2/532/13/2012                                         

                                                                              Справа № 2-369/11

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М   У К Р А І Н И

 27.01.2012 Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Хмельницької Л.І.

при секретарі: Богоявленської А.С.

за участю позивача: ОСОБА_1

за участю представника позивача:ОСОБА_2

за участю представника відповідача: ОСОБА_3

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про  стягнення грошової компенсації,-

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що  у 1996 році він  уклав шлюб з ОСОБА_4 Від шлюбу мають дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. У грудні 2009 року шлюб  між ним та відповідачкою був розірваний у відповідності до рішення суду. Відповідачка звернулась до суду з позовом про розподіл майна подружжя, але  при цьому, в перечень майна не був включений кредит, який він за згодою позивачки  отримав  в ВАТ АБ «Укргазбанк»в сумі 64 900 доларів США на умовах сплати 14% річних. Зазначений кредит був наданий йому  на споживчі потреби.  Отримана ним сума кредиту  була витрачена на потреби сім*ї, ремонт будинку. Станом на 01 квітня 2009 року сума погашеного кредиту склала 18 277,93 доларів США.  Зазначена сума була сплачена спільно ним та відповідачкою під час перебування у шлюбі.  В березні 2009 року шлюбні відносини  між ним та відповідачкою були припинені та з квітня 2009 року він пішов з сім*ї за наполяганням відповідачки та в подальшому самостійно сплачував  кредит.  Станом  на 04 серпня 2010 року сума сплачених платежів склала 44 370.16 доларів США. Таким чином, без участі  відповідачки він сплатив кредит з особистих  коштів в сум 33 092.23 доларів США та  відсотки за користування кредитом 7 483.16 доларів США, що в сумі складає  40 578 доларів США, або в  гривневому еквіваленті 324 194,25 грн. Крім того,  остаток  кредиту по кредитному договору, який йому необхідно сплатити складає 13 529,84 долара США, та обов*язкові відсотки за користування кредитом- 314 долара США, а всього 13 843 долара США, що в  сумі складає 13 843 долара США, або в гривневу еквіваленті  110 605,57 грн.  Крім того, пеня за прострочення кредиту складає 18 876,13 доларів США, або в гривневу еквіваленті 150 820 грн. 27 коп. Таким чином, загальна сума наданого та сплаченого кредиту складає  73 296 доларів США, або 585 636 грн.24 коп. Сума боргу складає 20 529,84 доларів США. Оскільки він вважає, що  відповідачка користувалась кредитними коштами разом з ним та гроші були використані на потреби сім*ї,  просив  стягнути з відповідачки  на його користь грошову компенсацію в сумі 292 818 грн.12 коп.

          В судовому засіданні позивач підтримав  позовні вимоги, та пояснив, що під час перебування в шлюбі з відповідачкою, вони  у 2007 році вирішили  збудувати сауну і облаштувати  будинок, з цією метою вирішили взяти кредит. На початку 2008 року він  подав документи в банк для отримання кредиту,  відповідачка надала свою згоду. В забезпечення кредиту був підписаний договір застави, предметом якого було обладнання, яке знаходилось   за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачка  надала згоду на  укладення договору застави, яка була  посвідчена нотаріально. Отримані кошти вони зберігали в будинку у сейфі,  витрачали їх по мірі необхідності. Так вони придбали  відповідачці норкову шубу за 20 000 грн.,  золоті  прикраси, всі квитанції залишились в будинку, крім того,  вони придбали покривало для басейну за суму 7000 грн., черепицю для даху, придбали зруб для сауни, вартість якого 112 500 грн. приблизно в червні-серпні 2008 року,   в будинку  були переклеєні шпалери,  замінені сантехнічні прибори, у дворі перекладена плитка «фемка», проведений ремонт у гаражі, перенесли на інше місце вольєр для собак, на місці якого  збирались встановити сауну, але не встигли. Крім того,  вони придбали 50  мішків  цементу з метою подальшого перепродажу, пізніше їх продала відповідачка, кому він не знає, зазначив, що відповідачка була зареєстрована як приватний підприємець та здавала в податкову службу звіти. При цьому  будівельні матеріали для ремонту покупав як він так і відповідачка. В будинку та у дворі працювала бригада будівельників, оплату за їх роботи також  проводили спільно він та відповідачка. До квітня 2009 року вони з відповідачкою розраховувались за кредит спільно. Виплатили 13 529 доларів США.  Після припинення шлюбних відносин, він продовжував сплачувати кредит  самостійно та сплатив  585 636 грн.   Просив стягнути з відповідачки  на свою користь  292 818 грн.12 коп.

          Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача  та просила задовольнити їх в повному обсязі.

          Відповідачка до судового засідання не з*явилась, надала до суду заяву з проханням слухати справу у її відсутність за участю  її представника  ОСОБА_3

          Представник відповідачки ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що  відповідачці  не було відомо про укладення позивачем кредитного договору з ВАТ АБ «Укрргазбанк», згоди на  укладення договору вона не надавала. Кредитний договір укладався  позивачем  в інтересах себе, як приватного  підприємця, а не в інтересах  сім*ї. Дійсно вона надавала свою згоду на укладення договору  залога обладнання, але тільки залогу, а ні кредитного договору.  Вважає, що в відповідачки  не було необхідності надавати  згоди на передачу в залог обладнання, оскільки воно не було об*єктом  власності   сім*ї. Обладнання  придбав сам позивач з метою здійснення підприємницької діяльності, зберігалось в придбаному ним  як приватним підприємцем підвальному приміщенні.  Поручителем при укладенні кредитного договору було ТОВ «Донветсервіс», рішенням суду від 11.01.2010 року заборгованість перед банком стягнута саме  в солідарному порядку з позивача та ТОВ «Донветсервіс», відповідачка не має відношення до кредитного договору взагалі.  Вважає, що позивачем взагалі не  доведений факт витрачання кредитних коштів на потреби сім*ї, оскільки будинок був придбаний сторонами в 2004 році, побудований він був у 2003 році, тобто потреб в його ремонті не було. Крім того, зазначив, що  кредитні кошти позивач, на його думку, витратив на придбання підвальних приміщень по вул. Університетській, 6,7, 2-х автомобілів «Міцубісі Лансер»та «Фіат-Добло», земельну ділянку в СТ «Ягідка»та  обладнання  у ЧП ОСОБА_17, саме  зазначене майно було придбане позивачем  в період з  лютого 2008 року по квітень 2009 року.  Також, вважає, що  кредитні кошти також були  витрачені позивачем боргів п по кредитним договорам перед банками. Вважає що факт витрачання позивачем  кредитних коштів на потреби сім*ї- шуби, коштовності для відповідачки, ремонту будинку, двору, гаражу, придбання будівельних матеріалів не доведений, тому просив в задоволенні позову відмовити.

          Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні  пояснив, що  у 2008 році він в складі будівельної бригади з 4-х осіб працював  по ремонту  будинку позивача по АДРЕСА_2. Позивач найняв їх для проведення  ремонту в гаражі,  в будинку. В гаражі вони  робили стяжку на полу, укладали плитку, робили стелю, утепляли приміщення;  у дворі та перед двором вели роботи по укладенню плітки «фемки», будували вольєр для собаки. В будинку  міняли шпалери. Гроші за роботу сплачував позивач щомісячно. Крім того, пояснив, що він бачив, як  наприкінці весни був завезений у двір зруб сауни дерев*яний в розібраному стані на  вантажній  бортовій машині, розгрузка  проводилась вручну  та зруб був складений  перед гаражем. Будівельні роботи  були закінчені  його бригадою  в кінці літа 2008 року. Відповідачка бачила як вони проводили роботи.

