Справа №  1-54/11

Провадження №11/0390/27/12 Головуючий у 1 інстанції:Токарська І.С.

Категорія:ч. 3 ст. 152, ч.2 ст. 153 КК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 січня 2012 року місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді Борсука П.П.,

суддів –Хлапук Л.І., Матата О.В.,

з участю прокурора –Плечій О.М.,

засуджених –ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників –ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

потерпілої–ОСОБА_8,

законних представників –ОСОБА_9, ОСОБА_1,      ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, законного представника неповнолітнього ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_5 на вирок Маневицького районного суду від 02 листопада 2011 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Городок Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з професійно–технічною освітою, неодруженого, непрацюючого,  допризовника, потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС, раніше не судимого, засуджено за:

ч. 3 ст. 152 КК України –7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі;

ч. 2 ст. 153 КК України–5 (п»ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК  України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено до відбування 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5,  уродженця м.Луцька Волинської області, мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, учня Маневицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 –гімназії ім. А.П. Бринського, допризовника, потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС, раніше не судимого, засуджено за:

ч. 3 ст. 152 КК України –7 (сім) років 3 (три) місяці позбавлення волі;

ч. 2 ст. 153 КК України –4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК  України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено до відбування 7 (сім) років 3 (три) місяці позбавлення волі.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця і мешканця АДРЕСА_3 громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, учня Маневицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 –гімназії ім. А.П. Бринського, допризовника, потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС, раніше не судимого, засуджено за ч.2 ст. 153 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75,76 КК України ОСОБА_4 від призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнено з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, а саме   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально –виконавчої інспекції, повідомляти ці органи  про зміну  місця проживання  і роботи, періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально –виконавчої інспекції за місцем проживання.

Міру запобіжного заходу неповнолітнім ОСОБА_2, ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі судового засідання, а ОСОБА_4 залишено попередню –підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Строк покарання   ОСОБА_2, ОСОБА_3 визначено рахувати з   2 листопада 2011 року.

Стягнено з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в доход держави відповідно з кожного по 401 (чотириста одну) гривню 30 копійок судових витрат за проведення експертиз.

Вирішено долю речових доказів.

          Колегія суддів розглядаючи справу в апеляційному порядку,

                                    встановила:

 За даним вироком ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнані винними та засуджені за те, що вони  17 жовтня 2010 року, приблизно  о 21 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в будинку АДРЕСА_4 Волинської області з метою подолання опору потерпілої та її згвалтування, побили ОСОБА_12, ОСОБА_13 заподіявши при цьому їм  легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 застосовуючи фізичне насильство до ОСОБА_14, яке виразилося у нанесенні ударів в різні частини тіла, смиканні за волосся, внаслідок чого остання отримала легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя, всі троє групою осіб задовольнили з нею свою статеву пристрасть неприродним способом.

 Після цього, ОСОБА_2, ОСОБА_3 біля 21 год. 30 хв.,   повторно,  групою осіб вступили з ОСОБА_14 в статеві зносини, а приблизно о 21 год. 45 хв. повторно, групою осіб задовольнили з нею свою статеву пристрасть неприродним способом, а близько 21 год. 50 хв. вони ж , повторно,  групою осіб зґвалтували її.

Прокурор, який брав участь в справі в суді першої інстанції, не оспорюючи доведеності злочину, правильності кваліфікації дій засуджених у межах обвинувачення, яке підтримувалося у суді першої інстанції, вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв’язку з призначенням покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок мякості, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_10 в своїй апеляції просить вирок щодо ОСОБА_3 змінити, призначити останньому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням та передати неповнолітнього під нагляд педагогічному колективу.

Захисник ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати, а справу про обвинувачення ОСОБА_2 закрити у зв’язку з відсутністю  в його діях складу злочину, оскільки висновки суду викладені у вироку,  не відповідають фактичним обставинам справи.

ОСОБА_2 в своїй апеляції просить вирок змінити, застосувати до нього ст. 69 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, думку прокурора на підтримання своєї апеляції, засуджених, захисників, законних представників, які просять апеляцію прокурора залишити без задоволення, а інші апеляції задовольнити, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, законного представника неповнолітнього ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_5, задоволенню  не підлягають з наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини і його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, відповідає доказам,  які суд всебічно, повно й об’єктивно дослідив і правильно оцінив.

Із матеріалів справи видно, що на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні ОСОБА_2, вини в інкримінованих злочинах не визнавав і давав показання, зміст яких зводився до наступного. Так, він визнав побиття ОСОБА_12,  ОСОБА_13, а також нанесення удару в обличчя ОСОБА_14 та  вступ з нею в статеві зносини неприродним способом за її згодою. Вступити в статеві стосунки природнім способом не встиг, із-за прибуття працівників міліції.  Підтверджує про задоволення з ОСОБА_14  статевої пристрасті неприродним способом ОСОБА_3  

ОСОБА_3, ОСОБА_4, підтвердили обставини заподіяння ушкоджень ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та задоволення з останньою своєї статевої пристрасті неприродним способом. ОСОБА_3 також ствердив про згвалтування ОСОБА_15 а потім насильницьке задоволення з нею статевої пристрасті неприродним способом ОСОБА_2

Не дивлячись на  заперечення ОСОБА_2, часткове визнання ОСОБА_3 та повне визнання ОСОБА_4 своєї причетності до інкримінованих їм злочинів, їх винуватість суд обґрунтував показаннями потерпілої, свідків, висновками експертиз та іншими наведеними у вироку доказами.

