Заводський районний суд м. Запоріжжя

                                                               Справа № 332/397/25

                                                Провадження №: 2/332/1047/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

29 травня 2025 р.                                                                м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Погрібної О.М., при секретарі судового засідання Паніній Л.Д., за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Салати Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1  до районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії.В позові зазначено, що позивачка з 23.05.2005 зареєстрована та проживає за адресою:  АДРЕСА_1 . Вказана кімната не є приватизованою. Відповідальним квартиронамачем є позивач по справі. Іншого житла та нерухомості у власності заява ОСОБА_1 не має. Для реалізації права на приватизацію свого житла ОСОБА_1 звернулась до районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району. Листом за №Г-1241-3-1621 від 26.12.2024, ОСОБА_1 було відмовлено у зверненні та повернуто подані документи у зв`язку з відсутністю серед доданих до звернення про приватизацію документів довідок про реєстрацію місця проживання в період проживання з 01.01.1993 по 18.01.2005. Зазначає, що період проживання з 01.01.1993 по 18.01.2005 підтверджується даними її паспорту, в якому на сторінці 10 стоїть штамп про реєстрацію місця проживання, а саме: «Кримська область. Відділ внутрішніх справ Білогірського райвиконкому, село Вишенне, ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Наступний штамп про зняття з реєстрації: «Автономна республіка Крим. Відділ внутрішніх справ Білогірського району. Знятий з реєстраційного обліку. 18 грудня 2004». Проте, надати саме довідку про реєстрацію в Автономній республіці Крим за вказаний період не має можливості, в зв`язку з тим, що ця територія є тимчасово окупованою Російською Федерацією. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя суду від 02 квітня 2025 року було закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягала з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району Салата Н.П. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, проаналізувавши та дослідивши всі докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Відповідно до ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу частин 1,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, і більше п`яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.

Відповідно до ст.ст.30,41 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому Законом.

Відповідно до ст.2 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду", до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів.

Згідно з ч.3 ст.8 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду", передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Відповідно до п.п.17, 18, 20 Положень про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року N 396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації. Громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копію документа, що посвідчує особу; технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку; довідка про склад сім`ї та займані приміщення; копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі. Документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду є довідка з попередніх місць проживання (після 1992 р.) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.

Відповідно до п. 14 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 26.12.2009 року, передача квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" перебували у комунальній власності, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Гуртожиток, який знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Історична, 37, належить на праві власності Запорізькій міській раді, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації за №6717 від 24.09.2024.

Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 22.08.1998 року Білогірським РВ ГУМВС України в Криму на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання з 11 червня 1971 року по 18 грудня 2004 року була зареєстрована в селі Вишенне Білогірського району АР Крим; з 18 січня 2005 року по 23 червня 2005 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; з 23 червня 2005 року по 06 грудня 2017 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; з 06 грудня 2017 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Як вбачається із записів, що містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , виданої на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,остання 30.03.2003 була прийнята на посаду поштарки відділення поштового зв`язку с.Вишенне Білогірського вузлу поштового зв`язку Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта»; з 02.02.2004 продовжила роботу на посаді поштарки 3-го класу відділення поштового зв`язку с.Вишенне; 16.12.2004 звільнена за п.1 ст.36 КЗпП України; з 27.01.2005 розпочато виплату допомоги по безробіттю у Заводському районному центрі зайнятості; 19.02.2005 виплату допомоги по безробіттю припинено.

Окрім того, в період з 1992 року до 2003 року також працювала на різних посадах на території Білогірського району АР Крим, що підтверджується копією трудової книжки.

З витягу з реєстру територіальної громади Запорізької територіальної громади від 03.06.2024 вбачається, що ОСОБА_1 з 03.06.2024 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

23.05.2024 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради ОСОБА_1 було видано ордер на житлову площу, - кімнату розміром 17,7м, у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору найму за №42150787/773 від 28.10.2024, ОСОБА_1 є наймачем житлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . У вказане житлове приміщення вона вселилася та зареєструвала в ній своє місце проживання на підставі ордеру на житлове приміщення у гуртожитку № 13 «Г» від 23.05.2024р, який був виданий наймачу ОСОБА_1 , що також підтверджується довідкою по особовому рахунку № НОМЕР_3 .

ОСОБА_1 , відповідно до довідки дільниці експлуатації гуртожитків ПрАТ «Вогнетрив» від 20.12.2024, проживає в АДРЕСА_2 з 18.01.2005 по 23.06.2005; по АДРЕСА_4 , гуртожиток з 23.06.2005 по 06.12.2017; АДРЕСА_3 з 06.12.2017 по 21.03.2023р. В період проживання за даним адресом в приватизації участі не брала.

Відповідно до довідки АТ «Державний ощадний банк України» за №107.357-23/1167 від 08.11.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не значиться в списку громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом від 24.02.2025 за № 107.40/0357-05/181 AT «Державний ощадний банк України» повідомив, що банк наразі не здійснює видачу довідок про використання/невикористання житлових чеків за місцем проживання громадян в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в територіальних громадах, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) з причин зупинення діяльності установ банку на вказаних територіях і відсутності доступу до списків громадян, які мають право на одержання приватизаційних паперів, та журналів відкриття приватизаційних депозитних рахунків.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376,територія АР Крим з 20.02.2014 є територією України, що тимчасово окупована Російською Федерацією.