Свідок  ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він  знає позивача  з 2006 року. В складі бригади з 4-х осіб проводив ремонтні роботи  в  належному позивачу будинку по АДРЕСА_2.  Вони працювали в гаражі, робили внутрішні роботи: утепляли, штукатурили,  робили стяжку, укладали плитку, робили  стелю; на вулиці зняли фемку, рили траншею, за двором укладали  фемку,  укладали у дворі  дикий камень. В будинку  проводили переклейку шпалер, окраску,  проводили заміну  сантехніки.  Оплату за роботу проводив  позивач  два рази в місяць. Він приймав участь у розгрузці зрубу для сауни, який був привезений в розібраному стані (приблизно 10 великих колод, довжиною  кожен 4-5 метрів)  та шиферу в кількості приблизно  300 листів. Зруб був привезений на вантажному автомобілі, розвантажували вчотирьох, складали під гаражем, шифер під забором. Коли саме привозили матеріали не пам*ятає,  але коли вони закінчили роботи у вересні 2008 року, зруб та шифер залишались на місцях.  Гроші на будівельні матеріали для  ремонту  їм видавав позивач, у його відсутність вони брали гроші в його дружини- відповідачки. Приблизна загальна сума заробітної платні за роботи для їх бригади склала 50 000 грн.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що працював на  будівельних роботах в будинку позивача  у 2008 році. Робо складалась  з ремонтних робіт  всередині будинку (демонтаж, наклейка шпалер, заміна сантехніки); в гаражі –утеплення,  ремонт стелі, штукатурні роботи, стяжка пола, укладення плитки, посилення горища, укладення парапету перед будинком природним камінням, прокладення канави, зливу, укладення у дворі плітки фемки. Розрахунок за роботу з ними проводили як позивач так й відповідачка. Працювали вони  з весни до  початку осені. Пояснив, що бачив, як  привозився зруб для сауни в розібраному стані, приймав  участь у його розгрузці, колоди складували  біля гаражу,  рядом укладали шифер, який також привезли на той же машині.

Свідок  ОСОБА_9 в судовому засіданні  пояснив, що працював в будинку позивача у 2007 та в кінці літа 2008 року.  Перед двором будинку  укладав плітку-фемку, прокладав каналізацію у дворі,  розбирав огорожу та складав стінку з цегли, викладав доріжку від басейну до бака з водою. Працював він один,  оплачували йому за роботу як позивач так і відповідачка, всього заплатили приблизно 5000-6000 грн. За виконану роботу він складав звіт та  здавав  його позивачу, після чого той розраховувався, у відсутність позивача, з ним розраховувалась відповідачка.  Коли він працював не бачив, щоб в будинок привозився зруб сауни.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що  з квітня 2005 року вона знає сім*ю ОСОБА_1, працювала в них садовником до  листопада 2008 року, працювала кожен день. У 2008 році  зруб сауни в будинок ОСОБА_1 не завозився.  Бачила, що в будинку, дворі та гаражі працювала бригада будівельників. Все у дворі та за двором було викладено плиткою - фемкою.   У 2009 році вона в будинку ОСОБА_1 вже не працювала.

     Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що  в період з 2004 року працювала в сім*ї ОСОБА_1 горничною та крім того технічкою  в ТОВ «Донветсервіс». В будинку прибирала 2 рази  в неділю, працювала до 2007 року. В липні-серпні  2008 року була в гостях в будинку,  басейн вже був побудований, бачила, що він закритий захисним тентом.

          Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила,  що знайома з сім*єю ОСОБА_1,  в будинок  до них заходила, але рідко. Летом 2008 року ОСОБА_1 не завозили в будинок зруб сауни. Бачила, що в будинку в них працювала горнична, у дворі- садовник.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

          Суд, вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи,  вважає що позовні вимоги   підлягають задоволенню  з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений  одним з подружжя  в інтересах сім*ї, створює  обов*язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане  за договором, використано в інтересах сім*ї. У відповідності до ч. 2 ст. 65 СК України при укладення  договору одним з подружжя вважається, що він діє за згоди з іншим з подружжя. Дружина, чоловік мають право на звернення до суду  з позовом  про визнання  договору недійсним як укладеного  іншим з подружжя без його згоди, якщо цей договір виходить за межі  дрібного побутового.

В судовому засіданні  були встановлені та не спростовувався сторонами факт знаходження їх у зареєстрованому шлюбі  в період з 1996 по  2009 рік,  що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.8) та  рішенням суду від 11.12.2009 року (а.с.9). Від шлюбу вони мають  неповнолітню дочку  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 на утримання якої з  позивача стягнути аліменти у відповідності до рішення суду.  Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 06.08.2010 року  був проведений розподіл спільного майна подружжя ОСОБА_1.

Як встановлено в судовому засіданні, в період знаходження у шлюбі подружжям ОСОБА_1 було прийнято рішення  про отримання грошового  кредиту.

