Справа №  1-43/11

Провадження №11/0390/58/12 Головуючий у 1 інстанції:Присяжнюк Л.О.

Категорія:ч.2 ст.296, ч.2 ст.186 КК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 січня 2012 року місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді –Борсука П.П.,

суддів –Фідрі О.М., Хлапук Л.І.,

за участю прокурора – Старчука В.М.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

законного представника неповнолітнього засудженого –ОСОБА_5,

засуджених –ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_8 та законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_6 –ОСОБА_5 на вирок Старовижівського районного суду від 21 листопада 2011 року, яким,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Залюття Старовижівського району, житель АДРЕСА_1 громадянин України, студент Київського національного університету будівництва та архітектури, неодружений, раніше не судимий,

засуджений:

- за ч.2 ст.296 КК Україні на 2 (два) роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_6 4 (роки) позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76, 104 КК України ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (одного) року 6 (шести) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання, навчання, роботи; періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель АДРЕСА_2 громадянин України, непрацюючий, неодружений, раніше не судимий;

засуджений:

- за ч.2 ст.296 КК Україні на 2 (два) роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_7 4 (роки) позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_7 звільнено від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (одного) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання, навчання, роботи; періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець та жителя АДРЕСА_3, непрацюючий, неодружений, раніше не судимий,

засуджений:

- за ч.2 ст.296 КК Україні на 2 (два) роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.186 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_8 5 (п’ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_8 звільнено від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання, навчання, роботи; періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.

Зарахувано в строк покарання ОСОБА_8, період перебування його під вартою з 21 вересня до 25 листопада 2010 року.

          Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат.

          Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних апеляційного суду Волинської області, -

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 засуджені за те, що вони в ніч на 13 вересня 2010 року близько 1 години 30 хвилин, знаходячись біля будинку культури в с. Нова Вижва Старовижівського району, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, діючи в групі осіб, вчинили хуліганство, яке виразилося у нанесенні ударів в ділянку обличчя та інші частини тіла ОСОБА_9, внаслідок чого йому були заподіяні легкі тілесні ушкодження. В подальшому ОСОБА_7 наздогнавши ОСОБА_9 і застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я у виді нанесення ударів в ногу, умисно, відкрито викрав у потерпілого мобільний телефон марки 2610», вартістю 430 грн. із встановленою сім-картою «Діджус»вартістю 25 грн., чим заподіяв останньому майнову шкоду на загальну суму 455 грн.

ОСОБА_6, наздогнавши ОСОБА_10, який утікав дорогою в напрямку с. Смідин Старовижівського району та застосовуючи до нього насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, збивши з ніг, відкрито викрав в потерпілого мобільний телефон марки  5130», вартістю 1764 грн. із встановленою сім-картою «Білайн»вартістю 25 грн. з рахунком 0,80 коп., шкіряний гаманець коричневого кольору з надписом »вартістю 80 грн. в якому знаходилося 150 грн., чим заподіяв останньому майнової шкоди на загальну суму 2019,80 грн.

Крім того, в ніч на 13 вересня 2010 року близько 2-ї години ОСОБА_6, діючи в групі разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8, знаходячись поблизу магазину підприємця ОСОБА_11, в с. Нова Вижва Старовижівського району, вчинили хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю безпричинно, нанесли удари в область черевної порожнини та в інші ділянки тіла ОСОБА_12, заподіявши при цьому легкі тілесні ушкодження. В подальшому ОСОБА_8 застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, що виразилось в нанесенні ударів в тіло ОСОБА_12, умисно, відкрито викрав у нього мобільний телефон марки «Самсунг Стар С5230», вартістю 1800 грн., з флеш-карткою SD Card»вартістю 75 грн., «ЮСБ флешкою»на 4 ГБ, вартістю 130 грн. та сім-карткою «Діджус»вартістю 25 грн. з рахунком 15 грн., гаманець чорного кольору вартістю 35 грн., в якому знаходилося 120 грн., чим заподіяв останньому майнову шкоду на загальну суму 2200 грн.

В апеляції на вирок суду захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_8 просить вирок суду щодо ОСОБА_8 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування зазначає, що судом при розгляді справи допущено невідповідність висновків викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Також звертає увагу на те, що справа розглянута неналежним складом суду, так як Указом Президента України суддя Старовижівського районного суду Присяжнюк Л.М., яка розглядала дану справу, на момент винесення вироку була вже переведена на посаду судді Луцького міськрайонного суду.

В своїй апеляції законний представник неповнолітнього засудженого ОСОБА_6 –ОСОБА_5 просить вирок щодо ОСОБА_6 змінити, перекваліфікувати його дії з ч.2 на ч.1 ст.186 КК України та звільнити останнього від кримінального покарання  на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році».

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, доводи апеляції, прокурора, який апеляції заперечив, захисника ОСОБА_1 засудженого ОСОБА_8, законного представника ОСОБА_5, захисника ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, які просили апеляції задовольнити, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини і його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні в групі хуліганства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та в грабежі поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого відповідає доказам, які суд всебічно, повно й об’єктивно дослідив і правильно оцінив.

