ЄУН 193/2212/24

Провадження 2/193/152/25

Р І Ш Е Н Н Я        

іменем України                        

       28 травня 2025 року                                                        сел.Софіївка

       Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

       головуючого судді                                                 Кравченко Н.О.,

       за участі:  секретаря судового засідання              Ратушної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" до ОСОБА_1 про визнання права оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

06.01.2025 позивач СГ ТОВ «Дружба» звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 в обґрунтування якого вказав, що 31.07.2015 між ОСОБА_2 як орендодавцем, правонаступником якого є ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «КГС «Дніпро», правонаступником якого є позивач СГ СТОВ «Дружба», було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 7,92 га, з кадастровим номером 1225287700:02:002:0027, що розташована на території Першотравенської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області. За умовами п. 3.1 та 3.2 цього договору, з урахуванням змін визначених за додатковою угодою від 31.07.2024, сторони домовилися, що правочин укладено терміном дії до 31.12.2024. Але, у разі закінчення строку дії цього договору до закінчення польових робіт, термін договору оренди продовжується до повного збирання врожаю, який належить орендарю. У листопаді 2024 року, тобто до закінчення строку дії договору, позивачем на земельній ділянці відповідача була засіяна озима культура - пшениця. 19.11.2024 орендарем СГ СТОВ «Дружба» направлено лист-повідомлення до орендодавця ОСОБА_1 про засівання озимою пшеницею належної їй земельної ділянки із орієнтовним закінченням польових робіт зі збирання цього врожаю – кінець липня 2025 року та у зв`язку з цим на продовження строку дії договору відповідно до п. 3.2 його умов. При цьому надав пропозицію про продовження співпраці зокрема на укладення нового договору оренди цієї земельної ділянки. У визначений строк орендодавець відповідь не надала. Посилаючись на те, що на час отримання вказаної відповіді від відповідача, позивач на законних підставах, у період строку дії договору оренди землі, вже засіяв на орендованій земельній ділянці озиму культуру, зібрання урожаю з якої можливе лише після закінчення строку дії договору, з метою унеможливлення втрати врожаю та на виконання положення п. 3.2 договору оренди землі, які відповідач, з огляду на свою відповідь не визнає, позивач СГ СТОВ «Дружба» просив суд визнати за ним право оренди вищевказаної земельної ділянки, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 31.07.2015 та додаткової угоди, що були укладені між попереднім орендодавцем ОСОБА_2 та попереднім орендарем ТОВ "КСГ Дніпро" до повного збирання врожаю, але не раніше підписання акту приймання - передачі цієї земельної ділянки.

Заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії у справі

25.12.2024  ухвалою  Софіївського районного  суду Дніпропетровської області задоволено заяву СГ СТОВ «Дружба» про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду шляхом заборони Міністерству юстиції та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним та приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки за кадастровим номером: 1225287700:02:002:0027 , до закінчення розгляду справи по суті.

10.01.2025 року позов залишено без руху.

22.01.2025 за ухвалою судді, після надходження відповідного позову, провадження у цивільній справі було відкрито та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2025 закрито підготовче судове засідання та призначено слухання справи.

06.05.2025 до суду надійшли письмові пояснення від представника відповідача - адвоката Охримович Л.С., згідно яких остання заперечує проти закінчення дії договору днем підписання акту приймання - передачі земельної ділянки. Наполягає на визначення конкретної дати закінчення дії договору.

В судове засідання представник позивача Страх Є.О. не з`явився, проте направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, втім від представника відповідача Охримович Л.С. надійшли вже згадані вище письмові пояснення за якими вона, окрім зазначеного, просила також суд розглянути справу за їх з відповідачем відсутності.

Таким чином, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини встановлені судом

Судом встановлено, що 31.07.2015 між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та ТОВ «КГС «Дніпро», як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,92 га, з кадастровим номером 1225287700:02:002:0027, що розташована на території Першотравенської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області, строком дії на 7 років (п.3.1 договору) (а.с.39-40).

При цьому згідно умов п.3.2. договору, сторони домовилися, що у разі закінчення строку дії цього договору до закінчення польових робіт термін договору оренди продовжується до повного збирання врожаю, який належить орендарю, після чого орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у відповідності до пунктів 7.1 – 7.6 цього договору.

Також, як видно з положень п. 3.5, 12.5 договору, сторони передбачили, що при переході права власності на земельну ділянку, або її частину, від орендодавця до іншої особи, цей договір, а також всі його умови, зберігають свою чинність для нового власника. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

30.10.2017 між цими ж сторонами укладено додаткову угоду, згідно до якої внесені зміни до п. 3.1 договору, який викладено у такій редакції: «Договір починає діяти з моменту його підписання сторонами до 31 грудня 2024 року». Також внесені зміни щодо розміру орендної плати форми та порядку її виплати, а також передбачено можливість виплати допомоги на поховання у разі смерті орендодавця (а.с.41 на звороті).

Крім того, за п. 5 додаткової угоди визначено, що інші умови основного договору, ніж ті, про які йдеться у цій додатковій угоді, залишаються незмінними і сторони підтверджують свої зобов`язання за ними.

