КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року                м. Кропивницький               Справа № 826/16570/16

провадження № 2-іс/340/21/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Дегтярьової С.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача  Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 24.10.2016 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2016 справа №826/16570/16 передана головуючому судді І.М. Погрібніченко.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2016 відкрито провадження по справі №826/16570/16.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2017 справа №826/16570/16 передана головуючому судді Д.А. Костенко.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2017 року справу №826/16570/16 прийнято до провадження.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 судом прийнято справу №826/16570/16 до провадження.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 р. вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 р. замінено відповідача на правонаступника.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 29.04.2016 №0002701306 в частині сум грошового зобов`язання у розмірі 66267,92 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 53014,34 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13253,58 грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що висновки відповідача про необхідність сплати податкових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб є безпідставними, оскільки відсотки за користування кредитом не є додатковим благом після прощення боргу з їх сплати. Окрім цього, позивач стверджує про часткове декларування отриманого доходу як додаткове благо в сумі 124257,83 грн та сплату податку на доходи фізичних осіб в сумі 21100 грн.

24.01.2017 до суду від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву з додатками, в якому останній стверджує про правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача вказує, що позивач не включила до загального річного оподатковуваного доходу за 2014 рік доходи, отримані від у вигляді додаткового блага, які підлягають відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи, а також не сплатила податок на доходи фізичних осіб з таких доходів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 24.10.2007 уклала з Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» генеральний договір про надання кредитних послуг №ВL445 та додаткову угоду до генерального договору №BL445-KL/1 від 24.10.2007.

Відповідно до акту про припинення зобов`язань за додатковою угодою до генерального договору №BL445-KL/1 від 24.10.2007, Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» (кредитор), та ОСОБА_2 (позичальник), дійшли згоди про те, що станом на 18.08.2014 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед кредитором за додатковою угодою №BL445-KL/1 від 24.10.2007 до генерального договору про надання кредитних послуг №ВL445 від 24.10.2007 р. (основний договір) становить 34354,65 (тридцять чотири тисячі триста п`ятдесят чотири) доларів США 65 центів.

В акті вказано, що з моменту його підписання заборгованість перед кредитором в сумі 34354,65 доларів США 65 центів вважається погашеною повністю шляхом прощення кредитором такої заборгованості позичальнику (на підставі статті 605 Цивільного кодексу України - «прощення боргу»), а позичальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання за основним договором в повному обсязі.

Додатково в акті вказано, що згідно підпункту "д" п.164.2.17 Податкового Кодексу України є додатковим благом та піддягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб «суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві на підставі п.п.78.1.2 п.78.1 ст. 78, п.п.79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати сум податків до бюджету фізичною особою - платником податків ОСОБА_3 .

За результатами позапланової перевірки посадовими особами Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві складено акт №1201/26-56-13-06-05/2852305280 від 06.04.2016 року.

В акті перевірки зазначено, що згідно листа ПАТ "Універсал банк" від 11.01.2016 вих.№0048 надано інформацію про отриманий у 2014 році фізичною особою - платником податків ОСОБА_3 дохід (анулювання боргу за кредитним договором) в сумі 449129,02 грн.  Ознака доходу для форми 1-ДФ « 126». Виплата одноразова.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, - занижено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 76108,33 грн.

ОСОБА_1 надіслала 15.04.2016 начальнику ДПІ у Подільської районі ГУ ДФС у м.Києві заперечення на акт №1201/26-56-13-06-05/2852305280 від 06.04.2016 року. В запереченні позивач вказала, що від ПАТ "Універсал банк" у 2014 році вона отримала та задекларувала дохід 130000,00 грн, з якого був сплачений податок у розмірі 25000,00 грн (а.с.15).

Листом від 26.04.2016 вих.№3512/26-56-13-06-30 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що висновки, зазначені в акті №1201/26-56-13-06-05/2852305280 від 06.04.2016 року, ДПІ у Подільської районі ГУ ДФС у м.Києві залишає без змін (а.с.19).

