Р І Ш Е Н Н Я

                                      І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа  № 936/819/24

Провадження № 2/936/76/2025

27.05.2025                         селище Воловець

       Воловецький районний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Сухої Н.І., за участю секретаря судових засідань Щербей А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Марин - Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАРИН-ФІНАНС" звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Кредобанк" було укладено кредитний договір №CL-132773 від 07.09.2018, відповідно до якого банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого за відповідачем ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 82 044,90 грн, в тому числі: строкове тіло - 0 гривень; прострочене тіло - 42 641,64 грн; строкові відсотки - 2 008,54 грн; прострочені відсотки - 37 394,72 грн.

08.11.2023 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ "Кредобанк" на ТОВ "ФК "МАРИН-ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 43231894) на підставі договору факторингу.

Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про зміну кредитора в зобов`язанні.

Кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання кредиту перед ОСОБА_1 .

У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала.

На даний час борг перед новим кредитором не погашений та становить 82 044,90 грн.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Заяви, клопотання учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, в позовній заяві просить суд справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи .

05.03.2025 представник позивача Альховська І.Б. скерувала на електронну адресу суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження позовних вимог позивача.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 01.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалами судового засідання від 15.08.2024, 03.09.2024 та 17.09.2024 розгляд справи відкладено на 01.10.2024.

Судом розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання у справі №936/819/24 відповідача ОСОБА_1

01.10.2024 Воловецьким районним судом винесено заочне рішення по справі.

03.02.2025 представник відповідачки ОСОБА_2 подав заяву про перегляд заочного рішення, мотивуючи тим що відповідачці не було відомо про призначені судові засідання у справі, жодного разу не була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило її можливості прийняти участь у судовому засіданні та надати пояснення в суді, відповідачка є пенсіонером і дізналась про наявність судового рішення після того як в січні 2025 року не отримала пенсію, після чого з`ясувала у банку, що пенсійні виплати заблоковані через наявність боргу перед ТОВ Фінансова компанія "Марин-Фінанс". Вважає, що між сторонами досягнуто мирного врегулювання спору, нею погашено всю суму заборгованості. Крім цього, відповідач зазначає, що копію судового рішення отримала 20.03.2024.

Ухвалою суду від 11.02.2025 заочне рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 01.10.2024 скасовано, призначено судовий розгляд на 27.02.2025, розгляд справи відкладався до 27.05.2025.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Також, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавиться провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

07.09.2018 ОСОБА_1 підписала Анкету-Заяву №CL-132773 фізичної особи на отримання готівкового кредиту. В цій заяві відповідачка висловила своє бажання отримати кредит у сумі 70 000 грн на 60 місяців з процентною ставкою 52,99%.

07.09.2018 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №CL-132773 на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, за умовами якого відповідачка зобов`язалася використати кредит на цілі, вказані в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. Сума кредиту становить 70 000 грн. Строк (термін) кредитування - 60 місяців терміном до 06.09.2023.

У п.2.4 договору зазначено, що позичальник доручає банкові здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі та за наступними реквізитами: 70 000 грн на поточні потреби.

Для обліку виданих коштів банк відкриває позичковий рахунок, а також поточний рахунок (п.2.5, 2.6 договору).

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 52,99% річних.

У п.4.4 договору зазначено, що загальні витрати позичальника по кредиту за цим кредитним договором становлять 132 884,36 грн; у п. 4.5 зазначено, що реальна річна процентна ставка становить 67,93 % річних.

Загальна вартість кредиту для позивальника за цим кредитним договором становить 202 884,36 грн (п.4.6 договору).

Відповідно до п. 6.1, 6.2 кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені кредитним договором та/або додатками до нього. Всього позичальник зобов`язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 3 378 грн щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладення кредитного договору.

У додатку №1 до кредитного договору сторони погодилиграфік платежів за кредитним договором та розрахунок сукупної вартості кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору № CL-132773, заборгованість ОСОБА_1 за період з 07.09.2018 по 07.11.2023 становить 82 044,90 грн з яких: 42 641,64грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 39 403,26 грн - сума заборгованості за відсотками.

08 листопада 2023 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» було укладено договір Факторингу про відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами, що підтверджується витягом з цього договору.

Згідно з додатком №1 до Договору факторингу, на виконання договору факторингу до ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №CL-132773 від 07.09.2018 у загальному розмірі 82 044,90 грн.

Оскільки ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів, ТОВ «ФК «Марин-Фінанс», як новий кредитор, звернулося до суду з даними позовом про стягнення заборгованості в розмірі, визначеному попереднім кредитодавцем.

Таким чином, уклавшидоговір факторингу 08.11.2023 ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» набуло статусу кредитора по відношенню до ОСОБА_3 , а саме право вимогизаборгованості за кредитним договором №CL-132773 від 07.09.2018.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором №CL-132773 від 07.09.2018 в розмірі 82 044,90 грн, в тому числі: прострочене тіло - 42 641,64 грн; строкові відсотки - 2 008,54 грн; прострочені відсотки - 37 394,72 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та 6 000,00грн витрат на правову допомогу.

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Приписами п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст. ст.1077-1078 ЦК України).

Згідно із частиною третьою статті 1079 ЦК України у договорах факторингу - фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договоромфакторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договір, укладений між відповідачкою ОСОБА_1 та первісним кредитором, а також укладений договір факторингу у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може гуртуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України), обґрунтування вимог учасників справи та обставин, які мають значення для справи, повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів (ст. 76-79 ЦПК України).

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, при цьому кожна сторона відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи. Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 02.11.2020 (07.09.2018) по 08.11.2023 за кредитним договором №Cl-132773 від 07.09.2018 заборгованість відповідача становить 82 044,90 грн, в тому числі строкове тіло - 0 гривень; прострочене тіло – 42 641,64 грн, строкові відсотки – 2 008,54 грн; прострочені відсотки – 37 394,72 грн.

Відповідач не скористалась своїм правом щодо спростування розміру заборгованості, зазначеною позивачем.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Крім того, ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що з підписанням зазначеного кредитного договору між сторонами виникли договірні відносини, спрямовані на набуття цивільних прав та обов`язків.

Позивач взяті на себе за цим договором зобов`язання виконав у повному обсязі, надав кредитні кошти відповідачу. Однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, чим допустив заборгованість перед позивачем.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунках, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування. Зокрема, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 07.08.2018 відповідачка підписала Анкету-Заяву №CL-131773, надалі 07.09.2018 підписала кредитний договір №CL-131773 та графік платежів за вказаним договором, які містять погодженні сторонами умови кредитування (розмір кредиту загалом та розмір щомісячного платежу зокрема, порядок сплати процентів, тощо). При підписанні кредитного договору банк зобов`язався переказати грошові кошти в загальному розмірі 70 000,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту визначена сторонами в розмірі 202 684,36 грн.

За умовами договору, ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит в строк до 06.09.2023. Обґрунтовуючи розмір заборгованості, ТОВ «ФК Марин-Фінанс» посилалося на розрахунок заборгованості, з якого слідує, що загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 82,044,90 грн. Позивачем також надано детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором №CL-131773 від 07.092018 зі всіма її складовими, а також виписку по особовим рахункам ОСОБА_1 , які зазначені в кредитному договорі. Надані позивачем докази в обгрунтування позовних вимог в сукупності підтверджують заборгованість відповідачки за наданим кредитом.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у підтвердження погашення заборгованості перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що, оскільки, у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконала, з неї слід стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» заборгованість в сумі 82 044,90грн.

Розподіл між сторонами судових витрат.

За змістом ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з оплатою поштових послуг відправлення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої платіжної інструкції, позивач за подання даного позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, що підлягає відшкодуванню відповідачем.

Щодо вимоги представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Позивач просить суд стягнути на свою користь 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи.

Положеннями ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У постанові Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що в разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи представником позивача було заявлено вимогу, про стягнення судових витрат на його користь за витрати, які ТОВ "ФК «Марин-Фінанс» понесло за надання професійної правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано договір про надання правової допомоги № 01/05/24 від 01.05.2024, укладений між адвокатом Альховська І.Б. та ТзОВ «ФК «Марин-Фінанс», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001330, ордер на надання правничої допомоги серії ВС № 1296542 від 01.06.2024; акт наданих послуг № 1 від 31.05.2024 до договору про надання правової допомоги № 01/05/24 від 01.05.2024.

Так, предметом договору про надання правової допомоги № 01/05/24 від 01.05.2024: надання клієнту необхідної правової допомоги в усіх судах на території України… . Згідно з п. 4.5. договору вартість гонорару становить 2000,00 грн за одну годину роботи адвоката.

Відповідно до акта наданих послуг № 1 від 31.05.2024 на виконання договору про надання правової допомоги № 01/05/24 від 01.05.2024 надані такі послуги: вивчення документів та підготовка позовної заяви ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» про стягнення заборгованості. Вартість послуги становить 6000,00 грн.

Надаючи оцінку наданим доказам суд зважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 81, 141, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43231894, місто Львів, вулиця Академіка Лазаренка Є. будинок 4 кабінет 4) заборгованість за кредитним договором №CL-132773 від 07.09.2018 у розмірі 82 044 (вісімдесят дві тисячі сорок чотири ) гривні 90 копійок.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43231894, місто Львів, вулиця Академіка Лазаренка Є., будинок 4 кабінет 4) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Учасники справи, а також особи які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС» ЄДРПОУ 43231894, місто Львів, вулиця Академіка Лазаренка Є. будинок 4 кабінет 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя                                                       Суха Н.І.