Справа №155/501/25

                                                               Провадження №2/155/354/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27.05.2025                                                                         м.Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Сметани В.М.,

при участі секретаря судових засідань Воронюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» 27 березня 2025 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

       Свій позов обґрунтовує, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 14 червня 2018 року було укладено Кредитний договір №2001055945601, та 13 вересня 2021 року кредитний договір №1001971915801 на умовах якого, позивач надав, а відповідач отримав суму кредиту у розмірі визначеному кредитним договором. Позивач виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі. Проте, відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість перед позивачем станом на 10 січня 2025 року складає по кредитному договору № 2001055945601 від 14 червня 2018 року – 60 481,34 грн, з яких: 36 450,15 гривень - заборгованість за кредитом; 24 031,19 гривень – заборгованість процентами. По кредитному договору №1001971915801 від 13 вересня 2021 року – 39 713,23 гривень з яких: 23 199,73 гривень - заборгованість за кредитом; 6,5 гривень – заборгованість за процентами; 16 507 гривень - заборгованість за комісією. Загальна сума заборгованості за вищевказаними кредитними договорами становить на 10 січня 2025 року склала 100 194,57 гривень.

       Також, зазначає, що позивач направляв письмові вимоги відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем не погашена.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами в розмірі 100 194,57 гривень, та судові витрати по справі.

       Ухвалою судді від 31 березня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву, в якій він просить розгляд справи проводити без його участі. Не заперечуючи проти заочного розгляду справи, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а саме шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

       Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

       У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

       Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

       Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

       Істотними умовами договору відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 13 вересня 2021 року ОСОБА_1  підписав Заяву №1001971915801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту, чим беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ», в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування. Відповідно до умов якої кредит надано на загальні цілі – GP Standart ВСЕЯСНО (24) – банківський переказ. Сума 27 000 грн, в тому числі загальні споживчі цілі 27 000 грн, для сплати разової комісії 0 грн., строк: 24 місяці, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,99 %, розмір процентної ставки 0,01 % річних (а.с.8).

Згідно з копією платіжної інструкції №TR.52141320.97558.8810 від 13 вересня 2021 року, ОСОБА_1 надано кредитні кошти за кредитним договором №1001971915801 від 13 вересня 2021 року в сумі 27 000,00 гривень (зворотна сторона а.с.36).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №1001971915801 від 13 вересня 2021 року, розмір заборгованості станом на 10.01.2025 року складає 39 713,23 грн, з яких: заборгованість по сумі кредиту – 23 199,73 грн, заборгованість по процентам – 6,50 грн, заборгованість по комісії – 16 507, 00 грн (а.с. 37-38).

Крім того, 13 червня 2018 року ОСОБА_1 підписав заяву №2001055945601 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту, в якій просив відкрити на його ім`я поточний рахунок, надати кредитну картку та встановити на поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у сумі 6 000 грн, реальна річна процентна ставка складає 59,31% (зворотна сторона а.с.12, а.с.13).

Згідно з копією довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001055945601 від 14 червня 2018 року, з моменту підписання даного договору, кредитний ліміт збільшувався, а саме: 14.06.2018 – 6 000 грн, 12.12.2018 – 9 400 грн, 05.04.2019 року - 13 200 грн, 15.08.2019 року – 18 200 грн, 10.12.2019 року – 23 000 грн, 14.09.2020 року – 25 000 грн, 16.10.2020 року – 29 000 грн, 20.08.2021 року – 33 000 грн та в останнє 26.05.2023 року – 36 500,00 гривень (зворотна сторона а.с.36).

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору, позивачем було направлено останньому письмову вимогу (повідомлення) на адресу місця проживання, яку останній зазначив у анкеті на отримання кредиту. №КНО-44.2.2/18 від 13 січня 2025 року про погашення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 100 194,57 гривні протягом 30 календарних днів з дня отримання цього повідомлення.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст.612 ЦК України)

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч.2 ст.615 ЦК України)

Відповідно до частини 1 статі 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як підтверджується наявними у справі доказами, відповідач порушив умови кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту, у зв`язку з чим станом на 10.01.2025 року виникла заборгованість за кредитним договором №2001055945601, яка становить 60 481,34 гривень, що складається із заборгованості за кредитом – 36 450,15 гривень та заборгованості по процентам - 24 031,19 гривень, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки вказана заборгованість підтверджується наданими позивачем розрахунками заборгованості по вищезазначеному договору.

Щодо розміру заборгованості за кредитним договором №1001971915801 від 13.09.2021 року, яка за розрахунком позивача становить 39 713,23 грн, та складається із заборгованості за кредитом – 23 199,73 грн, заборгованості по процентам - 6,50 гривень та заборгованості по комісії - 16 507, 00 грн, суд зазначає наступне.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки відповідно до умов кредитного договору №1001971915801 від 13.09.2021 року, що укладений між сторонами, банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно п. 5 Заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 3,99%. В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена комісія за надання кредиту.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21, зроблено наступний правовий висновок: «Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Враховуючи наведене, оскільки позивачем було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд вважає, що умова пункту 5 кредитного договору (договору комплексного банківського обслуговування) №1001971915801 від 13.09.2021 року щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемною, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії у розмірі 16 507, 00 грн.

Крім того із розрахунку заборгованості слідує, що відповідач на погашення суми кредиту вніс 3 800,27 грн, на сплату відсотків - 0,83 грн та на сплату комісії за даним кредитним договором – 3 231,90 грн

За наведених обставин, оскільки банком без належних на те правових підстав була нарахована відповідачу комісія за кредитним договором№1001971915801 від 13.09.2021 року та відповідачем сплачено 3 231,90 грн, яка мала бути спрямована на погашення відсотків та заборгованості за тілом кредиту, то розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, який підлягає стягненню на користь позивача, становить 19 974,33 грн (розрахунок: 23 199,73 (заборгованість по сумі кредиту) + 6,5 (заборгованість по відсотках) - 3 231,9 (кошти, внесені відповідачем в рахунок сплати комісії).

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб`єктом порушеного права способи захисту відповідають вимогам закону та є ефективними.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Статтею 216 ЦК України, передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Згідно зі статтею 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов до висновку про порушення позичальником умов укладеного договору, у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 80 455,67 грн, з яких: заборгованість за кредитним договором № 2001055945601 від 13 червня 2018 року у розмірі 60 481,34 грн, яка складається з: 36 450,15 грн (заборгованість за сумою кредиту), 21 459,48 гривень (заборгованість за відсотками); заборгованість за кредитним договором № 1001971915801 від 13.09.2021 року в розмірі 19 974,33 грн.

       Частиною 1 статті 141 ЦПК України, визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

       Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 1 945,17 гривень (80 455,67 / 100 194,57 х 2 422,40 = 1 945,17)

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 280, 354 ЦПК України, ст. ст. 3, 11, 15, 16, 509, 510, 526, 527, 611, 612, 623, 624, 625, 1046-1049 1052, 1054 ЦК України,суд –

УХВАЛИВ:

Позов – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Українській Міжнародний Банк» заборгованість 80 455,67 (вісімдесят тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 67 (шістдесят сім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Українській Міжнародний Банк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 945,17 (одну тисячу дев`ятсот сорок п`ять) гривень 17 (сімнадцять) копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони у справі є:

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829);

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: Волинська область, Луцький район, село Мерва, РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ).

       Дата складення повного тексту заочного рішення – 27.05.2025 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області                                                                        В.М. Сметана