Справа № 22-ц-2157/11 10.08.2011 10.08.2011 02.02.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -2157/11 Суддя першої інстанції Тихоновій Н.С.
Категорія 34 Суддя - доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого Вовненко Г.Ю.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,
при секретарі Шпонарській О.Ю.,
участю: представника позивача –ОСОБА_1,
представників відповідачів –Грабленка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 травня 2011 року за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ірбіс»та товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
7 грудня 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ірбіс»(надалі –Фірма «Ірбіс») майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позивач зазначав, що 25 вересня 2008 року на автомобільний дорозі М-14 Одеса-Новоазовськ Миколаївської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фольцваген Пасат»реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням позивача та автомобіля ГАЗ 3302 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, який працює на Фірмі «Ірбіс».
Внаслідок вказаної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_5, автомобілю позивача заподіяні механічні пошкодження.
Фактичні затрати на відновлюваний ремонт автомобіля склали 40805 грн. Страховою компанією відповідача йому відшкодовано 19883 грн. 02 коп. Недоотримана сума витрат по відновлюваному ремонту складає 21421 грн. 98 коп., неотриманні доходи - 3500 грн., витрати на оренду іншого автомобіля –5500 грн., а всього 30421 грн. 98 коп. Завдану моральну шкоду позивач оцінив у 3000 грн.
Посилаючись на те, що завдані збитки відповідач в добровільному порядку не відшкодовує, просив стягнути з останнього вказані суми.
Під час розгляду справи ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 листопада 2009 року залучено до участі у справі як співвідповідача товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(надалі –ТДВ «Альянс Україна»).
Рішенням Ленінського суду м. Миколаєва від 31 травня 2011 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким стягнути з Фірми «Ірбіс»на його користь 13253 грн. збитків, не компенсованих сумою страхового відшкодування, стягнути 3000 грн. моральної шкоди та понесені судові витрати.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши надані сторонами докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимов, місцевий суд послався на те, що позивач не довів відповідними доказами свої позовні вимоги по відшкодуванню матеріальної шкоди, а оскільки вимоги щодо відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог щодо стягнення майнової шкоди, суд відмовив і в задоволенні цих вимог.
З такими висновками суду повністю погодитися не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страхувальником договір на користь третьої особи, якій страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Положенням про порядок та умови проведення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28 вересня 1996 року № 1175 передбачено, що страхувальником відшкодовується третій особі завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу саме пряма шкода, у якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу на момент ДТП, з урахуванням фізичного зношення транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, 25 вересня 2008 року на автомобільний дорозі М-14 Одеса-Новоазовськ Миколаївської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фольцваген Пасат»реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням власника транспортного засобу ОСОБА_4 та автомобіля ГАЗ 3302 реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Фірмі «Ірбіс», під керуванням ОСОБА_5, який перебував в трудових відносинах з Фірмою «Ірбіс».
Вказані обставини підтверджені постановою Ленінського районного суду від 17 листопада 2008 року, згідно з якою ОСОБА_5 визнано винним у скоєні вказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 9).
Відповідно до умов договору № 0082306 обов’язкового страхування цивільної –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між Фірмою «Ірбіс»та ТДВ «Альянс-Україна» від 29 липня 2008 року страхова компанія взяла на себе зобов’язання відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації забезпечених транспортних засобів Фірми «Ірбіс». Застрахованою вважається цивільно-правова відповідальність водіїв, які перебувають із страхувальником у трудових відносинах та експлуатують забезпечені транспортні засоби на законних підставах (пункти 3.3 та 3.4 договору). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих становить 25500 грн. (пункт 7.3.).
В переліку забезпечених транспортних засобів страхувальника, що є невід’ємною частиною цього договору, зазначений транспортний засіб ГАЗ 3302 реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 34-35,39).
28 вересня 2008 року позивач звернувся до ТДВ «Альянс Україна»з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.63).
Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження від 8 жовтня 2008 року та додаткового звіту від 29 жовтня 2008 року вартість відновлюваного ремонту склала 19.393 грн. 01 коп. (а.с.66-75).
Згідно страхового акту сума страхового відшкодування складає 19 883 грн. 02 коп. з урахуванням витрат позивача на проведення автотоварознавчого дослідження та безумовної франшизи (19393,01 + 1000 грн. –510 грн. ) (а.с.57-59).
Зазначена сума була перерахована ТДВ «Альянс Україна»22 січня 2009 року (а.с. 8).
Як вбачається з наданих позивачем квитанцій на виконані роботи та накладних на придбання запчастин, станом на 15 січня 2009 року ОСОБА_4 за власні кошти виконав відновлюваний ремонт своєї автомашини. Загальна вартість цього ремонту склала 40805 грн. (а.с. 14-23).
Таким чином, з дня встановлення суми відновлюваного ремонту ТДВ «Альянс Україна»(29 жовтня 2008 року) до виплати цією страховою компанією страхової суми ( 22 січня 2009 року) пройшов тривалий час.
З огляду на ці обставини, колегія суддів дійшла висновку, що з ТДВ «Альянс Україна» на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди, заподіяної у результаті пошкодження транспортного засобу і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) із застосуванням проценту зносу транспортного засобу, встановленого страховою кампанією ( 56%) та в межах ліміту відповідальності страховика згідно з вищезгаданим договором страхування. Ця різниця складає 2967 грн. 78 коп.
Заявлені позовні вимоги в частині стягнення непрямих збитків, завданих ДТП, у розмірі 9000 грн. не підлягають задоволенню, оскільки такі збитки не передбачені договором страхування та не підтверджені позивачем.
Виходячи з положень ст. 1167 ЦК України, вимоги позивача щодо стягнення з Фірми «Ірбіс» моральної шкоди, завданої йому внаслідок пошкодження його майна, колегія суддів визнає такими, що підлягають частковому задоволенню.
З урахуванням обсягу моральних страждань позивача з приводу пошкодженого майна, а також враховуючи, що суттєвих змін з цього приводу в його життєдіяльності не настало, моральна шкода підлягає відшкодуванню у розмірі 500 грн.
На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягають перерозподілу між відповідачами на користь позивача судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: з ТДВ «Альянс Україна»-51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; з Фірма «Ірбіс»- 8 грн. 50 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не підлягають розподілу між сторонами, заявлені позивачем витрати на оплату юридичної допомоги у розмірі 2000 грн., оскільки розмір цих витрат не підтверджено відповідними доказами.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 травня 2011 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»на користь ОСОБА_4 2967 ( дві тисячі дев’ятсот шістдесят сім) грн. 78 коп. та судові витрати по справі: 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Ірбіс»на користь ОСОБА_4 500 ( п’ятсот) грн. моральної шкоди та судові витрати по справі: 8 грн. 50 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді