Справа № 569/3529/25

1-в/569/174/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року                                                                м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника органу пробації ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне подання провідного інспектора Рівненського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Острозького районного суду Рівненської області від 29.11.2022 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України, у виді штрафу у розмірі 2550 гривень, яке ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 09.05.2023 замінено покаранням у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин, у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського міського суду надійшло подання провідного інспектора Рівненського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання у виді громадських робіт, у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Подання обґрунтовано тим, що на виконанні у відділі перебуває вирок Острозького районного суду Рівненської області від 29.11.2022, яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 2550 гривень, яке ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 09.05.2023 замінено покаранням у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин. Вжитими заходами місцезнаходження засудженого не було встановлено, вирок не виконано. У зв`язку з тим, що вирок стосовно ОСОБА_5 набрав законної сили 30.12.2022, з дня набрання вироком законної сили минуло понад два роки, факту ухилення від виконання вироку засудженим не встановлено, перебіг давності виконання вироку не зупинявся та не переривався, тому в силу положення п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України засудженого слід звільнити від відбування покарання у зв`язку із закінченням строку давності виконання вироку.

В судовому засіданні представник органу пробації ОСОБА_4 подання підтримала з підстав викладених у ньому.

Прокурор проти задоволення подання не заперечував, вказав про наявність підстав для звільнення засудженого від відбування покарання у зв`язку із закінченням строку давності виконання вироку.

Засуджений ОСОБА_5 будучи своєчасно та належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.

У відповідності до ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання з розгляду клопотання засудженого не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Дослідивши подання, особову справу засудженого, заслухавши думку прокурора, представника органу пробації, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 535 КПК України судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов`язок виконати судове рішення.

При цьому особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе, оскільки це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.

Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже унеможливлює виконання покарання.

Строк виконання обвинувального вироку, за винятком випадків, передбачених ч.6 ст. 80 КК України, має певний термін, після спливу якого держава не може застосовувати обмеження до особи за цим вироком.

Частинами 1, 2 статті 80 КК України передбачено звільнення особи від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та імперативні строки, сплив яких, є підставою для звільнення засудженої особи від відбування призначеного їй цим вироком покарання, крім покарання у виді довічного позбавлення волі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Громадські роботи, відповідно до ст. 53 КК України, є менш суворим видом покарання ніж обмеження волі.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 КК України перебіг давності виконання обвинувального вироку зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину (ч. 4 ст. 80 КК України).

Будь-яких інших умов та обмежень для застосування цих положень КК України не містить.

Ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом і питання його вирішення належить до компетенції суду, а отже цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми, оскільки ухилення від відбування покарання, відповідно до ч. 2 ст. 389 КК України, є кримінальним правопорушенням.

Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання (постанова Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24 грудня 2015 року).

Виходячи зі змісту вказаних правових норм, умовами звільнення засудженого від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, є: 1) закінчення строку виконання обвинувального вироку, який визначений конкретними часовими межами, 2) відсутність обвинувального вироку суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання; 3) невчинення протягом строків давності виконання вироку нового злочину.

Вироком Острозького районного суду Рівненської області від 29.11.2022 ОСОБА_5 засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст.70 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 150 (сто п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 гривень. Вказаний вирок набрав законної сили 30.12.2022.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 09.05.2023 несплачену суму штрафу за вказаним вироком замінено на покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин.

Із матеріалів особової справи ОСОБА_5 вбачається, що вирок Острозького районного суду Рівненської області від 29.11.2022 не виконаний, проведеними заходами місцезнаходження засудженого не встановлено.

Передбачений ч. 1 ст. 80 КК України строк давності виконання вироку Острозького районного суду Рівненської області від 29.11.2022 закінчився 30.12.2024.

Матеріали провадження не містять відомостей щодо притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України. Наявність лише факту невиконання засудженим покарання у виді громадських робіт не свідчить про його ухилення від відбування цього покарання.

Відповідно до інформації УІАП ГУНП в Рівненській області, сформованої станом на 06.01.2025, ОСОБА_5 нового кримінального правопорушення до закінчення строку давності виконання вироку не вчиняв.

Враховуючи те, що з дня набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 минуло більше двох років, до закінчення строку давності виконання вироку засуджений нового кримінального правопорушення не вчинив, фактів ухилення від виконання вироку не встановлено, тому останнього слід звільнити від відбування покарання у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання провідного інспектора Рівненського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Острозького районного суду Рівненської області від 29.11.2022 у виді штрафу в розмірі 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень, яке ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 09.05.2023 замінено покаранням у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин, у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Рівненського міського суду       ОСОБА_1