Справа № 347/847/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року                                                                м. Косів

Cуддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю. С., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли з Косівського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ст. 124, ст. 122-4, Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и л а:

       24.04.2025 року о 19:26 год. в м. Косів, вул. Івасюка В. водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ ВАЗ не будучи уважним здійснив рух заднім ходом під час якого здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки БМВ Х5 НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.2.3 Б ПДР та п.10.10 ПДР.

Крім цього, 24.04.2025 року о 19:26 в м. Косів по вул. Небесної Сотні водій ОСОБА_1 після вчинення ДТП залишив місце події до приїзду працівників поліції та іншого учасника ДТП, чим порушив п. 2.10 А ПДР.

ОСОБА_1 в судове засідання, не з`явився про причини неявки суд не повідомляв, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить трекінг поштового відправлення АТ «Укрпошта» (а.с.13).

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість дізнатись про визначений час розгляду справи. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

В матеріалах справи відсутні будь які відомості, що ОСОБА_1 вживав будь-яких заходів, які б вказували на те, що він бажає заявити клопотання, подати докази, надати пояснення для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі права можна реалізувати не тільки в судовому засіданні, а й у інший спосіб, наприклад письмово.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Також стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з п. 2.3.Б Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.10. ПДР, забороняється рух транспортних засобів заднім ходом на автомагістралях, дорогах для автомобілів, залізничних переїздах, пішохідних переходах, перехрестях, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях, на в`їздах і виїздах з них, а також на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №313233 від 27.04.2025 року, відповідно до якого: «24.04.2025 року о 19:26 год. в м. Косів, вул. Івасюка В. водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ ВАЗ не будучи уважним здійснив рух заднім ходом під час якого здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки БМВ Х5 НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.2.3 Б ПДР та п.10.10 ПДР». Вказаний протокол складений уповноваженою особою, та містить всі необхідні реквізити, встановлені ст. 256 КУпАП, підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Будь яких сумнівів у його достовірності судом не встановлено (а.с.1);

- електронний рапортом інспектора СРПП Яремуся В. (а.с.2);

- схемою місця ДТП, яка містить інформацію про розташування транспортного засобу БМВ Х5 НОМЕР_1 , освітлення місця ДТП, стан покриття проїзної частини (а.с.3);

- письмовим поясненням ОСОБА_2 (потерпілий), де зазначено, що 24.04.2025 року він на своєму автомобілі БМВ Х5 НОМЕР_1 приїхав у м. Косів, припаркував його на вул. Н. Сотні біля аптеки «Подорожник» та пішов у спортивний зал. Біля 19:25 год. у зал прийшов знайомий та повідомив, що ТЗ марки ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_2 здійснив ДТП, а саме, його автомобіль був припаркований біля Гостинного дому, і сам без водія виїхав з парковки заднім ходом та вдарив автомобіль ОСОБА_2 у праву сторону передньої та задньої дверки. Після чого, прийшов водій, сів у свій ТЗ та поїхав (а.с.4)

- фототаблицями з місця ДТП, на яких зафіксовано пошкоджений транспортний засіб БМВ Х5 НОМЕР_1 , біля якого на дорозі лежать уламки фари, та автомобіль марки ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_2 із пошкодженим заднім правим ліхтарем (а.с.5);

- письмовим рапортом інспектора СРПП В. Яремуся. (а.с.7);

- відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції (а.с.8). Так, на відеозаписі 0000000_00000020250427150323_0042 зафіксовано спілкування працівника поліції та ОСОБА_1 в останнього вдома. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про деталі ДТП, на що водій факт ДТП не заперечив, але відповів, що автомобіль сам поїхав, а його у салоні транспортного засобу в той час не було. На запитання, чи бачив він наслідки ДТП і пошкодження автомобіля, ОСОБА_1 відповів, що не бачив. Водію було оголошено, що на нього будуть складені адміністративні матеріали за ст.ст. 124 та 122-4 КУпАП, а також роз`яснено права відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. З відеозапису 0000000_00000020250427150323_0042 вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлено з адміністративними матеріалами, складеними на нього. Водночас водій ще раз заначив, що не перебував у той час у машині, коли вона здійснила самовільний рух, і не знає, як транспортний засіб сам поїхав.

До матеріалів справи додано посвідчення водія ОСОБА_1 (а.с.6).

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених доказів не убачається, тому вказані доказі є належними та допустимими.

Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.

Відповідно до диспозиції статті 122-4 КУпАП адміністративним правопорушенням є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Підпунктом «а» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001р. №1306 встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП доводиться в сукупності наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №313237 від 27.04.2025 року, відповідно до якого: «24.04.2025 року о 19:26 в м. Косів по вул. Небесної Сотні водій ОСОБА_1 після вчинення ДТП залишив місце події до приїзду працівників поліції та іншого учасника ДТП, чим порушив п. 2.10 А ПДР». Вказаний протокол складений уповноваженою на те особою, та містить всі необхідні реквізити встановлені ст. 256 КУпАП, підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Будь яких сумнівів у його достовірності судом не встановлено(а.с.1);

- електронний рапортом інспектора СРПП Яремуся В. (а.с.2);

- копією схеми місця ДТП, яка містить інформацію про розташування транспортного засобу БМВ Х5 НОМЕР_1 , освітлення місця ДТП, стан покриття проїзної частини (а.с.3);

- копією письмового пояснення ОСОБА_2 (потерпілий);

- копією протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с.6);

- письмовим рапортом інспектора СРПП В. Яремуся. (а.с.7).

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених доказів не убачається, тому вказані доказі є належними та допустимими.

Доводи ОСОБА_1 які він озвучив при спілкуванні з працівником поліції, і які зафіксовані на відеозаписі про те, що він не помітив наслідків ДТП є неспроможними, адже з фототаблиць, доданих до матеріалів справи, чітко видно, що між двома автомобілями – ВАЗ та БМВ Х5 відбулося зіткнення. На асфальті біля автомобіля БМВ Х5 наявні уламки фари іншого транспортного засобу, а в автомобілі ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_2 пошкоджений правий задній ліхтар. Тому, виявивши свій транспортний засіб не на місці паркування, де його залишив ОСОБА_1 не помітити пошкодження обидвох автомобілів, було не можливо. Окрім того, відповідно п.2.10. ПДР України, уразі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний , зокрема, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських. ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що його автомобіль став учасником ДТП, свідомо покинув місце події, не виконавши вимоги п.2.10. ПДР України.

Також, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 15.12 ПДР України, згідно з яким, водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним.

Таким чином, ОСОБА_1 після вчинення ДТП повинен був залишитися на місці пригоди, залишити автомобіль на місці ДТП, а також повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган Національної поліції.

За таких обставин, перевіривши всі наявні в матеріалах справи докази, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях доведена поза всяким розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ст. 124 КУпАП, у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. та за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У розпорядженні суду документи, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору відсутні, відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 40-1, 124, ч. 1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и л а :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

Відповідно до ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення, в межах санкції ст. 122-4 КУпАП, яка встановлена за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів на підставі частини 2 статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. (шістсот п`ять гривень) 60 коп. (шістдесят копійок) на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя                                                                        Ю. С. Кіцула