Єдиний унікальний номер 142/207/25

Номер провадження 2-а/142/9/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 травня 2025 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

головуючого судді Нестерука В.В.,

з участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Мазура В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами, передбаченими статтями 268-271, статтею 286 КАС України,

адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Піщанської селищної ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла  позовна заява ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Піщанської селищної ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 3 від 28.03.2025 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Піщанської селищної ради щодо ОСОБА_1 , зобов`язати адміністративну комісію Піщанської селищної ради скористатися статтею 282 КУпАП, тобто внести у відповідний орган місцевого самоврядування та посадовій особі КП «Піщанка-водоканал» пропозиції про вжиття заходів щодо усунення причин порушення, а саме: підключити ОСОБА_1 водопостачання і правопорушення буде вичерпано, та як траншея відразу ж буде загорнена.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що постановою № 3 від 28.03.2025 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Піщанської селищної ради на на неї ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністратвиного правпорушення, передбаченого ст.152 КУпАП за те, що вона самостійно прокопала траншею. Вважає, що постанова № 3 від 28.03.2025 про притягнення її до адміністративної відповідальності є незаконною та необгрунтованою та підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Позивач зазначає, що 02 січня 2025 року, вона дійсно прокопала траншею під водогін, так як вважала, що це має зробити саме вона, та одразу 02.01.2025 року написала в КП «Піщанка-водоканал» заяву на підключення водопостачання, при цьому| оплатила дану послугу. 03 січня 2025  року працівник водоканалу був біля її дому для підключення водопостачання. Але  директор КП "Піщанка-водоканал" у телефонній розмові повідомив, що вона за власний рахунок має на вулиці поставити кільце і лічильник, на що вона не погодилась, і воду не підключили. В цей же день вона усно звернулась до голови Піщанської селищної ради Крижанівського О.І.,  та він сказав, що 06.01.2025 року виїде комісія для вирішення питання підключення води. 06 січня 2015  року  до неї приїхала комісія, проте ніякого  рішення їй не повідомили. Як виявилося пізніше - цим числом (06.01.2025 р.), даною комісією було складено акт обстеження про адміністративне правопорушення, ст.152 КУпАП. Вже 10.01.2025 року вона отримала листа від КП «Піщанка- водоканал», в якому було вказано про все, лиш не про підключення їй водопостачання. Одразу ж, 10.01.2025 року, вона  в листі зверненні до директора КП «Піщанка- водоканал» просила надати конкретну відповідь по вирішенню її питання, а саме підключення води  та  на даний час відповіді на її звернення немає. Як виявилось далі, 13.01.2025 року, директором КП «Піщанка-водоканал» було надіслано листа до поліції і з цього приводу в неї відбирали пояснення. 27.02.2025 року вона звернулась письмово до Голови Піщанської селищної ради Крижанівського О.І. за допомогою з вирішенні питання підключення водопостачання, на що аж 01.04.2025 року з листом отримала відповідь. На підставі листа № 30 від 25.02.2025 року за підписом директора КП «Піщанка-водоканал» 14.03.2025 року працівником поліції Ольгою Склярук було складено протокол про адміністративне правопорушення №032977. 28.03.2025 року відбулася адміністративна комісія при виконавчому комітеті Піщанської селищної ради, де вона була присутня і надавала пояснення,; а також вказала, що на її погляд порушується КУпАП, а саме стаття 38 - строки накладення адміністративного стягнення: оскільки адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення (02.01.2025 р.), а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення (06.01.2025 р.), крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Таким чином, позивач вважає, що при винесенні постанови адміністративною комісією при виконавчому комітеті Піщанської селищної ради було допущено неповноту та неправильність при розгляді адміністративного протоколу №032977 від 14.03.2025 року, порушено її права, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наслідком чого стало прийняття незаконної постанови № 3 від 28.03.2025 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, яку позивач просить скасувати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 квітня 2025 року її було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Ухвалою суду від 03 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Піщанської селищної ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, викладених в ухвалі суду.

