Справа № 2-569/12

 РІШЕННЯ  

іменем України

 31.01.2012

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості в сумі 45 870, 01 грн., посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, внаслідок невиконання відповідачем умов якого виникла зазначена заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, при цьому зазначив, що позивач виконав свої зобов’язання, а саме надав кредит, а позичальник, у свою чергу, зобов’язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом у визначені договорами терміни, а також виконати інші свої зобов’язання згідно з кредитним договором, однак порушив умови договору в частині неповернення кредиту та не виконав взяті на себе зобов’язання. Зазначив, що банк буде йти на зустріч відповідачу та зробить останньому реструктуризацію боргу після реалізації майна, що знаходиться в заставі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 17 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого позичальнику банком надано кредит у сумі 31 135, 72 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,75 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з терміном погашення кредитних ресурсів до 16 серпня 2012 року.

17 серпня 2007 в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором сторони уклали договір застави рухомого майна, згідно з умовами якого відповідач надав в заставу автомобіль ЗАЗ, рік випуску 2007, тип ТЗ, легковий комбі, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить відповідачу.  

Відповідач, не сплативши у вказаний  договорі строк кредит, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, тобто згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання  або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитами та пені станом становить 45 870, 01 грн., з яких: 19 722,69 грн. – заборгованість за кредитом, 14 691,64 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 433, 86 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом; 9 021, 82 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а ст. 530 ЦК України вимагає: “ Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.”

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов’язання або односторонню зміну його умов.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник має повернути позикодавцеві позику  (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позивачем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов’язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов’язань.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про заставу” за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з ч. 1,6 ст. 20 Закону України „Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що вимоги про звернення стягнення на предмет застави – автомобіль, в рахунок погашення заборгованості в сумі 45 870, 01 грн., з яких: 19 722,69 грн. – заборгованість за кредитом, 14 691,64 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 433, 86 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом; 9 021, 82 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 525-526,530,536,610,629, 1046-1056 ЦК України, суд, -  

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості в сумі 45 870,01 грн. за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави – автомобіль ЗАЗ, рік випуску 2007, тип ТЗ, легковий комбі, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приват Банк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі – продажу будь – яким способом з іншою особою – покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приват Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк” витрати по сплаті судового збору в розмірі 458,7 грн., інформаційно – технічного забезпечення судового процесу – 120 грн.   

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги.