачки при використанні РРО у період з 16.05.2024 року по 31.07.2024 року та 17.10.2024 року відсутня вина у порушенні вимог пункту 1 статті 3 Закону №256 та відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 1 статті 17 Закону №256.

Проведення позивачкою розрахункових операцій із застосуванням РРО, реєстрація якого була скасовано відповідачем, здійснювалося не з вини позивачки, а внаслідок невиконання контролюючим органом своїх обов`язків щодо повідомлення позивачки про необхідність проведення заходів щодо скасування РРО та про прийняте ним рішення про примусове скасування реєстрації РРО.

Відповідач не довів, що позивачка діяла нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, або цілеспрямовано створила умови для порушення порядку проведення розрахунків на її господарській одиниці у період з 16.05.2024 року по 31.07.2024 року та 17.10.2024 року, а саме для непроведення розрахункових операцій через РРО чи невидачі відповідних розрахункових документів.   

У цій справі суд установив протиправність рішення відповідача № 4755 від 15.05.2024 року про скасування реєстрації РРО, яке стало підставою для висновків контролюючого органу про незаконність використання РРО після скасування його реєстрації.

За правилами пп.112.8.4 п.112.8 ст.112 ПК України це звільняє позивачку від фінансової відповідальності за порушення законодавства щодо застосування РРО та проведення розрахункових операцій.

Тому суд вважає, що позов ФОП ОСОБА_1 у цій частині вимог слід задовольнити, а оскаржене нею податкове повідомлення-рішення форми "С" №00183060704 від 03.12.2024 року про застування фінансових санкцій слід визнати протиправним та скасувати.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення форми "ПС" №00183070704 від 03.12.2024 року, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пунктів 85.4, 85.6 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Пунктом 121.1 статті 121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

У ході фактичної перевірки позивачка на запит контролюючого органу від 17.10.2024 року, вручений його уповноваженій особі – бухгалтеру Семеновій Л.А., не надала усі витребувані документи, а саме документи про обсяг виручки через РРО за період з 01.08.2024 року по 16.10.2024 року (Z-звіти, фіскальні чеки тощо), про що складено акт №854/11-28-07-04/2843609080 від 22.10.2024 року.

Тому суд визнає правомірним накладення на позивачку штрафу, передбаченого п.121.1 ст.121 ПК України, та не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення форми "ПС" №00183070704 від 03.12.2024 року.

Щодо доводів позивачки про порушення порядку призначення та проведення перевірки, суд зазначає, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення, передбачених пунктом 80.2 статті 80 ПК України (нормативна/правова підстава) та пред`явлення або надіслання у випадках, визначених пунктом 81.1 статті 81 ПК України документів (формальна підстава).

Відповідно до пункту 80.2 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Суд установив, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 за місцем провадження нею господарської діяльності проведена посадовими особами відповідача відповідно до рішення керівника контролюючого органу, а саме наказу в.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області №791-п від 14.10.2024 року, який відповідає вимогам п.81.1 ст.81 ПК України.

Приводом для видання цього наказу стала інформація, яка надійшла від ДПС України, і яка свідчила про можливі порушення позивачкою законодавства щодо здійснення розрахункових операцій, що повністю узгоджується із підставою, передбаченою пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.

Перед початком фактичної перевірки працівники ГУ ДПС у Кіровоградській області провели у відділі магазину контрольну розрахункову операцію, у ході якої особа, яка здійснює розрахункові операції – касир ОСОБА_6 здійснила продаж товарів, про що складено акт проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг) від 17.10.2024 року. Саме їй як особі, яка фактично проводила розрахункові операції, посадові особи ГУ ДПС у Кіровоградській області пред`явили службові посвідчення та направлення на проведення перевірки, а також їй під розписку вручили копію наказу №791-п від 14.10.2024 року. Посадові особи контролюючого органу були допущені до фактичної перевірки на господарській одиниці позивачки та провели таку перевірку.

Отже суд прийшов до висновку що фактична перевірка проведена з додержанням вимог чинного законодавства щодо підстав та порядку проведення таких перевірок, з відома та за участю уповноважених осіб платника податків.

Доводи позивачки щодо того, що у наказі №791-п від 14.10.2024 року не наведені фактичні підстави для призначення перевірки та не відображено, яка саме інформація, що наявна та/або отримана контролюючим органом, стала підставою для призначення фактичної перевірки, суд відхиляє та зазначає, що відсутність у наказі таких відомостей не свідчить про незаконність перевірки і сама по собі не може бути підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки це не вплинуло на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки.

Тож суд вважає, що порушень законодавства в частині наявності підстав та процедури проведення перевірки, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, відповідач не допустив.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка об`єднала у позовній заяві немайнову вимогу про скасування рішення відповідача про скасування реєстрації РРО та майнові вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень про нарахування їй фінансових санкцій / штрафів на загальну суму 1247864,41 грн. (1246844,41 грн. + 1020 грн.). Судовий збір за подання цього позову відповідно до пункту 1 частини 2 статті 3, частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" повинен становити 15506, 64 грн., з яких: 3028 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) – за немайнову вимогу, 12478, 64 грн. (1% ціни позову) – за майнові вимоги. Позивачка сплатила судовий збір в сумі 14 699, 64 грн., недоплативши 807 грн. за немайнову позовну вимогу. Оскільки факт недоплати позивачкою судового збору встановлено під час ухвалення рішення, то суд вважає за доцільне розподілити судові витрати за правилами статті 139 КАС України за результатами вирішення спору. У цій справі суд повністю задовольнив позовну вимогу немайнового характеру та частково задовольнив позовні вимоги майнового характеру, а саме на суму 1 246 844, 41 грн. Тому в порядку розподілу судових витрат на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судові витрати на сплату судового збору в сумі 14689, 44 грн., з яких: 2221 грн. – за задоволену позовну вимогу немайнового характеру, 12468, 44 грн. - пропорційно до задоволеної частини позовних вимог немайнового характеру.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №4755 від 15.05.2024 року про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "С" №00183060704 від 03.12.2024 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 14689, 44 грн.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду                                                                                       О.А. ЧЕРНИШ