Справа №344/3557/25

Провадження №2/443/441/25

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

28 травня 2025 року                                                                        місто Жидачів        Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жидачеві у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» в особі представника звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №532218519 від 10.01.2022 у розмірі 20393,10 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 10.01.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали Кредитний договір №532218519 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV4Х8К7. Зокрема, 10.01.2022 14:37:47 відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Відповідно до п.1.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 25200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

Відразу після вчинених дій відповідача, 10.01.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 25 200,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога

28.11 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020. 31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 24 888,86 грн. Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024.

30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20 393,10 грн..

26.12.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 26/12/Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 26/12/Е від 26.12.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 20393,10 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 26/12/Е від 26.12.2024.

В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором №532218519 від 10.01.2022 перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 20393,10 грн.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №532218519 від 10.01.2022 становить 20393,10 грн, яка складається з наступного: 20393,10 грн - заборгованість по кредиту.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.03.2025 по справі №344/3557/25 матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд за підсудністю до Жидачівського районного суду Львівської області.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 04.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання.

Крім того, в порядку витребування доказів зобов`язано АТ КБ «Приват Банк» в особі керівника надати до суду в належним чином завірені копії документів та інформацію.

22.05.2025 року на адресу суду від АТ КБ «Приват Банк» надійшли витребувана судом інформація та копії документів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно змісту позовної заяви, представник позивач просить розгляд даної справи проводити без його участі. Також не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не подав відзиву на позовну заяву, клопотання про проведення судового засідання без його участі не надходило, та не повідомив суд про причину неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.

У зв`язку з цим суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 подав до ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявку на отримання грошових коштів в кредит від 10.01.2022 із зазначенням загальної інформації, персональних даних, адреси місця проживання, електронної пошти, номера телефону та номер банківської картки № НОМЕР_1 (а.с.20).

10.01.2022 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено в електронному вигляді договір №532218519 (а.с.22 на звороті-25).

Відповідно до п.1.1 договору, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 25200 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «КОМФОРТ» Кредитодавця (далі - Правила).        

Кредит надається строком на 140 (сто сорок) днів (п.1.2 договору).

Строк дії договору обчислюється з моменту його укладення та до закінчення строку на який надано кредит, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п.1.3 договору).

Відповідно до п.1.4 договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 251,85 (двісті п`ятдесят одна цілих вісімдесят п`ять сотих) відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі – Дисконтна процентна ставка).

На умовах, викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між Сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 (чотириста сімдесят чотири цілих п`ять десятих) відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі – Базова процентна ставка) (п.1.5 договору).

Згідно п.1.6 договору, умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів, здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за Датою платежу. У разі якщо Позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.

Відповідно до п.п.1.6.1 договору, за умови застосування до відносин між Сторонами умов нарахування процентів за Базовою процентною ставкою:

- загальні витрати за Кредитом складають – 29121 грн 26 коп.;

- орієнтовна загальна вартість Кредиту складає – 54321 грн 26 коп.;

Обчислення орієнтовної загальної вартості Кредиту за Базовою процентною ставкою базується на припущенні, що споживач не здійснює платежів, передбачених Графіком платежів починаючи з першого платежу, а отже нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється з наступного дня, що слідує за першою Датою платежу, передбаченою Графіком платежів (п.1.6.2 договору).

Згідно п.1.7 договору, повернення частини Кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється раз в два тижні (кожні 14 днів) починаючи з першого тижня користування Кредитом. Рекомендований розрахунок сукупної вартості Кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в Графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.1.8 договору, Графік платежів складений з розрахунку нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою та складається таким чином, що на дату кожного чергового платежу Позичальнику необхідно повернути частину наданого в користування тіла Кредиту та всі нараховані проценти за користування Кредитом.

Проценти за користування Кредитом в розмірі, передбаченому Договором, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами, починаючи з першого дня користування Кредитом, відповідно до суми Кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у Позичальника (п.1.9 договору).

Відповідно до п.5.1 договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (п.5.2 договору).

Згідно 5.22 договору, у разі відступлення права грошової вимоги за цим Договором, до нового кредитора переходять також інші права, передбачені цим Договором, в тому числі право на отримання забезпечення виконання цього Договору. Новий кредитор за цим Договором також має дотримуватись правил досудового врегулювання спорів, передбачених цим Договором та правил позасудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про споживче кредитування», зокрема дотримуватись норм щодо етичної поведінки при проведенні заходів позасудового врегулювання простроченої заборгованості.