Отже, суд констатує, що внаслідок тимчасової окупації АР Крим, де ОСОБА_1 проживала раніше, довідка про невикористання житлових чеків для приватизації державного фонду не може бути надана в пакеті документів на приватизацію житла.

Позивачка ОСОБА_1 у власності не має іншого житла, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 21.11.2024 за № 404711469.

Позивач звернулася до відділу приватизації житла районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району із заявою про приватизацію зазначеної вище кімнатиза адресою: АДРЕСА_1 .

26 грудня 2024 за № Г-1241-3-1621 на адресу ОСОБА_1 направлена відповідь на звернення від районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, відповідно до якої заявниці відмовлено у наданні адміністративної послуги у зв`язку з наданням необхідних документів у неповному обсязі, а саме у зв`язку з тим, що заявницею до документів не надані довідки про реєстрацію місця проживання особи в період з 01.01.1993 по 18.01.2005.

Таким чином, судом встановлено, що позивачка у спірнийперіод з 1993 по 18.01.2005 проживала та була зареєстрована в селі Вишенне Білогірського району АР Крим.

В той же час, відсутність відомостей про її реєстраціюв період часу з 01.01.1993 по 18.01.2005 та використання чеків позбавляє позивачку реалізувати своє право на приватизацію вищезазначеної кімнати.

Дослідивши структуру позову, сформовану позивачем у залежності від кваліфікації правовідносин (визначення матеріального та процесуального закону, які повинні застосовуватися) предмет доказування, зміст/предмет позову, визначений указівкою позивачів на спосіб судового захисту, суд вважає, що обраний позивачами спосіб захисту своїх прав в цілому не суперечить положенням ст. 16 ЦК України та є «ефективним» у розумінні ст. 13 Конвенції, оскільки забезпечує поновлення порушеного права і одержання особами бажаного результату.

Відповідно до частини другої статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

Частинами третьою, п`ятою статті 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Відповідно до вимог статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» і Положення встановлюють порядок передання квартир у приватну власність, згідно з яким наймач та члени його сім`ї повинні звернутися до органу приватизації з відповідною заявою, орган приватизації зобов`язаний у місячний термін із дня одержання заяви прийняти рішення про передання житла у власність, після чого оформити відповідне свідоцтво.

Згідно з пунктом 17 Положення громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян передбачено список документів, які подає особа до органів приватизації.

Зокрема, громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; довідка про склад сім`ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

Отже, з системного аналізу норм Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення слід дійти висновку, що вказаними нормативно-правовими актами визначена певна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян. Вказана процедура здійснюється лише визначеними на те органами і до числа уповноважених на це установ суд не належить, оскільки не наділений повноваженнями на прийняття рішення про приватизацію квартири.

За змістом наведених вище нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок приватизації державного житлового фонду, особа, яка бажає скористатись таким правом, звертається до відповідного органу із заявою, до якої додає необхідні документи, а цей орган приймає відповідне рішення, яке у випадку незгоди з ним заявника може бути предметом оскарження в суді.

За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно до п. 23 Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.

Разом із тим, відповідачем відповідного рішення за наслідками розгляду заяви позивача прийнято не було.

Таким чином, враховуючи вимоги чинного законодавства щодо наявних у відповідача дискреційних повноважень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині зобов`язання районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району розглянути заяву ОСОБА_1 щодо здійснення приватизації та видачі свідоцтва про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період проживання з 01 січня 1993 року по 18 січня 2005 року.

При цьому, за наслідками прийнятого районною адміністрацією Запорізької міської ради по Заводському районурішення позивачка не позбавлена права на оскарження його відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо вимоги про визнання за позивачкою права на приватизацію суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизації державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно із ч. 4 ст. 5 Закону України «Про приватизації державного житлового фонду», право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Таким чином встановлено, що право громадянина України на приватизацію державного житлового фонду визначене законом, а тому, на думку суду, окремого визнання такого права судовим рішенням не потребує.

При цьому, в разі заперечення права громадянина України на приватизацію державного житлового фонду, зокрема органом приватизації, та прийняття рішення про відмову громадянину України у приватизації державного житлового фонду з цих підстав, на думку суду, належним способом захисту порушеного права буде саме оскарження такого рішення, під час якого судом буде надана оцінка твердженням щодо наявності у особи права на приватизацію державного житлового фонду.

Тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині,як необґрунтованого.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,4,11-13,81,209,265,268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Зобов`язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Заводському району прийняти від ОСОБА_1 документи і прийняти рішення щодо приватизації кімнати АДРЕСА_5 , за відсутності довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період проживання з 01 січня 1993 року по 18 січня 2005 року.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна ск арга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.

Повний текст рішення суду складено 29 травня 2025 року.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 .

Відповідач: районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, адреса: м.Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича, буд.56, ЄДРПОУ 37573534.

Суддя:                                                О.М.Погрібна