Так,  показаннями потерпілої  ОСОБА_14 підтверджується нанесення підсудними ушкоджень ОСОБА_12, ОСОБА_13 Вона вказує на насильницьке задоволення з нею статевої пристрасті неприродним способом спочатку всіма трьома засудженими, а потім повторне вчинення ОСОБА_2, ОСОБА_3 злочинів проти її статевої свободи. Потерпіла під час досудового слідства, послідовно розповідала про обставини вчинених відносно неї злочинів (т.1, а.с.81-82).

Показання потерпілої узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_13

При відтворенні обстановки та обставин події з застосуванням відеозапису від 24.05.2011 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 детально розповіли і на місці вказали, як та ким саме було вчинено злочини, розповіли послідовність вчинюваних дій, хто і в які ділянки тіла наносив удари (т.2, а.с.58-62, 66-69). Вони ж під час проведення очних ставок підтвердили свої показання (т.2 а.с.45-48).

Свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,  підтвердили, що 17 жовтня 2010 року, біля 20 години з будинку потерпілої доносилися крики, стукіт. Про дані обставини повідомили органи внутрішніх справ. А свідок ОСОБА_20, який прибув до будинку потерпілої вказав, про затримання ОСОБА_2, ОСОБА_3 на місці вчинення злочину.

При огляді місця події 17 жовтня 2010 року, були виявлені та вилучені сліди злочинів. Висновком експерта підтверджується наявність у ОСОБА_14 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя, що свідчить про застосування до неї фізичного насильства, а також слідів статевих зносин (т.1 а.с.152-153).

ОСОБА_14 на момент скоєння щодо неї  протиправних дій і станом на 26.11.2010 року, як вбачається з висновку судово-психіатричної експертизи  від 26.01.2011 року, виявляла ознаки параноїдальної шизофренії, приступоподібно-прогредієнтного типу перебігу в стані нестійкої ремісії, що не позбавляла її можливості розуміти значення вчинюваних стосовно неї протиправних дій і спроможна давати правдиві показання. (т.1, а.с.161-162);

Згідно висновків судово-імунологічних експертиз №63, №64 від 21.12.2010 року на штанах неповнолітнього ОСОБА_2, та у ОСОБА_14 виявлені сліди статевих злочинів. (т.1, а.с.215-224, 232-235););

За таких обставин, саме показання потерпілої в сукупності з іншими доказами, суд поклав в основу обвинувального висновку, які в цілому повно відтворюють картину події, і тим самим повністю спростовують всі версії засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо їх непричетності до інкримінованих злочинів.

Обставини вчинених засудженими злочинів, судом встановлено повно і об’єктивно, підстав для закриття справи щодо ОСОБА_2 у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину, як про це просить його захисник в своїй апеляції, колегія суддів не знаходить.

Доводи захисника ОСОБА_5 про допущення під час досудового слідства істотного порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, тому що адвокат ОСОБА_21 на досудовому слідстві захищала інтереси ОСОБА_3 і ОСОБА_4 безпідставні, оскільки суперечності в показаннях даних неповнолітніми на досудовому слідстві, щодо обставин вчинення злочинів відсутні і їх право на захист не порушено.

Дії ОСОБА_4 як насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене групою осіб за ч.2 ст.153 КК України, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом вчинене повторно, групою осіб за  ч.3 ст.152, ч.2 ст.153 КК України кваліфіковані правильно.

Покарання засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_3 призначено у відповідності з ст. ст. 50, 65 КК України з врахуванням того, що вчинені ними  злочини відноситься до категорії  тяжких та особливо тяжких, обтяжуючої обставини вчинення злочинів в стані алкогольного сп’яніння. При обранні ОСОБА_2, ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, судом також враховано обставини, на які посилаються в своїх апеляціях ОСОБА_2, законний представник ОСОБА_3, зокрема: вчинення злочинів будучи неповнолітніми, вперше притягнення до кримінальної відповідальності, є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, позитивні характеристики за місцем проживання та навчання.

Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та попередження вчинення нових злочинів і таким, що не можна визнати надмірно мяким, а також невиправдано суворим, як про це зазначено в апеляціях. Колегія суддів не знаходить підстав для застосування до них покарання нижче нижчої межі та звільнення від відбування покарання з випробування з іспитовим строком.

Разом з тим мотивуючи ОСОБА_4 при призначенні покарання застосування ст. 75 КК України та звільнення його від відбуття покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, суд послався на обставини, що пом’якшують покарання –щире каяття, вчинення злочину будучи неповнолітнім, позитивну характеристику за місцем навчання.

Судом при призначенні ОСОБА_4 покарання враховано, його молодий вік, вперше притягнення до кримінальної відповідальності, а також те, що ініціатором та найбільш активним учасником вчинення статевих злочинів був ОСОБА_2, який наказав першому задовольнити статеву пристрасть з потерпілою неприродним способом.  

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду про виправлення та перевиховання ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст. 365-366 КПК України, колегія суддів судової палати,

ухвалила:

Апеляції прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, законного представника неповнолітнього ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Маневицького районного суду від 02 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 –без зміни.

Головуючий

        Судді