18 квітня 2025 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява на виконання ухвали суду від 03 квітня 2025 року до якої додано позовну заяву в новій редакції, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 3 від 28.03.2025 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Піщанської селищної ради щодо ОСОБА_1 , як таку що суперечить ст. 38 КУпАП, а також додано квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 23 квітня 2025 року в даній адміністративній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами, передбаченими статтями 268-271, статтею 286 КАС України, призначено судове засідання на 15 годину 30 хвилин 01 травня 2025 року, встановлено відповідачу строк для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 163 КАС України, і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову до початку судового засідання.

01 травня 2025 року дану адміністративну справу було знято з розгляду до 09 години 30 хвилин 27 травня 2025 року у зв`язку із зайнятістю головуючого судді Нестерука В.В. в іншому провадженні.

В судовому засіданні 27 травня 2025 року позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач по справі адміністративна комісія при виконавчому комітеті Піщанської селищної ради своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, з викладенням можливих заперечень проти позовних вимог, не скристалася, будь-яких доказів на спростування позовних вимог суду не надала.

Представник відповідача Мазур В.С., в судовому засіданні 27 травня 2025 року, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначив, що днем виявлення правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , є саме день складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення - 14 березня 2025 року, а не 03 січня 2025 року чи 06 січня 2025 року як про це зазначає ОСОБА_1 при обгрунтуванні позовних вимог.

Суд, заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що 14 березня 2025 року ПСГ СВГ ВП №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Склярук О. В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 032977 відносно ОСОБА_1 про те, що 06 січня 2025 року в АДРЕСА_1 , під час обстеження комісією виявлено, що г-ка ОСОБА_1 самостійно прокопала траншею до водопровідної мережі без дозволу при цьому пошкодила вулично-дорожню мережу, чим порушила п. 12.3 Правил благоустрою територій та пунктів Піщанської селищної ради, чим вчинила правпорушення, передбачене ст. 152 КУпАП.

Постановою  адміністративної комісії при виконавчому комітеті  Піщанської селищної ради  № 3 від 28 березня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 152 КУпАП України та накладено адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів :доходів громадян в сумі 340,00 грн. (триста сорок гривень 00 коп.) (а.с.9,32)

Вказану постанову позивач просить визнати протиправною та скасувати.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що адміністративною комісією було розглянуто протокол про адміністративне правопорушення від 14.03.2025 року серії ВАД № 032977) стосовно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за порушення ст. 152 КУпАП - Порушення державних стандартів, норм і плавил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, складений поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами відділення поліції №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області Склярук О.В. на підставі якого комісія встановила, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 яка проживає у АДРЕСА_1 (місце роботи: головний бухгалтер Піщанського РСТ), 06.01.2025 року у Вінницькій області Тульчинський р-н, с-ще Піщанка по вул. Українська, 55, під час обстеження комісією виявлено, що гр. ОСОБА_1 самостійно прокопала траншею до водопровідної мережі без дозволу, при цьому пошкодила вулично-дорожню мережу, чим порушила п.12,3 розділу XII Правил Благоустрою на території населених пунктів Піщанської селищної ради від 08.07.2022 року. Також адміністративною комісією було заслухано пояснення ОСОБА_1 , яка з`явилася на розгляд справи та пояснила, що вона неодноразово зверталась до директора КП «Піщанка-Водоканал» з проханням підключити нову лінію водопостачання, оскільки стара лінія застаріла і відбуваються постійні прориви, проживає сама, син є учасником бойових дій, з протоколом згодна та вину визнає. Також зміст оскаржуваної постанови вказує, що крім протоколу про адміністративне правпорушення відносно ОСОБА_1 та власне наданих нею пояснень, до матеіралів справи було долучено повідомлення про порушення від директора комунального підприємства «Піщанка-водоканал» Дмитра Чвалюка від 25.02.2025 року №30, пояснення Юрченко Любов Вячеславівні, ІНФОРМАЦІЯ_1 про порушення від директора комунального підприємства «Піщанка-водоканал» Дмитра Чвалюка від 08.01.2025 року №1, відповідь гр. ОСОБА_1 до директора комунального підприємства «Піщанка-водоканал» Дмитра Чвалюка, зареєстроване від 10.01.2025 р., звернення до Піщанського селищного голови Олександра Крижанівського, зареєстроване від 27.02.2025 р. за №1150, прохання гр. Юрченко Любов Вячеславівни про надання Договору на надання комунальних послуг, у зв`язку зі зміною власника директора комунального підприємства «Піщанка-водоканал» Дмитра Чвалюка, зареєстроване від 04.03.2025 р., чеки гр. ОСОБА_1 про оплату за водопостачання від 02.01.2025 р.. відповідь директора комунального підприємства «Піщанка-водоканал» Дмитра Чвалюка про надання реквізитів для повернення коштів від 03.03.2025 р. №36, прохання гр. ОСОБА_1 на встановлення нового лічильника від 06.03.2025 р., а також фотофіксацію з місця порушення (а.с. 10, 29).