Відповідно до графіку платежів з розрахунку застосування Дисконтної процентної ставки протягом всього строку дії Договору, який є Додатком № 1 до Договору №532218519 від 10.01.2022, який підписаний між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , то у такому сторони погодили дату платежу, кількість днів у розрахунковому періоді, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період, сума кредиту за договором/погашення суми кредиту, проценти за користування кредитом, реальна річна процентна ставка, загальна вартість кредиту (а.25 на звороті-26).

Згідно паспорту споживчого кредиту продукту «КОМФОРТ» до договору №532218519 від 10.01.2022, то в такому встановлено, зокрема основні умови кредитування, а саме: тип кредиту: кредит, сума/ліміт кредиту: 22520 грн, строк кредитування: 140 днів, мета кредиту на споживчі цілі (а.с.21-22).

До договору кредиту №532218519 від 10.01.2022 позивачем також долучено правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «КОМФОРТ» (а.с.27-32), Порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою «Moneyveo» (а.с.34-40), які визначають порядок і умови надання кредитодавцем грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між кредитодавцем і клієнтом, з умовами яких ОСОБА_1 ознайомилася, про що свідчить його підпис на вищевказаному договорі кредиту №532218519 від 10.01.2022.

З Алгоритму дій ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення кредитного договору кредиту на сайті є неможливим (а.с.41-42).

З довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 03.01.2024 вбачається, що одноразовий ідентифікатор MNV4Х8К7 відправлено позичальнику 10.01.2022 о 14:36:26 на зазначений ним номер телефону, ідентифікатор ведено позичальником – 10.01.2022 о 14:37:47, перерахування коштів – 10.01.2022 о 14:38:08 (а.с.33).

На підтвердження факту отримання відповідачем вказаних коштів за кредитним договором у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві, представник позивача надав суду копію платіжного доручення від 10.01.2022, згідно якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано кошти у сумі 25200,00 грн, призначення платежу: Переказ коштів згідно договору №532218519 від 10.01.2022, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer (а.с.43), а також довідку Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» від 02.12.2024 (а.с.44).

Вказане також підтверджується випискою за договором №б/н за період 10.01.2022-15.01.2022, згідно якої 10.01.2022 відбулось зарахування коштів на суму 25200,00 грн. на картку № НОМЕР_3 , яка емітована на ім`я ОСОБА_1 (а.с.129 на звороті).

Відповідно до довідки від 02.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» наступним підтверджує, що 05.05.2022 було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором №532218519 від 10.01.2022, укладеного з ОСОБА_1 , Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс», код ЄДРПОУ 39700642 згідно укладеного Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.93).

28.11.2018 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) укладено договір факторингу №28/1118-01 за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2.2 договору, сторони розуміють та погоджуються з тим, що що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором , якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом із правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором (а.с.49-52).

Додатковими угодами №19 від 28.11.2018, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021 №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2020, до 31.12.2022, до 31.12.2023 та до 31.12.2024 включно (а.с.55-63).

Відповідно до Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , кредитний договір №532218519 від 10.01.2022, заборгованість останнього по основному боргу (тіло кредиту) – 21830,44 грн., заборгованість по відсоткам – 3058,42 грн., загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) – 24888,86 грн. (а.с.64-65).

Згідно розрахунку заборгованості наданої ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.05.2022 складала по основному боргу (тіло кредиту) – 21830,44 грн., заборгованість по відсоткам – 3058,42 грн., загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) – 24888,86 грн. (а.с.81-82).

З даного розрахунку заборгованості видно, що відповідач часткового погашав кредитну заборгованість, що свідчить про визнання останнім факту укладення договору кредитну між ним та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а також те, що йому були відомі умови кредитування.

30.10.2023 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (Фактор) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Клієнт) укладено договір факторингу №30/1023-01 за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.66-68).

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 ТзОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , кредитний договір №532218519 від 10.01.2022, заборгованість останнього по основному боргу (тіло кредиту) – 20393,10 грн., загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) – 20393,10 грн. (а.с.71-72).

Згідно розрахунку заборгованості наданої ТОВ «Таліон плюс» заборгованість ОСОБА_1 на 20.12.2023 становить по основному боргу (тіло кредиту) – 20393,10 грн., загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) – 20393,10 грн. (а.с.83).

З даного розрахунку заборгованості видно, що відповідач часткового погашав кредитну заборгованість, що свідчить про визнання останнім факту укладення договору кредитну між ним та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а також те, що йому були відомі умови кредитування.

26.12.2024 між ТзОВ «ФК «ЕЙС» (фактор) та ТзОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (клієнт) укладено договір факторингу №26/12/Е та Акт прийому-передачі реєстру Боржників від 26.12.2024 за договором факторингу №26/12/Е від 26.12.2024 (а.с.73-76, 80), за умовами яких фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, права на одержання яких належить клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрі Боржників, які формуються згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору (пункт 1.1. Договору).

Перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Божника відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру до боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників – підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2 Договору).

На виконання вимог умов договору факторингу №26/12/Е від 26.12.2024 ТзОВ «ФК «ЕЙС» було сплачено ТзОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» кошти в сумі – 300 000,00 грн. та в сумі 229337,24 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №113 від 26.12.2024 та №117 від 27.12.2024 (а.с.94).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №26/12/Е від 26.12.2024 ТзОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , кредитний договір №532218519 від 10.01.2022, заборгованість останнього становить – 20393,10 грн., з яких прострочене тіло - 20393,10 грн., сума фінансування – 611,79 грн.(а.с.78-79).

       Враховуючи вищевикладене, із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов`язань боржника – ОСОБА_1 за кредитним договором №532218519 від 10.01.2022, відповідно до укладених договорів факторингу виступає позивач.

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за кредитним договором №532218519 від 10.01.2022, внаслідок чого станом на 20.01.2025 року заборгованість останнього становить 20393,10 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту – 20393,10 грн., що підтверджується випискою з особового рахунка за кредитним договором №532218519 від 10.01.2022 (а.с.84).

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 договору кредиту в електронній формі, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення правонаступнику ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - ТзОВ «ФК «ЕЙС», тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору, у зв`язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення із боржника фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, зважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав та не представив суду жодних доказів на спростування вимог позивача,приходить до переконання, що позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №532218519 від 10.01.2022 у розмірі 20393,10 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

         При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує , зокрема чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України).

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Враховуючи те, що законодавством України щодо діяльності адвоката не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Розмір витрат має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

               Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства (пункт 40). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44). Адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту (пункт 64).

Суд, зважаючи на вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, враховує рішення Європейського суду з прав людини, зокрема: у справах «East/WestAllianceLimitedпроти України» (Заява №19336/04), «Баришевський протиУкраїни» (Заява № 71660/11), «Двойних протиУкраїни» (Заява № 72277/01), «Меріт протиУкраїни» (заява № 66561/01) ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; у справі «Лавентс протиЛатвії» (заява № 58442/00) ЄСПЛ вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи:

- Договір про надання правничої допомоги №27/12/24-01 від 27.12.2024 року (а.с.85-86);

- Протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №27/12/24-01 від 27.12.2024 року (а.с.86 на звороті);

- Додаткова угода №4 до Договору про надання правничої допомоги №27/12/24-01 від 27.12.2024 року (а.с.87-88);

- Акт прийому передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №27/12/24-01 від 27.12.2024 року (а.с.89).

З умов наданого договору, який укладений між ТзОВ «ФК «ЕЙС» (клієнт) та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» вбачається, що клієнт доручає, а адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 Договору). Відповідно до п.3.1 договору, отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає Клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг (п.3.4 Договору).

Як видно із Акту прийому передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №27/12/24-01 від 27.12.2024 року, адвокатським бюро «Тараненко та партнери» було надано ТзОВ «ФК «ЕЙС» наступні юридичні послуги, зокрема: складання позовної заяви ТзОВ «ФК «ЕЙС» до боржника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №532218519 від 10.01.2022, кількість годин 2, вартість – 5000,00 грн.; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором №532218519 від 10.01.2022 кількість годин 2, вартість – 1000,00 грн.;підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №532218519 від 10.01.2022,кількість годин 1, вартість – 500,00 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №532218519 від 10.01.2022 кількість годин 1, вартість – 500,00 грн.. Всього без ПДВ – 7000,00 грн.

Зазначені вище докази в матеріалах справи свідчать про реальність надання ТзОВ «ФК «ЕЙС» адвокатським бюро «Тараненко та партнери» правової допомоги в рамках укладеного між ними договору, а саме: складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту та підготовка і подача клопотання щодо боржника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №532218519 від 10.01.2022.

Одночасно суд зауважує, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом враховано те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову; взято до уваги критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, предмету спору та фінансового стану обох сторін.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відтак, із урахуванням складності справи, яка віднесена до категорії малозначних справ, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи адвоката, зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу співмірності розподілу судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, дотримуючись принципів розумності та співмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для цієї справи слід зменшити, встановивши такий у сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (юридична адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №532218519 від 10.01.2022 в розмірі 20393 (двадцять тисяч триста дев`яносто три) гривень 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (юридична адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) витрати на сплату судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень, 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (юридична адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) 3000 (три тисячі) гривень витрат на правову допомогу

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовоюзаявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя                                                                С.І. Сливка