25 лютого 2008 року між  позивачем та  ВАТ «Укргазбанк»був укладений кредитний договір № 2203/840 (а.с.10-15) у відповідності до умов якого позивач отримав в банку  кредит в сумі  64 900 доларів США на умовах сплати  процентів за користування кредитом в розмірі 14% річних, п. 1.4. договору зазначено, що кредит надається на споживчі потреби.  В забезпечення виконання умов за зазначеним кредитним договором 25.02.2008 року між  позивачем та  ВАТ АБ «Укргазбанк»був укладений договір застави (а.с.47-49), предметом якого є  обладнання, належне позивачу, оцінений сторонами договору в суму 434 240 грн. При цьому у відповідності до заяви  відповідачки ОСОБА_4 (а.с.50), посвідченої нотаріусом  Донецького  приватного нотаріального округу  ОСОБА_13 (р-р 775),  вона надала згоду  на укладання її чоловіком- позивачем ОСОБА_1 зазначеного  договору застави. При цьому, в договорі зазначено, що вона  повністю згодна  з діями чоловіка, які відповідають  інтересам сім*ї, ст..ст. 65, 74 СК України нотаріусом їй роз*яснена.

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що відповідачці було  достовірно відомо про укладення як  договору застави, так і договору  кредитування № 2203/840 від 25.02.2008 року, та всі її дії свідчать про те, що вона погодилась з ним, оскільки вона не намагалась  його оспорити протягом  спільного сімейного життя  до припинення шлюбних відносин, крім того,  таке питання вона не ставила до цього часу. Суд вважає за необхідне зазначити, що сама відповідачка до судового засідання не з*явилась, пояснень по суті позову суду не надала. Представник відповідачки в судовому засіданні не надав відповіді на питання з якою метою  відповідачка давала згоду на укладення позивачем договору застави.

Як  зазначено в кредитному договорі, кредитні кошти видавались позивачу як фізичній особі, а не як приватному підприємця, як стверджує представник відповідачки.

Ствердження представника відповідачки в судовому засіданні про те, що  відповідачці не було відомо про укладення позивачем кредитного договору та отримання ним  кредитних коштів спростовується в судовому засіданні встановленими фактами. Так, сторони  не заперечували в судовому засіданні, що  до 1 квітня 2009 року вони проживали однією сім*єю, тобто вели спільне господарство, та мали спільний бюджет. Станом на квітень  2009 року  сума виплачених  коштів по кредиту становила  18 277,93 доларів США, що підтверджується  довідкою ПАТ  АБ «Укргазбанк»(а.с.16). Таким чином, кошти на погашення кредиту  брались зі спільного бюджету  сторін та відповідачка не могла цього не знати.

З квітня 2009 року позивач пішов з сім*ї, та в подальшому здійснював погашення кредиту самостійно. ПАТ «Укргазбанк»звернувся з позовом до  ОСОБА_1  про стягнення  суми заборгованості  за кредитом. Рішенням суду від   11.01.2010 року  позов був задоволений  частково та  на користь ПАТ «Укргазбанк»в солідарному порядку  з ОСОБА_1  та ТОВ «Донветсервіс»був стягнутий залишок заборгованості  в сумі  37 122,7 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 295 862 грн. 89 коп., а також  20 826 грн.16 коп. пені. Як стверджував в судовому засіданні позивач, зазначену суму на користь банку на цей час він самостійно виплатив.

Позивач зазначив, що  отримані ним за кредитним договором кошти він витратив на  спільні потреби сім*ї, та надав суду квитанції, які підтверджують часткове витрачення  коштів  на будівельні роботи в будинку та в гаражі. Так, суду надані квитанції на придбання  протягом 2008 року будівельних матеріалів- кахельної плітки, цементу,  шпалер,  пенопласту, листів гіпсокартону, дверей, будівельних інструментів,  листів азбестоцементних в кількості 330 листів, нагрівального кабелю,  електрообладнання, інших матеріалів та інструментів (а.с.21-35), а також  зрубу-сауни за суму 112 5000 грн. (а.с.36). Той факт, що  у відповідності до товарних чеків та квитанцій всі зазначені матеріали та інструменти були придбані позивачем  в період з квітня по вересень 2008 року  підтверджують, що все придбане витрачалось для  ремонту будинку, в якому він мешкав з сім*єю, оскільки  шлюбні відносини муж сторонами були припинені у квітні 2009 року.  Крім того, поясненнями  свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтверджується факт виконання в зазначений час ремонтних робіт в будинку з використанням саме зазначених матеріалів. Крім того, саме зазначені свідки  підтвердити факт привезення позивачем в будинок листів шиферу та дерев*яного зрубу-сауни. Як пояснив позивач, він не має можливості пред*явити квитанції та чекі на всю суму витрачених кредитних коштів на потреби сім*ї, оскільки  вони  зберігались в будинку, а він вимушений був залишити його після припинення шлюбних відносин терміново за наполяганням відповідачки, та не мав можливості зібрати всі речі та документи. Крім того, суд вважає за необхідне прийняти до уваги  ті обставини, що крім витрат на будівельні матеріали та обладнання, позивачем та відповідачкою в  період проведення будівельних робіт проводилась сплата  заробітної плати бригаді будівельників, яка складалась з 4-ї осіб.