Крім того, з наданих суду матеріаліва, зокрема зі зміст листа директора Комунального підприємства "Піщанка-водоканал" Чвалюка Д. № 2 від 13 січня 2025 року, адресованого начальнику ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області Токану С.В. встановлено, що на підставі акту обстеження комісії від 06 січня 2025 року по вул. Українська, буд. 55, селище Піщанка Вінницька область, було виявлено порушення згідно з Кодексом України про адміністративні порушення, ст.60 громадянкою ОСОБА_1 самовільне втручання до систем водопостачання. Зазначено, що громадянкою ОСОБА_1 було прокопано траншею до водопровідної мережі, а саме самовільне проведення гідротехнічних (інженерних) робіт, при цьому було оголено трубу водопостачання, що може призвести до її замерзання, в разі зміни погодних умов, що у свою чергу, спричинить припинення водопостачання. До вказаного листа було долучено заяву громадянки, акт обстеження, відповідь підприємства (а.с.14, 30)

Також з долученого до позовної заяви листа директора Комунального підприємства "Піщанка-водоканал" Чвалюка Д. № 30 від 25 лютого 2025 року, адресованого начальнику ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області Токану С. В. встановлено, що по вул. Українська, буд.55, селище Піщанка Вінницька область, було виявлено порушення згідно з Кодексом України про адміністративні порушення, ст. 152, громадянкою ОСОБА_1 , а також порушення правил благоустрою територій населених пунктів Піщанської селищної ради, а саме розділу 12, пункту 12.3 , пошкодження вулично-дорожньої мережі, інших об`єктів та елементів благоустрою населеного пункту громадянкою ОСОБА_1 було самостійно прокопано траншею до водорпровідної мережі (втручання у територію населенгого пункту) без дозволу органів місцевого самоврядування та Комунального підприємства "Піщанка-водоканал", при цьому було пошкодженого частину дороги вул. Українська та оголено центральну трубу водопостачання населеного пунтку. Даний лист не містить даних про долучення до нього будь-яких додатків (а.с.17, 31).

Як вбачається зі змісту листа директора Комунального підприємства "Піщанка-водоканал" Чвалюка Д. №1 від 08 січня 2025 року, адресованого ОСОБА_1 , остання 02 січня 2025 року зверталася до даного підприємства із заявою про підключення води, що встановлено з інших матеріалів справи, та її заяву від 02.01.2025 р № 4, їй було повідомлено, що відповідно до ст.3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-УПІ, оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади. Також, відповідно до п.13.п.2. Наказу № 206 «Про затвердження Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнання інженерних систем для забезпечення такого обліку» від 09.08.2018, вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання. Зазначено, що своїми діями, копанням траншеї, а саме самовільним втручанням в роботу централізованого водопостачання, ОСОБА_1 порушила норми законодавства: Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х (ст.60), Постанову Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 р. №690 Про затвердження Правил надання псслуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (а.с.12)

Разом з тим, іншими матеріалами справи підтверджується, що про викопану траншею Комунальному підприємству "Піщанка-водоканал" стало відомо лише 06 січня 2025 року після виїзду комісії для обстеження вул. Українська, 55, та складання ними відповідно акту. Тобто даючи відповідь на заяву ОСОБА_1 від 02 січня 2025 року питання про самовільне копання траншеї ставитися не могло.