На підставі акта №1201/26-56-13-06-05/2852305280 від 06.04.2016 року відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0002701306 від 29.04.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 76108,33 грн. основного платежу та 19027,08 грн штрафних (фінансових санкцій).

ОСОБА_1 23.05.2016 направила ГУ ДФС у м.Києві скаргу на податкове повідомлення-рішення №0002701306 від 29.04.2016. В скарзі позивач вказала, що у декларації за 2014 рік вона помилково відобразила в графі "інші доходи" отриманий нею дохід у формі додаткового блага в розмірі 124257,83 грн замість 449129,02 грн. Сума податку у розмірі 20880,23 грн нарахована лише з  124257,83 грн, тобто не в повному обсязі (а.с.23).

Також, ОСОБА_1 вказала, що у червні 2015 року на її адресу надійшла податкова вимога від 05.06.2015 року №6152-23, щодо наявності податкового боргу платника податків за узгодженими зобов`язаннями, яка становить 20 870,60 грн.

ОСОБА_1 сплатила грошове зобов`язання з ПДФО в розмірі 21 100,00 грн. (а.с.41).

В скарзі позивач посилалась на те, що під час проведення перевірки, контролюючим органом не враховано сплачений ОСОБА_1 , у 2015 році ПДФО за 2014 рік у розмірі 21 100,00 грн. Та, відповідно, і у податковому повідомленні-рішенні від 29.04.2016 року вказана загальна сума податкових зобов`язань, як і у акті перевірки - 76108,33 грн. без вирахування вже сплаченої суми в розмірі 21 100,00 грн.

В скарзі ОСОБА_1 вказала, що сума грошового зобов`язання з ПДФО, що підлягав нарахуванню та сплаті в зв`язку з отриманням нею додаткового блага повинен становити за 2014 рік 55 008,33 грн. (76 108,33 грн. - 21 100,00 гон.), а не як визначив контролюючий орган - 76 108,33 грн.

ГУ ДФС у м.Києві прийняло рішення про результати розгляду первинної скарги від 21.07.2016 року вих.№4768/0/26-15-10-02-16 за яким скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення (а.с.29-30).

ОСОБА_1 01.08.2016 направила до Державної фіскальної служби України  повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення №0002701306 від 29.04.2016. В скарзі позивач вказала, що ДПІ у Подільському районі під час проведення перевірки, та ГУ ДФС у м. Києві під час розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 29.04.2016 №0002701306, не врахували, що у зв`язку з прощенням у 2014 році ПАТ «Універсал банк» боргу за кредитним договором, ОСОБА_1 , був частково задекларований в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, отриманий нею дохід у вигляді додаткового блага в розмірі 124 257,83 грн., та відповідно сплачений з нього податок у розмірі 21 100,00 грн. Тому сума податкового зобов`язання з урахуванням сплаченого ОСОБА_1 податку в розмірі 21 100,00 грн має становити 23 094,00 грн. (44 194,00 грн. - 21 100,00 грн.), а не як визначив контролюючий орган -76 108,33 грн (а.с.27).

Державна фіскальна служба України прийняла рішення про результати розгляду повторної  скарги від 28.09.2016 року вих.№10187/С/99-9911-02-01-14 за яким скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення (а.с.29-30).

Дані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2016 №0002701306 в частині сум грошового зобов`язання у розмірі 66267,92 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 53014,34 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13253,58 грн.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Пункт 78.1 ст. 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, відповідно до пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

За правилами п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Висновок відповідача про заниження податку на доходи фізичних осіб ґрунтується на тому, що позивачем не включено до загального річного оподатковуваного доходу за 2014 рік доходи, отримані від банку у вигляді додаткового блага, у сумі 449129,02 грн.

Судом встановлено, що сума боргу в розмірі  34 354,65 (тридцять чотири тисячі триста п`ятдесят чотири) доларів США 65 центів  складається з:

- основної заборгованості по кредиту у розмірі 19999,82 доларів США (261463,65 грн);

- процентів за користування кредитом у розмірі 14354,83 доларів США (187665,00 грн) (а.с.43).