Суд не може прийняти до уваги ствердження представника відповідачки в той частині, що  позивачка самостійно власним коштом придбала  покриття  для басейну з фільтруючою установкою та  дробиною вартістю 14 940 грн., оскільки  воно біло придбано  у липні 2008 року, саме в той час, як в будинку велись будівельні роботи та роботи по обладнанню будинку та двору. Представник відповідача посилається на те, що  відповідачка працювала та мала самостійний дохід як приватний підприємець, але  у відповідності до довідки ДПІ в Ленінському районі м. Донецька за період з 2007-2008 року  валовий дохід, отриманий відповідачкою склав 144 975 грн. 80 коп., даних про чистий прибуток, отриманий нею немає.  Крім того, це данні за 2 роки, тому позивачка не мала матеріальної можливості самостійно придбати  зазначене покриття, приймаючи до уваги інші затрати особисто її та сім*ї.

Свідки з боку відповідачки  ОСОБА_9, ОСОБА_10 не спростовували того факту, що в протягом 2008 року  в будинку, дворі та гаражі  ОСОБА_1  проводився ремонт та працювали  будівельні робочі. Той факт, що зазначені свідки зазначають, що не бачили як до будинку привозили  дерев*яний зруб- сауну, може пояснюватися тривалим терміном давності зазначених подій. Крім того, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 наполягають, що бачили зруб, та навіть приймали участь в його  розвантаженні, а також розвантаженні шиферу з машини. Вони ж зазначили, що  розраховувались з ними за виконані роботи як позивач, так і відповідачка.

В той же час, суд не може приймати до уваги письмові  пояснення свідків  ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_10, додані до матеріалів справи представником відповідачки, оскільки зазначені свідки  були опитані в ході судового засідання та давали пояснення суду, відповідали на питання сторін, а також  свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, оскільки зазначені свідки до судового засідання не з*явились, та пояснень в судовому засіданні  не надали.

Таким чином, на підставі вивчених документальних  доказів, пояснень свідків, суд   надходить висновку, що є встановленим факт отримання  позивачем коштів за кредитним договором  в інтересах сім*ї.

Як встановлено в судовому засіданні, шлюбні відносини між сторонами були припинені у квітні 2009 року. У відповідності до довідки, яка знаходиться в матеріалах справи за період з 01.04.2009 року по  15.09.2011 року позивачем самостійно погашено  54 106,02 доларів США. Крім того,  у відповідності до довідки, наданої банком  (а.с.113) станом на 03.08.2010 року  сума пені,  нарахованої  банком  за несвоєчасне виконання зобов*язань  за кредитом складає 18 876,13 доларів США, зазначену суму  належить погасити позивачу самостійно. Крім того за закриття кредитного договору позивачу належить сплатити на користь банку 314 доларів США. Таким чином, загальна сума самостійно сплаченого позивачем кредиту та сума, яка йому  належить сплатити самостійно складає  73 296,15 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 585 636 грн. 24 коп. Саме половина цієї суми в розмірі  292 818, 12 грн. підлягає стягненню з відповідачки, оскільки судом встановлений  той  факт, що кредитний договір позивачем був укладений в інтересах сім*ї.

          Керуючись ч. 2,4 ст. 65 СК України,   ст.. ст.  58, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

               Позовні вимоги  ОСОБА_1 до  ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, і.н. НОМЕР_1  на користь ОСОБА_1  грошову компенсацію в сумі  292 818 (двісті  дев*яносто дві тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 12 коп.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції в 10- денний строк з дня його проголошення.

Суддя:                                                                                Л. І. Хмельницька