Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/672/25

Провадження № 2/348/593/25

27 травня 2025 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Валігурського Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засіданняза наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. ТОВ «Споживчий центр» (далі позивач) подало позов до  ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.06.2023 між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір (оферти) № 06.06.2023-100002601. Договір підписано електронним підписом шляхом використання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора Т648, який був надісланий на його номер мобільного телефону в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 8000,00 грн строком на 70 днів. Період користування кредитом – кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі – черговий період).Період користування кредитом з фіксованою процентною ставкою «Економ» у розмірі 1,3% розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх платежів (частини суми Кредиту, нарахованих Процентів, Комісії), нарахованих на дату платежу та закінчується в дату поточного чергового періоду. Фіксована незмінна процентна ставка «Стандарт» у розмірі 1,3% за один день користування кредитом застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім першого чергового періоду та періоду застосування процентної ставки «Економ».

Позивач зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 8 000,00 грн шляхом їх перерахування відповідачу з використанням реквізитів електронного платіжного засобу відповідача 5218-57XX-XXXX-7338, вказані ним у акцепті (заявці) кредитного договору № 06.06.2023-100002601.

Відповідач зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 16 480,01 грн, яка складається з 8 000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом, 7 280,01 грн заборгованості за нарахованими процентами та 1200,00 грн по сплаті комісії за надання кредиту, а тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості.

Представник позивача у позовній заяві просила розгляд справи проводити у спрощеному провадженні без повідомлення сторін, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, а також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав, заяв та клопотань від нього не надходило. Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялася на адресу  ОСОБА_1 , зареєстровану у встановленому законом порядку, і яка підтверджується інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру за № 1238171 від 27.03.2025 року, згідно якої відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана кореспонденція з штриховим ідентифікатором 0610242899043 повернулась до суду органом поштового зв`язку з довідкою, у якій вказано причину повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до положень ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином.

2. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 28.03.2025 суд відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

У відповідності до положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у справі матеріалів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи проводиться судом за відсутності учасників справи.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що між позивачем (кредитодавцем) та відповідачем (позичальником) 06.06.2023 укладено кредитний договір № 06.06.2023-100002601 шляхом прийняття пропозиції на укладення кредитного договору (оферти), підписання анкети та заявки на отримання споживчого кредиту та підтвердження позичальником (акцепту) укладення кредитного договору (далі – Договір).

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника 06.06.2023, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора Т648.

За цим Договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти та комісію (п. 3.1. Пропозиції про укладення кредитного договору) (а.с.41-44).

Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах:дата надання/видачі кредиту - 06/06/2023; сума Кредиту: 8 000,00 грн, строк, на який надається Кредит - 70 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 14.08.2023; період користування кредитом –кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі черговий період); період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована незмінна процентна ставка «Економ» у розмірі 1,3%, яка розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх платежів (частини суми Кредиту, нарахованих Процентів, Комісії), нарахованих на дату платежу та закінчується в дату поточного чергового періоду (неадалі період «Економ»); фіксована незмінна процентна ставка «Стандарт» у розмірі 1,3% за один день користування кредитом застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім першого чергового періоду та періоду застосування процентної ставки «Економ» (п.п. 1 - 8 Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт)).

Відповідно до п. 8 Підтвердження укладення кредитного договору №06.06.2023-100002601 від 06.06.2023 та п. 10 Заявки від 06.06.2023 комісія пов`язана із наданням кредиту (надалі Комісія) становить 15% від суми кредиту та дорівнює 1200, 00 грн (а.с. 17 на звороті-18,19).

Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 8 000,00 грн, шляхом перерахування цієї суми на платіжну картку, що підтверджується квитанцією ID платежу 2323695388 від 06 червня 2023 року, сформованою через систему платежів LiqPay (а.с. 11).

Графік платежів, наведений у п. 11 Заявки та п. 9 Підтвердження укладення кредитного договору. Відповідно до вказаних графіків проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий періоди, сплачуються відповідачем не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти. Сума Кредиту сплачується 5 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 2895 грн 94 коп., 2 платіж у розмірі 2895 грн 94 коп., 3 платіж у розмірі 2895 грн 94 коп., 4 платіж у розмірі 2895 грн 94 коп., 5 платіж у розмірі 2895 грн 94 коп. Комісія сплачується 1 платежем не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 1200 грн 00 коп .

