П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1204/25

Провадження № 3/348/452/25

27 травня 2025 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Валігурський Г.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Надвірнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення  (КУпАП),

в с т а н о в и в:

До Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області 19.05.2025 року надійшла адміністративна справа про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28.04.2025 серії ВАД №253980, 14.04.2025 в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ображала ОСОБА_2 нецензурними словами, кидала в останню камінням, чим порушила громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 під час розгляду справи вину у вчиненні правопорушення не визнала, пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_1 по сусідству з ОСОБА_2 14.04.2024 з останньою виник конфлікт з приводу розташування паркана, який почав будувати чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 між їх домоволодіннями. Підтвердила, що під час конфлікту вона дійсно виражалася нецензурними словами, однак кидала в сусідку не камінням, а глиною. Такі її дії були спровоковані потерпілою тим, що остання почала знімати її на телефон. При цьому конфлікті були присутні чоловік потерпілої та свекор ОСОБА_4 . Можливо був присутній інший сусід, який допомагав будувати паркан, проте вона його не пам`ятає. Пояснила, що конфліктні відносини з сусідами тривають вже близько трьох років. Також пояснила, що між нею та сусідкою існують тривалі неприязні відносини, а тому конфлікт між ними триває близько трьох років.

Потерпіла ОСОБА_5 під час розгляду справи пояснила, що 14.04.2025 біля 09:15 год вона знаходилася за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , допомагала своєму чоловікові, який займався будівництвом паркану між їх домоволодінням та ОСОБА_6 . В цей час її сусідка ОСОБА_6 почала киркою наносити удари по фундаменту паркану, який вона з чоловіком . У зв`язку з цим вона почала фіксувати події, які відбувалися на свій мобільний телефон. Під час конфлікту ОСОБА_1 кидала в неї камінням, в результаті чого нанесла їй удар в область голови. Крім цього висловлювалась в її сторону нецензурною лайкою. Після цього ОСОБА_5 звернулася за медичною допомогою у Надвірнянську районну лікарню.

З приводу неправомірних дій ОСОБА_1 та відшкодування їй моральної шкоди вона консультувалася з адвокатом з метою відшкодування завданої шкоди.

Також повідомила, що за тиждень до цих подій вони споруджували конструкцію (опалубку) для бітонування фундаменту для паркану, проте чоловік обвинуваченої її зруйнував.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно, дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з наступних підстав.

У протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковані посадовою особою відділу поліції за ст. 173 КУпАП як дрібне хуліганство. При цьому дії ОСОБА_1 , які кваліфіковані як вчинення дрібного хуліганства, відповідно до складеного протоколу полягають у вираженні в сторону ОСОБА_2 нецензурної лайки та киданням у неї камінням.

Письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з приводу вчинення нею правопорушення матеріали справи не містять, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 відмовилася від дачі пояснень, а тому суд бере до уваги показання ОСОБА_1 надані нею безпосередньо в суді. А саме, що між нею та ОСОБА_2 існують триваючі неприязні відносини з приводу користування земельною ділянкою, зокрема й щодо місця розташування паркану між їх житловими будинками, конфлікт триває близько 3 років.У протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.04.2025 ОСОБА_2 зазначає, що 14.04.2025 року близько 09:15 год. в неї відбувся конфлікт з її сусідкою ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , під час якого остання кидала в неї камінням. (а.с. 3).

Крім того, із змісту письмових пояснень ОСОБА_2 , встановлені такі ж обставини, які потерпіла повідомила під час розгляду справи, що 14.04.2025 біля 09:15 год вона знаходилася за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , допомагала своєму чоловікові по господарству. В цей час її сусідка ОСОБА_6 взяла молот в руки і стала наносити ним удари по констукції їх паркану. В подальшому, вона почала фіксувати події, які відбувалися на свій мобільний телефон. Під час конфлікту ОСОБА_1 кидала в неї камінням, в результаті чого нанесла їй удар в область голови. Крім цього висловлювалась в її сторону нецензурною лайкою. Після цього вона звернулася за медичною допомогою в Надвірнянську ЦРЛ, з приводу чого було заведено догоспітальний протокол та встановлено їй діагноз "забій м`яких тканин тім`яної частини голови" (а.с. 5).Із рапорту працівника поліції від 14.04.2025 року вбачається, що 14.04.2025 року о 14:49 надійшло повідомлення із служби 102 від медичного працівника Брайляк про те, що на приймальний покій Надвірнянської ЦРЛ, доставлена ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_1 з діагнозом забій м`яких тканин тім`яної ділянки. Вона повідомила, що її побили сусіди. Виїздом СОГ до приймального покою медичного закладу, який знаходиться по вул.Грушевського в м.Надвірна відібрано у заявниці ОСОБА_2 заяву, в якій остання просить вжити заходи відносно її сусідки ОСОБА_1 , яка вчинила з нею конфлікт та кинула в неї каменем у область голови (а.с. 3).

З досліджених в судовому засіданні відеозаписів долучених до матеріалів справи працівниками поліції та потерпілою убачається, що конфлікт відбувається на території подвір`я житлового будинку. Під час конфлікту ОСОБА_1 виражається в сторону особи, яка здійснює відеофіксацію, нецензурною лайкою, кидає в її сторону каменем, а також наносить удари киркою по паркану, будівництвом якого займається її сусід, свекор потерпілої ОСОБА_7 .

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України N19 від 22.12.2006 "Про судову практику у справах про хуліганство" дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.

Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері, а також насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" від 22.09.2005 p. № 2899-IV).

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

У пункті 13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к зазначено, що обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.

Також в абз. 2 п. 15 вищевказаної постанови зазначено, що за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані посадовою особою відділу поліції за ст. 173 КУпАП як дрібне хуліганство.

Проте, як з`ясовано з пояснень ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , та з матеріалів справи, конфлікт між сусідами викликаний тривалими особистими неприязними відносинами на ґрунті спірних питань з приводу користування земельною ділянкою та спорудження паркану між їх житловими будинками, і відбувся саме на території приватного подвір`я за місцем проживання сусідів, що у розумінні диспозиції ст. 173 КУпАП не є громадським місцем.

Надані на розгляд матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів на підтвердження ознак дрібного хуліганства, вчиненого саме з метою порушення громадського порядку та спокою громадян.

При цьому наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі не встановлено.

Таким чином, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинила дрібне хуліганство, об`єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях, і як наслідок порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб, як потерпілих, судом не встановлено, а наявні обставини, зокрема виникнення конфлікту з особистих спонукань, у приватній обстановці, не в умовах громадського місця, у своїй сукупності переконливо свідчать про відсутність прямого умислу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у порушенні громадського порядку чи спокою громадян.

З пояснень учасників справи встановлено, що умисел ОСОБА_1 був направлений на завдання шкоди ОСОБА_2 через особисті неприязні відносини, що виникли у зв`язку зі спором з приводу користування земельною ділянкою.

Додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази не містять будь-яких фактичних даних, на основі яких можна дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинила дрібне хуліганство, а тільки стверджують про наявність між сусідами триваючого конфлікту, який призвів до виникнення неприязних відносин між ними.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 173, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в Івано-Франківський апеляційний суд через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Валігурський Г.Ю.