Офіційний курс НБУ сатном на 18.08.2014 становив 13,0733 грн. Таким чином,  34 354,65 доларів США становило в еквіваленті 449129 грн.

Згідно з пп.пп. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний, у тому числі, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України визначено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Пунктом 164.1 ст. 164 ПК України встановлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Так, відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

За змістом пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Підпунктами 14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України закріплено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Аналіз наведених норм законів дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Суд звертає увагу на те, що 28.07.2021 Верховний Суд у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №826/12872/17 ухвалив постанову, в якій сформовано наступні висновки:

- додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі, коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг;

- під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором;

- якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Тобто, під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Суд звертає увагу на те, що сума 14354,83 доларів США (187665,00 грн) не може бути додатковим благом в розумінні пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України оскільки не є основною сумою боргу (кредиту) платника податку.

Натомість декларуванню за 2014 рік підлягала сума основної заборгованості по кредиту у розмірі - 19999,82 доларів США (261463,65 грн).

Судом встановлено, що позивач задекларувала лише 124257,83 грн та сплатила 21100 грн податку на доходи фізичних осіб. Цих обставин в ході перевірки податковим органом не враховано, на подальші скарги позивача в цій частині не відреаговано.

Тому, з огляду на встановлені обставини суд вважає, що позивач занизила дохід, отриманий як додаткове благо на суму 137205,82 грн (261463,65 грн - 124257,83 грн).

Згідно п.167.1. ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Мінімальна заробітна плата в Україні на 01.01.2014 року становила 1218 гривень. Цей розмір було встановлено статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".

Таким чином, позивач повинна була визначити податок з доходів фізичних осіб в сумі 44205,22 грн таким чином: 1827 грн (12180 х 15%) + 42 378,22 грн (249283,65 грн х 17%)), де 249283,65 грн це 261463,65 грн - 12180 грн.

Натомість позивач визначила його в сумі 20880,23 грн, а сплатила 09.07.2015 року - 21100 грн (а.с.37,41).

Тому, з огляду на сплату 21100 грн, 29.04.2016 належало донарахувати податок з доходів фізичних осіб в сумі 23105,22 грн основного платежу (44205,22 грн - 21100 грн) оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0002701306.

Натомість,  відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0002701306 від 29.04.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 76108,33 грн. основного платежу та 19027,08 грн штрафних (фінансових санкцій). Оскаржує його позивач в частині грошового зобов`язання за основним платежем у розмірі 53014,34 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13253,58 грн.

Так, з огляду на висновок суду про заниження позивачем доходу та необхідність донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 23105,22 грн, розглядаючи спір в межах позовних вимог, суд вважає наявними підстави для скасування податкового повідомлення-рішення в сумі 53003,11 грн (76108,33 грн. - 23105,22 грн).

Позивач же оскаржує податкове повідомлення-рішення в частині грошового зобов`язання за основним платежем у розмірі 53014,34 грн, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в частині скасування рішення в сумі 11,23 грн основного платежу (53014,34 грн - 53003,11 грн).

З огляду на вказані обставини, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0002701306 від 29.04.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 76108,33 грн. основного платежу та 19027,08 грн штрафних (фінансових санкцій), належить визнати протиправним та скасувати в сумі 53003,11 грн основного платежу та 13250,78 грн (53003,11 грн х 25%) штрафних (фінансових санкцій). В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 662,68 грн, а тому така сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві №0002701306 від 29.04.2016, яким ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 76108,33 грн. основного платежу та 19027,08 грн штрафних (фінансових санкцій) в частині 53003,11 грн основного платежу та 13250,78 грн штрафних (фінансових санкцій).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 )  судовий збір в сумі 662,68 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлений 26.05.2025.

Сторони:

позивач ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

відповідач  Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду                                         С.В. ДЕГТЯРЬОВА