ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №293/238/25

Провадження № 3/293/138/2025

26 травня 2025 рокуселище Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський Олег Миколайович, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №260589 від 02.03.2025,  ОСОБА_1 02.03.2025 о 18 год. 18 хв. с-ще Черняхів, вул. Житомирська, 10, керував т/з ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким т/з, повторно, притягувався за ч. 5 ст. 126 КУпАП 24.12.2024, протокол серії ЕПР1 204140, чим порушив  п.2.1.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання 31.03.2025, 29.04.2025 та 26.05.2025  ОСОБА_1 не прибув, про дату і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП, що стверджується довідкою про доставку повідомлення.  Будь-яких заяв чи клопотань не подавав ( а.с. 14,15,16).

У постанові від 14.03.2021 у справі №911/3142/19 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Також повідомлення про розгляд справи розміщено у відкритому доступі на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки суду:https://cr.zt.court.gov.ua, а відтак ОСОБА_1 повинен був цікавитись розглядом справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.

Враховуючи викладене, положення ст. 268 КУпАП, суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи, визнає причину неявки у судове засідання неповажною і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з цим суд розглядає справу у його відсутність на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

В порядку статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Частиною 9 ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пункту 2.1 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР) передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Факт вчинення вказаного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №260589 від 02.03.2025; копією постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 11.02.2025 у справі №293/32/25, відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП, та був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 40800 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу. Постанова набрала законної сили 22.02.2025.

Вказані докази є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі судом встановлено наявність адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні.

Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.

Суд встановив, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення стосовно  ОСОБА_1   складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та  Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1   у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП є повністю доведеною та підтверджується матеріалами справи.

Суд вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення, та винуватість ОСОБА_1 . 

Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, правом подати письмові пояснення (заперечення) не скористалась.

Згідно ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність, визначені статтями 34-35 КУпАП судом не встановлено.

Санкція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно зі ч.2 ст.28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

В матеріалах справи відсутні докази, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 йому належить, у зв`язку з чим застосувати оплатне вилучення транспортного засобу неможливо.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпечність, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у межах санкції ч. 5 статті 126 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 33, 40-1, 283-285 КУпАП, 

                                                              ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п`ять) 60 копійок.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про накладення штрафу, та витрати на облік правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