Справа № 184/585/24

Номер провадження 2/184/49/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Михайлової Т.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про встановлення факту сумісного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частку автомобілю»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом та просить суд визнати за нею право власності на частку на автомобіль марки «MERSEDES-BENZ» 316 CDI спеціалізований вантажний фургон малотоннажний - В 2013 року випуску, VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 . В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з грудня 2008 року по серпень 2023 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 . Дітей у неї з ним немає. Протягом всього зазначеного періоду вони проживали однією сім`єю, мали спільний бюджет, вели спільний побут та мали взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю. В 2008 році вона разом з відповідачем поселилися в квартирі АДРЕСА_1 , що належить на праві власності батькам відповідача, в якій проживали разом та вели спільне господарство до 2011 року. В 2011 році вони переїхали в однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , яка належить матері відповідача. За час сумісного проживання вони на спільні кошти здійснили поточний ремонт в зазначеній квартирі, придбали необхідні меблі, побутову техніку та інші необхідні побутові речі. За рахунок спільних коштів оплачували усі комунальні послуги. Також з метою подальшого матеріального забезпечення сім`ї та отримання доходу в 2017 році вирішили придбати вантажний автомобіль. Вона і відповідач мають посвідчення водія відповідної категорії і, таким чином, вирішили придбати автомобіль в спільне користування. 13.05.2017 року вони придбали автомобіль марки «MERSEDES-BENZ» 316 CDI спеціалізований вантажний фургон малотоннажний - В 2013 року випуску, VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрували на ім`я відповідача. Автомобіль придбали за їхні спільні кошти, а також за її особисті кошти. Крім того, частину грошових коштів на придбання автомобіля вони отримали в борг, який в подальшому повернули за рахунок їхніх спільних коштів протягом двох років. В зв`язку з придбанням вантажного автомобіля приблизно в той період часу відповідач офіційно зареєстрував свою підприємницьку діяльність. На даний час вартість зазначеного автомобіля за оцінкою фахівця складає 425 490,79 грн. В серпні 2023 року вона з відповідачем припинили сумісне проживання і усі колишні сімейні стосунки. Вони добровільно за взаємною згодою здійснили розподіл спільно нажитого майна: побутової техніки та меблів. Автомобіль залишався у їхньому спільному користуванні. Відповідач до січня 2024 року не заперечував проти того, щоб вона ним також користувалася. Але протягом останнього часу у них почали виникати суперечки стосовно її подальшого користування автомобілем. Відповідач почав робити акцент на той факт, що тільки він є офіційним власником автомобіля, оскільки він зареєстрований тільки на його ім`я. Тому він вирішив надавати автомобіль їй в користування тільки тоді, коли у нього не буває в ньому потреби. Таким чином, у них виникли суперечки стосовно її рівного з ним права на зазначений автомобіль, в зв`язку з чим змушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти позову позивача.

Суд, вислухавши сторони, свідка, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

У ст. 55 Конституції України зазначено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, згідно Акту МКП «Житлкомсервіс» №58 від 12.03.2024 року, зі слів сусідів встановлено, що станом на 12.03.2024 року за адресою: АДРЕСА_3 без реєстрації проживала ОСОБА_1 з 2011 року по серпень 2023 року (а.с.16).

Згідно Звіту №04/03 про оцінку транспортного засобу, складеного ФОП ОСОБА_3 05.03.2024 року, ринкова вартість автомобіля МВ Sprinter 316 CDi (906), державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 на дату оцінки складає 425490,79 грн. (а.с.10-11).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, «MERSEDES-BENZ» 316 CDI спеціалізований вантажний фургон малотоннажний - В 2013 року випуску, VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 (а.с.14).

Факт того, що ОСОБА_1 дійсно сумісно проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 з 2011 року по серпень 2023 року в квартирі по АДРЕСА_3 та вела з ним спільний побут як жінка і чоловік, також підтверджується наданими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов`язків.

Верховний суд/КЦС у справі №395/628/21 від 09.05.2023р. зазначив наступне: «Проживання сторін в одній квартирі, сплата позивачем заборгованості з ЖКП, участь у проведенні ремонтних робіт, є підставами для встановлення факту спільного проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу».

Також ВС/КЦС зазначає: Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно (ВС/КЦС, справа №544/1274/16-ц, 18.07.2018).

ВС також зазначив, що для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

За вимогами частин 1, 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст. 70 глави 8 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивачем надані суду належні та допустимі докази, які свідчать про оплату комунальних послуг у вказаній квартирі, також надані фото, та ін.

А тому суд приходить до висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 про встановлення факту сумісного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частку автомобілю є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про встановлення факту сумісного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частку автомобілю» – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку на автомобіль марки «MERSEDES-BENZ» 316 CDI спеціалізований вантажний фургон малотоннажний - В 2013 року виписку, VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований на ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 28.05.2025 року.

Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш