Дата документу 28.05.2025

Справа № 334/3722/25

Провадження № 3-зв/334/18/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року                                                        м. Запоріжжя

Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Ісаков Д.О., за участю секретаря судового засідання Прийменко А.В., розглянувши заяву про самовідвід судді Бредіхіна Ю.Ю. у розгляді адміністративної справи №334/3722/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  за ст.124 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшла адміністративна справа відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП.

28 травня 2025 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП розподілена для розгляду судді Бредіхіну Ю.Ю.

28 травня 2025 року суддею Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Бредіхіним Ю.Ю. заявлений самовідвід, оскільки заявником за вчиненням вказаного адміністративного правопорушення є суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Баруліна Т.Є.

Суд, розглянувши заяву про самовідвід, вважає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

       Згідно вимог ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

       Положеннями КУпАП питання відводів або самовідводів судді у справі про адміністративне правопорушення не врегульоване.

       Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі №2-591/11 зазначила, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

       Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

       Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на віднесення справ про адміністративні правопорушення до кримінальної сфери судочинства.

       З огляду на викладене, суд вважає за можливе застосувати аналогію закону, а саме норми КПК України.

       Згідно приписів статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

       якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

       якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

       за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

       у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

       Відповідно до частини першої та другої статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

       Статтею 29 Конституції' України визначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

       У відповідності до ч.1 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

       Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема, верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.

       Згідно із п.1 ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожен право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежні безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язки цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

       Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

       Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року для забезпечення існування неупередженості суду для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини необхідно виключити будь-як обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

       Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення справи.

       Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

       Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з метою можливого запобігання, в майбутньому, безпідставним обвинуваченням на адресу головуючого судді в обставинах, що викликають сумніви в його об`єктивності та неупередженості при розгляді.

       А відтак, з метою виключення сумніву щодо об`єктивного, безстороннього розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-якого стороннього спостерігача не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, приходжу до висновку, щодо наявності підстав для задоволення заяви судді Бредіхіна Ю.Ю. про самовідвід.

       Керуючись ст.129 Конституції України, ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.246, 283-285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

       Заяву судді Бредіхіна Юрія Юрійовича про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП задовольнити.

       Матеріали справи про адміністративне правопорушення №334/3722/25 відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП передати до канцелярії суду для повторного перерозподілу згідно вимог чинного законодавства.

       Постанова оскарженню не підлягає.

       Суддя:                                                                 Ісаков Д. О.