Справа № 204/1281/25

Провадження № 2/204/1670/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 травня 2025 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, у складі:

головуючого – судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання – Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

У С Т А Н О В И В:

03 лютого 2025 року ОСОБА_1 , через представницю, звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_3 із вимогою про розірвання шлюбу (а. с. 1-2).

В обґрунтування позову зазначено, з урахуванням усунених недоліків від 19 березня 2025 року, що 12 грудня 2014 року сторони уклали шлюб, від шлюбу дітей не мають. Вказує, що на початку шлюбу у 2015 році, відповідач не був зі позивачкою відвертим та обмежував свободу її саморозвитку. Відповідач чинив щодо позивачки економічне насильство, а саме стосовно обмеження витрат, які вона могла понести на своє утримання, тобто навіть витрати на мінімально необхідні одяг та взуття їй треба було узгоджувати з чоловіком. Крім цього, відповідач не надавав позивачці можливості поліпшити її рівень освіти, заперечував в питанні працевлаштування. У 2022 році подружні стосунки ще більше погіршились, між сторонами почали виникати сварки з різних питань. Сторони не могли дійти згоди в питаннях обов`язків подружжя, ведення сімейного бюджету, вирішення побутових питань. Спроби налагодити сімейні стосунки не надавали позитивних результатів. Стало остаточно зрозуміло, що мають протилежні погляди на життя та вже протягом великого проміжку часу не відчувають один до одного почуттів любові та взаємоповаги, відсутнє взаєморозуміння. Влітку 2024 року було остаточно припинені шлюбні стосунки, із того часу не проживають разом однією сім`єю як чоловік та дружина. Вважає, що примирення та збереження сім`ї є неможливим через різні погляди на життя та відверто негативне ставлення одне до одного, а збереження шлюбу буде суперечити інтересам кожного. Розірвати шлюб в органах державної реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою як подружжя, яке не має дітей, відповідач ніколи не погоджувався у зв`язку з чим прохає суд розірвати шлюб та залишити позивачці шлюбне прізвище (а. с. 21-22).

Ухвалою суду від 24 березня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін (а. с. 25).

Позивачка у судове засідання не з`явилася, представниця позивачки надала суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивачки (а. с. 46 та на звороті), позовні вимоги підтримала, прохала задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 45), про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та, спираючись на вимоги ст. ст. 223, 247, 280 ЦПК України, ухвалив заочне рішення без фіксування судового процесу технічними засобами.

Судом встановлено, що 12 грудня 2014 року у Красногвардійському відділі реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженим у Діслакен, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженою у м. Дніпропетровськ, укладено шлюб, про що складено актовий запис № 1935, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії

НОМЕР_1 від 12 грудня 2014 року (а. с. 5). Прізвище позивачки після реєстрації шлюбу – « ОСОБА_6 ».

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Приписами ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ст. 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно з вимогами ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Приписами ч. 2 ст. 112 СК України визначено, що суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Зважаючи на принцип рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що зазначено в статті 16 Конвенції "Про дискримінацію жінок" в ч. 1 підпункту "с", "однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання". Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Оскільки жоден з подружжя за час перебування справи у суді не висловив бажання щодо примирення, приймаючи до уваги договірну природу шлюбу та принцип добровільності, суд доходить висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 ЦПК України, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Нормами ст. 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивачка виявила бажання не змінювати прізвище, суд залишає їй шлюбне прізвище.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача понесені позивачкою судові витрати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 259, 263-265, 279, 280-288, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 24, 55, 56, 104, 105, 109, 110, 112, 113 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, укладений 12 грудня 2014 року у Красногвардійському відділі реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженим у Діслакен, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженою у м. Дніпропетровськ, актовий запис № 1935 – розірвати.

Залишити позивачці шлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте Чечелівський районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача протягом двадцяти днів зо дня отримання ним копії рішення.

Суддя А.І. Приваліхіна