Також судом досліджено копію листа ОСОБА_1 від 10 січня 2025 року, адресованого директору Комунального підприємства "Піщанка-водоканал" Чвалюку Д., в якому ОСОБА_1 не заперечує, що самовільно прокопала траншею для проведення водогінної труби на вулиці, проте заперечує, що втручалася в роботу централізованого водопостачання та просить дозволу на перепідключення водогону по вул. Українській, 55, в с-щі Піщанка Тульчинського району Вінницької області (а.с.13), копію листа ОСОБА_1 від 27 лютого 2025 року, адресованого директору голові Піщанської селищної ради Крижанівському О. І. в якому ОСОБА_1 не заперечує, що самовільно прокопала траншею для проведення водогінної труби на вулиці влапсним коштом, проте заперечує, що втручалася в роботу централізованого водопостачання та самовільно не підключалася, цілісність його не порушувала та навіть утеплила цетральний водогін, та просить пояснити підстави, з яких їй відмовляються підключити водопостачання та мотиви, з яких підстав вимагають встановлення нею за власний кошт колонки на вулиці (а.с.15)

В листі голови Піщанської селищної ради Крижанівського О. від 28 березня 2025 року № 603, наданого у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 27 лютого 2025 року вказано, що відповідно до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» № 2918-ІІІ від 10.01.2002 р. та пункту 13 Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Наказу №206 «Про затвердження Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнання інженерних систем для забезпечення такого обліку» від 09.08.2018 р. вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання. Зазначено, що ОСОБА_1 було самовільно прокопано траншею до водопровідної мережі (втручання у територію населеного пункту), без дозволу органів самоврядування та Комунального підприємства «Піщанка-водоканал», при цьому було пошкоджено частину дороги вул. Українська та оголено центральну трубу водопостачання населеного пункту та вказано, що Комунальне підприємство «Піщанка-водоканал» проінформувало ОСОБА_2 про порядок підключення до мережі централізованого водопостачання (а.с.16)

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

В частині 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення".

Частиною другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Як передбачено ч.1 ст.218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст .245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ст.152 КУпАП, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зміст (склад) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП становлять наступні елементи: об`єкт правопорушення суспільні відносини у сфері громадського благоустрою; об`єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержанні правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах; суб`єкт правопорушення громадянин, громадянин суб`єкт підприємницької діяльності, посадова особа; суб`єктивна сторона правопорушення - вина у формі умислу або необережності.

В свою чергу, диспозиція ст. 152 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, що лише називає правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.

При цьому, ч.2 ст.5 КУпАП визначено, що сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність, зокрема ст.152 КУпАП.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені в Законі України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 №2807-IV .

Згідно статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Тобто, законом встановлено, що органи місцевого самоврядування у разі надання їм відповідних повноважень можуть приймати відповідні акти, які є обов`язковими для виконання, зокрема і громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території, а у випадку невиконання вимог таких актів громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування.

Статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Зокрема в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зазначено про порушення нею п. 12.3 Правил благоустрою територій та пунктів Піщанської селищної ради, а в оскаржуваній постанові встановлено порушення ОСОБА_1 п. 12.3 Розділу 12 Правил благоустрою територій та пунктів Піщанської селищної ради від 08.07.2022 року.

Зі змісту Правил благоустрою території населених пунктів Піщанської селищної ради, затверджених Рішенням 24 сесії Піщанської селищної ради 8 скликання від 08.07.2022 року №1272, які розміщені на офіційному веб -сайті Піщанської селищної ради Вінницької області за посиланням: https://ps-gromada.gov.ua/ та є загальнодоступними для ознайомлення, слідує, що в п. 12.3.  передбачено, що до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягуються посадові особи та громадяни, що допустили порушення, а у разі неможливості їх виявлення – посадові особи підприємств, за якими закріплені ці території, винні у, тому числі, упроведенні земельних, будівельних, монтажних та інших робіт без дозволу, отриманого у встановленому порядку.

Статтею 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", який регулює відносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів, і спрямовується на створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, встановлено обмеження при використанні об`єктів благоустрою. Так, згідно вказаної статті, на об`єктах благоустрою забороняється, в тому числі, виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом.

Відповідно до ст. 26-1 "Про благоустрій населених пунктів", порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з виконанням суб`єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, крім випадків, встановлених абзацами другим - п`ятим цієї частини. Дозвіл не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи виконуються: особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту; у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлено у встановленому законодавством порядку; особами, які здійснюють будівельно-монтажні роботи з будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури. Про початок виконання таких робіт особа, яка має намір їх виконувати, повідомляє відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради не менше ніж за один робочий день до виконання робіт. У такому разі право на порушення об`єктів благоустрою виникає з дня, зазначеного як день початку виконання відповідною особою будівельно-монтажних робіт.

Перелік земляних та ремонтних робіт, для виконання яких необхідно отримати дозвіл, встановлюється Типовим порядком видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об`єктів благоустрою, що затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Відповідно до Переліку земляних та/або ремонтних робіт, для проведення яких необхідно отримати дозвіл, який додатком 3 до Типового порядку видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 870, передбачено, що земляні або монтажні роботи, пов`язані з розриттям дорожнього покриття вулиць, доріг, майданів, площ, прокладення, перекладення або заміна водостічних, водопровідних труб та водоприймальних колодязів потребують наявності дозволу.

Таким чином, норму ст.152 КУпАП, яка є бланкетною, слід застосовувати з урахуванням зазначених вище норм законодавства, які встановлюють правила у сфері благоустрою населених пунктів, в тому числі, надання дозвільних документів на проведення окремих видів робіт в межах населеного пункту.

Отже, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не було зазначено про порушення інших нормативно-правових актів, крім Правил благоустрою території населеного пункту, затверджених Піщанською селищною радою. Зокрема, у протоколі відсутні посилання на норми Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Типового порядку видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів, що вказує на те, що суть правопорушення, викладена в протоколі не відпровідає диспозиції стаття 152 КУпАП. Крім того, поліцейським, який склав протокол, не було вжито заходів для зібрання належних і допустимих доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, зокрема даних про статус земельної ділянки, де було викопано траншею, перебування її у власності чи користуванні, дотримання порядку та процедури отримання відповідного дозволу тощо. Протокол таких доказів не містить, адже в ньому відсутня інформацію щодо переліку доданих до нього матеріалів, а зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що такі докази не стали предметом дослідження адміністративною комісією під час розгляду справи щодо ОСОБА_1 , а висновок про її винуватість у вчиненні правопорушення, зроблений виключно на підставі, відомостей, які зазначені в протоколі про адімінстратвине правопорушення та визнанні ОСОБА_1 своєї вини у самовільному викопуванні траншеї.

Однак визнання вини особи не може бути беззаперечним доказом її винуватості. Це пов`язано з принципом презумпції невинуватості, який закріплений в національному праві України, що передбачає, що особа вважається невинуватою, доки її вина не буде доведена в законному порядку. Визнання вини не є беззаперечним доказом і не звільняє особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення та орган, якйи в подальшоум здійнює його розгляд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки показань окремо та всієї доказової бази у сукупності.

Щодо строків притягнення позивача до відповідальності, суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього кодексу.

Згідно ст.284 КУпАП справа підлягає закриттю за наявності обставин, передбачених ст.247 даного Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 у справі № 487/2854/17 зауважив, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально.

У постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 Верховний Суд вказав, що триваюче правопорушення це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Щодо початку перебігу строку накладення адміністративного стягнення за триваюче адміністративне правопорушення Верховний Суд висловився у постанові від 28.02.2019 у справі № 149/2498/17, у якій зауважив, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевказане доводи представника відповідача проте, що днем виявлення адміністративного правпорушення є день складання протоколу про адміністративне правпорушення, тобто 14 березня 2025 року, не заслуговують на увагу, оскільки днем виявлення вказаного адміністративного правопорушення є день коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому відповідно до ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені ст. 152 КУпАП мають право складати, зокрема, уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.

Під час судового розгляду на підставі досліджених матеріалів судом встановлено, що про можливе правопорушення вчинене ОСОБА_1 , пов`язане із самовільним викопуванням траншеї на вулиці, орган національної поліції було повідомлено спочатку листом від 13 січня 2025 року, а в подальшому листом від 25 лютого 2025 року, а протокол про адміністративне правпорушення відносно ОСОБА_1 було складено 14 березня 2025 року. Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження того, що до органу поліції, який уповноважений складати протокол за ст. 152 КУпАП, відомості про його можливе вчинення ОСОБА_1 надійшли саме 14 березня 2025 року, та саме цю дату слід вваажати датою виявлення правпорушення, стороною відповідача надано не було. Не були дані обставини і предметом перевірки адміністративної комісії під час розгляду 28 березня 2025 року протоколу про адміністративне правпорушення від 14 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 , хоча норми ст. 280 КУпАП вимагають, щоб орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, окрім того, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, також чи підлягає вказана особа адміністративній відповідальності, зокрема чи не закінчилися на момент розгляду справи строки накладення адімінстратвиного стягнення, встановленні ст. 38 КУпАП.

Тому, складання протоколу про вказане адміністративне правопорушення 14 березня 2025 року, не підтверджує факту виявлення порушення 14 березня 2025 року, та свідчить, що при винесенні оскаржуваної постанови адміністративною комісією при виконавчому комітеті Піщанської селищної ради 28 березня 2025 року не було дотримано вимог ст.ст.38, 247, 280, 284 КУпАП.

Таким чином, адміністративною комісією при виконавчому комітеті Піщанської селищної ради при розгляді адміністративної справи стосовно позивача не було всебічно, повно і об`єктивно з`ясувано усі обставини, не було отримано та не досліджено докази, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Дослідивши подані позивачем докази в сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП не була доведена «поза розумним сумнівом».

Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, оскільки оскаржувана постанова №3 про накладення адміністративного стягнення від 28 березня 2025 року, винесена адміністративною комісією при виконавчому комітеті Піщанської селищної ради якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 152 КУпАП України та накладено адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів :доходів громадян в сумі 340,00 грн.,прийнята не у способи, що передбачені Конституцією та Законами України, тому є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження по справі – закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У постанові від 18 березня 2020 року № 543/775/17 Верховний Суд дійшов висновку, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають, а тому за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 гривень.

Позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом згідно банківської квитанції № 0.0.4317124158.1 від 17 квітня 2025 року було сплачено судовий збір в розмірі 606,60 грн, а тому стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, підлягає судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Порядок повернення судового збору у випадку сплати його в більшому розмірі, ніж встановлено законом визначений статтею 7 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 10, 71-79, 194, 229, 268, 241-246, 270-272, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 122, 247, 251, 283, 286, 294, 317, 317-1 КУпАП, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву  ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Піщанської селищної ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 3 про накладення адміністратвиного стягнення від 28 березня 2025 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Піщанської селищної ради, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 152 КУпАП України та накладено адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів :доходів громадян в сумі 340,00 грн., а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Піщанської селищної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: адміністративна комісія при виконавчому комітеті Піщанської селищної ради, що знаходиться в с-щі Піщанка Тульчинського району Вінницької області, вул. Центральна, 36, код. ЄДРПОУ - 04325986.

Суддя: