Справа № 366/659/25

Провадження № 3/366/573/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 травня 2025 року селище Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Мовчан В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2025 до Іванківського районного суду Київської області надійшов протокол та матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Мовчана В.В. Розгляд справи призначено на 01.04.2025 та відкладено на 01.05.2025, у зв`язку з неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом направлення рекомендованої поштової кореспонденції, а також шляхом надсилання SMS повідомлення, текст якого доставлено 07.04.2025. Проте станом розгляду справи він не цікавився, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався. Також уся інформація щодо цього судового провадження міститься на офіційному сайті судової влади України.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов`язки, суддя розцінює неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності неповажною та приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

У судовому засіданні досліджені наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 651937 від 04.03.2025, письмові пояснення ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_3 , письмові пояснення ОСОБА_1 (від надання яких він відмовся).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 651937, складеного поліцейським СРПП ВП № 1 Вишгородського РУП старшим сержантом поліції Петришком П.О.: 04.03.2025 близько 16 год. 10 хв. в с.Жміївка по вул. Садова ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство відносно ОСОБА_3 , а саме ображав нецензурними словами та кидався в бійку, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, відповідальність за що передбачена ст. 173 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.

Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Найбільш розповсюджена форма дрібного хуліганства - нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали його адміністративну відповідальність.

Суддя, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З огляду на встановлені обставини справи, а також враховуючи характер правопорушень, вид і міру адміністративного стягнення, яке застосовується до правопорушника за їх вчинення, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 173 КУпАП.

Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір», а тому, з нього слід стягнути в дохід держави судовий збір.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З наведеного вбачається, що у 2025 році у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути стягнено судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. (3028 гривень х 0,2 = 605 гривень 60 коп.).

Керуючись ст.ст. 24, 33, 34, 35 40-1, 173, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України №  НОМЕР_1 від 17.02.2022) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 грн. (вісімдесят п`ять гривень нуль копійок)

реквізити для оплати: отримувач коштів:ГУК у Київ.обл/Іванківська сел/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA228999980313000106000010812, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

2.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 17.02.2022) в дохід Держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень, шістдесят копійок)

реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідно до ч. 1 ст. 307, ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати, штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Строк пред`явлення до виконання цієї постанови становить три місяці.

Суддя Віталій МОВЧАН