До матеріалів справи позивачем долучено довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 06.06.2023-100002601 від 06 червня 2023 року, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 становить: 16 480,01 грн, з яких, основний борг 8 000,00 грн, проценти по кредиту – 7 280,01 грн., які розраховані за період з 06.06.2023 по 14.08.2023 та комісії у розмірі 1200,00 грн (а.с. 10) та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за вказаним договором, укладеним між позивачем та відповідачем (а.с.40) .

Доказів сплати відповідачем заборгованості позивачу матеріали справи не містять.

4. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами. (стаття 629 ЦК України)        

Частиною1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (ч 1 статті 530 ЦК України)                                                

Відповідно до статті 525,  частини 1 статті 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.                                                        

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина 1 статті 1048 ЦК України)

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).        

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина 1 статті 625 ЦК України).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Щодо вимог про стягнення тіла кредиту та комісії

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав кредит в сумі 8 000,00 грн, який зобов`язаний був повернути до 14.08.2023. Також відповідач був зобов`язаний сплатити позивачу одноразову комісію за надання кредиту, яка становить 15% від суми кредиту в розмірі 1200,00 грн.

Проте вказаних зобов`язань відповідач не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість по сплаті 8 000,00 грн боргу з повернення кредиту та 1200,00 грн боргу по сплаті комісії.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» (далі – Закон) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за надання кредиту.

Умови договору щодо розміру комісії та порядку її сплати були доведені до відома відповідача належним чином. З такими умовами відповідач погодився, а тому взяв на себе зобов`язання їх виконувати.

Враховуючи розмір кредиту – 8 000,00 грн, умови про сплату одноразової комісії в сумі 1200,00 грн не є такими, що не відповідають принципу справедливості, добросовісності та розумності в розумінні Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо вимог про стягнення процентів

Як установлено судом, кредитор 06.06.2023 надав відповідачу кредит в сумі 8000,00 грн строком на 70 днів, а саме з 06.06.2023 по 14.08.2023 включно, за який відповідач зобов`язаний сплати проценти у розмірі 1,3 % за один день користування кредитом .

Згідно розрахунку заборгованості, наведеного у довідці-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 06.06.2023-100002601 від 06 червня 2023 року, (а.с. 10) слідує, що проценти, заборгованість по сплаті яких просить стягнути позивач, нараховані з 06.06.2023 по 14.08.2023 в розмірі процентної ставки 1,3% на день (104,00 грн). Перевіряючи наданий позивачем розрахунок заборгованості по сплаті процентів судом встановлено, що за вказаний період нараховані проценти становлять 7 280, 00 грн, однак позивач просить стягнути заборгованість за процентами в сумі 7 280,01 грн, що не узгоджується із вказаним розрахунком та умовами договору.

Отже, сума процентів, яку відповідач зобов`язаний був сплатити за період з 06.06.2023 по 14.08.2023 становить 7 280,00 грн (70 днів х 104,00 грн).

5. Висновки суду.

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України та Законом України «Про споживче кредитування».

Уклавши Договір відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 8 000,00 грн для задоволення особистих потреб на умовах зворотності, строковості та платності.

Проте умов укладеного з позивачем Договору відповідач не дотримався, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 16 480,00 грн, яка складається з 8 000,00 грн заборгованості за кредитом, 7 280,00 грн заборгованості по сплаті процентів та 1200,00 грн боргу по сплаті комісії.

Відповідач вказану заборгованість не сплатив.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню 8 000,00 грн заборгованості за кредитом, 7 280,00 грн заборгованості по сплаті процентів та 1200,00 грн боргу по сплаті комісії. У задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 7 280 (сім тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп. заборгованості за процентами, 1200 (одну тисячу двісті) грн 00 коп. боргу по сплаті комісії та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього 18 902 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот дві) грн 40 коп.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», зареєстроване місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Валігурський Г.Ю.