У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/7611/23

№ 1-кп/183/880/25

21 травня 2025 року                                                м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої                                         ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання                                 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості по якому внесені 29.11.2022 року до ЄРДР за № 12022041350001147, за обвинуваченням  ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 307 КК України,  ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

за участю:

прокурора                                         ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду знаходиться обвинувальний акт за фактом вчинення ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Під час здійснення досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожному окремо, було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, яке долучено до про продовження запобіжного заходу обраного щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - у вигляді домашнього арешту в період часу з 23.00 годин по 06.00 годину строком на 2 місяці, мотивуючи своє клопотання тим, що, на його думку, ризики передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для його обрання існують і на цей час.        Вважає, що з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожного окремо, покладених на них процесуальних обов`язків можливо лише при застосуванні до них запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Таким чином прокурор просить обраний раніше обвинуваченим

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожному окремо, запобіжний захід у виді домашнього арешту – продовжити.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, одночасно просила змінити обвинуваченим адресу перебування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожен окремо, в судовому засіданні підтримали клопотання захисника.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу

ОСОБА_3 суд враховує, що існують ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до клопотання прокурора, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, з огляду на тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі, з метою подальшого виконання можливого винесеного відносно нього обвинувального вироку за вчинення вищевказаного злочину вбачається ризик того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, на даний час підозрюється у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, ОСОБА_3 розуміє, що у разі визнання його судом винуватим у вчиненні вказаних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 289 КК України його може буде засуджено судом до реального позбавлення волі на строк до 5 років, за ч. 2 ст. 307 КК України його може буде засуджено судом до реального позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, тому існує реальна можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від покарання.

При цьому, суд вважає наявність ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в судовому засіданні прокурором не доведені.

Суд при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, крім наявності ризиків, зазначених вище, на підставі наданих слідчим матеріалів, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, віднесеного законом до категорії тяжких, що вказує на негативну репутацію останнього; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що можливо продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період часу за адресою вказаною захисником.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу

ОСОБА_4 у виді домашнього арешту, суд враховує, що існують ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, який віднесений до категорії тяжких, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, тому існує реальна можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від покарання. Тому останній з метою ухилитися від відбування показання, може ухилятися від слідства та суду.

При цьому, суд вважає наявність ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в судовому засіданні прокурором не доведені.

Суд при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, крім наявності ризиків, зазначених вище, на підставі наданих слідчим матеріалів, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, віднесеного законом до категорії тяжких, що вказує на негативну репутацію останнього; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що можливо продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період часу за адресою вказаною захисником.

Аналізуючи вищевикладене, вислухавши думку учасників процесу, кожного окремо, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянину України, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 15 липня 2025 року включно.

Покласти на ОСОБА_3 , строком на два місяці, наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця фактичного проживання, тобто:

АДРЕСА_1 , без дозволу суду в період з 23.00 години до 06.00 години кожного дня.

Обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянину України, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 15 липня 2025 року включно.

Покласти на ОСОБА_4 , строком на два місяці, наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця фактичного проживання, тобто:

АДРЕСА_1 , без дозволу суду в період з 23.00 години до 06.00 години кожного дня.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя         ОСОБА_1