І основний договір, і додаткова угода до нього зареєстровані у встановленому законом порядку, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав (а.с.42.).

Судом установлено, що відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав за № 25/10 від 25.10.2023, СГ СТОВ «Дружба» придбала у ТОВ «КГС «Дніпро» права користування (оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у тому числі, як видно з додатку № 1 до цього договору, і право користування земельною ділянкою площею 7,92 га, з кадастровим номером 1225287700:02:002:0027 (а.с.53-56).

Також судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом є власником вищевказаної земельної ділянки (а.с.57).

Листом без дати та номеру новий орендар СГ СТОВ «Дружба» направило лист-повідомлення до орендодавця ОСОБА_1 про засівання озимої пшениці на належній їй земельній ділянці із орієнтовним закінченням польових робіт – кінець липня 2025 року та у зв`язку з цим на продовження строку дії договору відповідно до п. 3.2 його умов. При цьому, заявивши про своє переважне право на поновлення договору й надало пропозицію про укладення нового договору оренди земельної ділянки на інший строк , копію згідно рекомендованого повідомлення вручено 19.11.2024 року (а.с.43,44).

Відповідач ОСОБА_1 направила листа до ТОВ «Дружба» від 16.12.2024 року рекомендовано 17.12.2024 року про не продовження строку оренди землі, не поновлення договору оренди земельної ділянки. (а.с.21-22, 23 , 23 зв.)

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У статті 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав є відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини.

Вказані обставини мають певний часовий проміжок дії, який має початок та закінчення.

У частині першій статті 251 ЦК України строк визначено як певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином чи рішенням суду (частина третя статті 251 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України.

Згідно із частиною третьою статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У частині першій статті 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, тобто сторони наділені значними можливостями впливати на момент настання або закінчення строків, оскільки можуть змінювати строк, наближати або віддаляти його настання.

У статті 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом.

Відповідно до приписів статей 13,14,15,19 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV (в редакції, чинній на момент укладення договору) договір оренди це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно з частиною 1 статті 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Зокрема, як зазначено у правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 12 січня 2022 року у справі № 754/44 (провадження № 61-5491св21), у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України), з аналізу частини першої статті 212 ЦК України можна зробити висновок, що відкладальна обставина, це така обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні. Тобто сторони на момент укладення правочину, щодо якого правові наслідки пов`язуються з настанням певної обставини, усвідомлюють можливість ненастання такої обставини. Водночас згідно з абзацом другим частини першої статті 530 ЦК України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. За змістом цієї норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, відповідна подія має неминуче настати. Тлумачення змісту договору не може бути таким, що призводитиме до неможливості виконання договірного зобов`язання взагалі і ніколи.

Подібні висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 740/2904/17 (провадження № 61-15352св20), згідно яких відкладальна обставина повинна мати вірогідний характер, однак сторонам завчасно невідомо, чи матиме місце така обставина. Укладаючи правочин з відкладальною обставиною, його сторони пов`язують виникнення прав і обов`язків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна вірогідність. Відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов`язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні. Таким чином, на відміну від строку, яким є визначений проміжок часу до відомого моменту або події, яка неминуче має настати, відкладальна обставина має характер такої обставини, що може і не настати.

Сторонами у договорі оренди земельної ділянки було визначено відкладальну обставину у вигляді події закінчення строку дії договору - до закінчення польових робіт зі збирання врожаю.

Таким чином, з одного боку положення додаткової угоди та витягу про реєстрацію права оренди за основною та додатковою угодами визначали конкретну дату припинення договору оренди – 31.12.2024, а з іншого боку, на вказаній земельні ділянці на час дії договору (у жовтні 2024 року) посіяно озиму культуру, збір урожаю якої припаде вже після закінчення цього строку й положення пункту 3.2 договору визначають у цьому випадку продовження строку дії цього ж договору до повного збирання урожаю.      

 Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить.

Також сторонами визнавався той факт, що термін виконання робіт зі збирання врожаю – озимих культур, становить найпізніше до кінця липня 2025 року.

Отже, згідно з умовами договору оренди земельної ділянки настала обставина, яка обумовлена договором, як відкладальна, що призводить до зміни прав та обов`язків договору, а саме: зміна строку дії договору та продовження дії права оренди позивача щодо земельної ділянки площею 7,92 га, з кадастровим номером 1225287700:02:002:0027.

Лист – повідомлення відповідачем направлено 17.12.2024 , тобто після проведення польових робіт по засіванню ділянки.

Відповідно до приписів пунктів «а»,«б» ч.1 ст.95 ЗК України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі; набувають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, отримувати продукцію і доходи.

Результат тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що саме особа, яка є належним титульним володільцем земельної ділянки (землекористувачем, орендарем, суборендарем тощо) є власником посівів і насаджень сільськогосподарських та інших культур, виробленої продукції, а відтак і зібраного врожаю.

Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права чи інтересу.

Згідно із ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Звертаючись з цим позовом до суду, представник СГ СТОВ «Дружба» посилався на те, що метою його подання є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації прав, запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Оскільки право оренди земельної ділянки позивача припинилося за закінченням строку його дії до збирання врожаю, посіяного позивачем, як орендарем на земельній ділянці, він має право власності на такий врожай і право на його збирання, що стало приводом для звернення до суду.

Надаючи оцінку правильності обраного позивачем способу захисту у спірних правовідносинах, суд виходить із того, що визнання за ним права оренди земельної ділянки на якій засіяна озима культура на строк до збирання врожаю цієї сільськогосподарської культури є належним та ефективним способом відновлення його невизнаного, оспорюваного права та відповідатиме як змісту відповідного права та інтересу останнього, так і характеру його невизнання та оспорення.

Між тим, з метою усунення правової невизначеності щодо долі предмета позову між сторонами, суд погоджується з позицією представника відповідача щодо необхідності визначення оптимального конкретного строку до якого позивач повинен зібрати увесь свій врожай з земельної ділянки відповідача та повернути останній землю, тобто визначити чіткий строк права оренди.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо збирання зернових культур, рекомендованих вченою радою Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (протокол № 6 від 16.06.2017), основними чинниками, що визначають вибір строку збирання врожаю є стан посівів за ступенем стиглості зерна. При прогнозуванні часу настання збиральних робіт приймаються до уваги погодні умови, особливості росту і розвитку рослин ярих зернових і зернобобових культур. Оскільки в Степу України традиційно першими розпочинають збирання врожаю саме зернових культур, то календарні строки початку жнив у цьому регіоні очевидно припадуть на початок другої декади червня. В центральній і північній частині степової зони до збирання гороху ймовірно приступлять з 25-30 червня, а ярих колосових – з 1-5 липня. Проте, не виключено, що час настання збиральних робіт можливо не співпаде із прогнозованим, приймаючи до уваги сортові особливості та погодні умови. Строки достигання ярих колосових культур порівняно з ячменем озимим такі: орієнтовні строки настання фази повної стиглості відносно ячменю озимого, ячмінь озимий - 18-20 червня, тривалість оптимального строку збирання 3-4 доби, після цього через 15-20 діб пшениця яра, збирання 6-8 діб.

Таким чином, з огляду на вказані рекомендації, зважаючи на засівання на земельній ділянці відповідача саме озимої сільськогосподарської культури –пшениці, збір якої припадає у центральній частині України найпізніше у липні 2025 року і у цьому місяці збір уражаю повинно бути завершено у найкоротший строк інакше це може призвести до значного чи повного втрати збіжжя, суд вважає за доцільне визначити кінцевий строк дії права оренди позивача – 01 серпня 2025 року, оскільки, на переконання суду цього терміну цілком достатньо для збирання позивачем свого врожаю.

До того ж слід відмітити, що у своєму повідомленні від 19.11.2024 позивач інформував відповідача фактично саме про такий кінцевий строк збирання врожаю – кінець липня 2025 року. Також, у подібній цивільній справі (193/2200/24) щодо іншого землевласника представник СГ СТОВ «Дружба» погодився визначити кінцевий строк для збирання врожаю озимої сільськогосподарської культури саме 01.08.2025.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов СГ СТОВ «Дружба» підлягає частковому задоволенню.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням основних позовних вимог позивача у повному обсязі, з відповідача належить стягнути на користь позивача сплачений ним при зверненні до суду з цим позовом судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви – 1211,20 грн, а всього судового збору у загальному розмірі 3633,60 грн.

Також, з урахуванням результату розгляду справи та особливостей ухваленого рішення, у відповідності до приписів ч. 7,8 ст. 158 ЦПК України, суд доходить висновку, що належить продовжити вжиті за ухвалою суду від 25.12.2024 заходи забезпечення позову, але не довше ніж до крайнього строку виконання цього рішення - 01.08.2025.

Керуючись ст. 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" до ОСОБА_1 про визнання права оренди земельної ділянки, - задовольнити частково.

Визнати за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба" право оренди земельної ділянки, площею 7,92 га, з кадастровим номером 1225287700:02:002:0027, яка розташована на території Першотравенської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області, що належить ОСОБА_1 та право оренди на яку виникло на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 31.07.2015 та додаткової угоди до нього від 30.10.2017, укладених між орендодавцем ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 та попереднім орендарем ТОВ "КСГ Дніпро", на строк - до повного збирання врожаю, але не пізніше 01 серпня 2025 року.

Встановити строк дії заходів забезпечення позову, вжитих за ухвалою суду від 25.12.2025, - 01 серпня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" понесені останнім витрати на оплату судового збору у розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 коп.

В решті позовних вимог, відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дані позивача: СГ ТОВ "Дружба", ЄДРПОУ: 30791435, місцезнаходження: вул. Шляхова, буд. № 6, с. Кожухів Хмільницького району Вінницької області, 22313;

Дані відповідача: ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:   НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 28.05.2025.

       Суддя                                                               Н.О.Кравченко