Твердження захисника ОСОБА_1 про непричетність ОСОБА_8 до вчинення хуліганських дій та вчинення грабежу щодо потерпілого ОСОБА_13 спростовуються показаннями останнього про те, що 13 вересня 2010 близько 2-ї години ночі коли він повертався додому із дискотеки, біля будинку культури в с. Нова Вижва Старовижівського району, його побили засуджені, а ОСОБА_8 відвіши в сторону забрав телефон та гаманець з грішми. Про дані обставини потерпілий повідомив  ОСОБА_14

Крім того винуватість ОСОБА_8 суд обґрунтував заявою потерпілого ОСОБА_12 від 13.09.2010 року, в якій останній вказує на те,  що 13.09.2010 року біля 2-ї години перший разом із чотирма невідомими особами, біля будинку культури в с. Нова Вижва, Старовижівського району із застосуванням насильства, відкрито викрав у нього мобільний телефон та гаманець із грошима. Застосування до потерпілого насильства підтверджується висновком судово-медичної експертизи від 17.11.2010 року, з якого слідує, що в ОСОБА_12, виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці правого плеча, правої лопатки, синців на обличчі, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Суд обґрунтовано не взяв до уваги і відкинув як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи показання засуджених про те, що ОСОБА_8 участі у хуліганських діях та відкритому викраденні мобільного телефону у ОСОБА_12 не брав, оскільки вони є друзями, товаришують між собою і таким чином намагаються допомогти ОСОБА_8 уникнути кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

Не ґрунтуються на матеріалах справи і доводи захисника ОСОБА_1 про розгляд справи неналежним складом суду. Як вбачається з копії Указу Президента України від 27 жовтня 2011 року, суддя Старовижівського районного суду Присяжнюк Л.М. переведена на посаду судді Луцького міськрайонного суду. З наказу голови Старовижівського районного суду вбачається, що суддя Присяжнюк Л.М. відрахована зі штату Старовижівського районного суду 12 грудня 2011 року, а зарахована в штат Луцького міськрайонного суду на посаду судді  13 грудня 2011 року. Зважаючи на зазначене, твердження апелянта є хибним, оскільки на момент винесення суддею Присяжнюк Л.М. 21 листопада 2011 року вироку вона належала до складу Старовижівського районного суду.

Не знайшла свого підтвердження версія законного представника і захисника ОСОБА_6 про не застосування до потерпілого ОСОБА_10 засудженим ОСОБА_6 насильства при відкритому викрадені у потерпілого майна, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, а саме: показаннь ОСОБА_6, даними ним під час допиту його в суді першої інстанції, про те, що він наздоганяючи, збив потерпілого з ніг та забрав телефон.

Ці ж обставини підтвердили потерпілий ОСОБА_10, підсудний  ОСОБА_15 та свідок ОСОБА_16 Вранці того ж дня потерпілий звернувся  в правоохоронні органи про викрадення телефону та гаманця з грошима.

При відтворенні обстановки та обставин події  9 листопада 2010 року, ОСОБА_10, підтвердив свої показання та вказав, місце де 13 вересня 2009 року його побили та забрали мобільний телефон марки «Нокіа 5130», гаманець з грошима.

Під час виїмки 8 жовтня 2010 року проведеної в ОСОБА_17 (батька підсудного) було вилучено мобільний телефон марки «Нокіа 5130», який ОСОБА_6 відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_10

За таких обставин, саме показання засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_15, свідка ОСОБА_16, потерпілого ОСОБА_10 в сукупності з іншими доказами, суд поклав в основу обвинувального вироку, які в цілому повно відтворюють картину події, і тим самим повністю спростовують версії про не застосування насильства ОСОБА_6 щодо потерпілого під час відкритого викрадення ним майна (мобільного телефону та гаманця з грошима).

Дії засуджених за ч.2 ст. 296, ч.2 ст.186 КК України кваліфіковано правильно.

Підстав для застосування до ОСОБА_6 Закону України «Про амністію в 2011 році»колегія суддів не вбачає.

Призначаючи засудженим ОСОБА_6, ОСОБА_15 та ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, які відносяться до категорії тяжких та злочинів середньої тяжкості, дані про їх особу:

- ОСОБА_6 вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, навчається. Обставиною, що пом'якшує його покарання є вчинення злочину неповнолітнім, відшкодування завданих збитків.

- ОСОБА_7 вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, є особою молодого віку. Обставинами, що пом’якшують його покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

- ОСОБА_8 вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, є особою молодого віку. Обставини, що пом’якшують покарання судом не встановлені. Обставиною, що його обтяжує є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння

З урахуванням наведеного, суд прийшов до вірного висновку, що виправлення та перевиховання засуджених можливе без ізоляції їх від суспільства та правильно обрав покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей, за яким вони притягуються до кримінальної відповідальності і звільнив їх від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст.ст.75,104 КК України.

При таких обставинах, призначене судом не є надто суворим, а є необхідним і достатнім для виправлення засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_15 та ОСОБА_8 і попередження вчинення ними нових злочинів.

Підстав для зміни чи скасування вироку з мотивів, зазначених в апеляціях, колегія суддів не вбачає.

Перевіряючи справу в порядку ст.365 КК України колегія суддів встановила, що судом першої інстанції контроль за виконанням засудженими обов’язків покладено на не існуючий орган, а тому вирок в цій частині підлягає зміні.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду  кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_8 та законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_6 –ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Старовижівського районного суду від 21 листопада 2011 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в частині кваліфікації їх дій та призначеного покарання залишити без зміни.

В порядку визначеному ст.365 КПК України, цей вирок змінити та зобов’язати ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання, навчання, роботи; періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Головуючий:

Судді: