АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-3491/11
Головуючий по 1-й інстанції Турченко Т.В.
Суддя-доповідач: Дорош А. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дорош А.І.
Суддів: Обідіної О.І., Дряниці Ю.В.
при секретарі Зеленській О.І.
з участю
представника позивача Шух С.В.
представника відповідачів ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ АБ «Укргазбанк»
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 вересня 2011 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставлене майно,-
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І.,-
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2010 р. позивач звернувся до суду з даним позовом. Вказував, що 07.10.2008 р. між ним та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 805 к-ф про надання кредиту в сумі 40 тис. доларів США на строк до 06.10.2028 р., зі сплатою процентів за користування кредитом 19,4 % річних. Відповідно до умов договору позичальник зобов»язується для повернення суми кредиту здійснювати на рахунок проплату щомісячно з 1-го по 10-те число кожного місяця у розмірі не менше 1/240 від суми отриманого крелиту, що становить 166,66 доларів США, а також щомісячно одни раз на місця не пізніше 1-0го числа наступного місяця та в день закінчення строку, або у день дострокового погашення заборгованості, або в день достроковго розірвання договору сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з 19,4 % річних. У забезпечення виконання забов»язань між банком та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки № 805- к-ф, посвідчений 07.10.2008, предметом якого є трикімнатна квартира, загальною площею 77,2 кв.м. житловою площею – 53,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. З 12.01.2009 р. зобов»язання щодо сплати основної суми боргу ОСОБА_4 взагалі не здійснюються, тому станом на 20.01.2010 р. загальна сума заборгованості становить 47 394,30 долара США. 20.11.2009 р. банк направив позичальнику ОСОБА_4 та іпотекодавцю ОСОБА_5 письмову вимогу про виконання зобов»язань по кредитному договору, яку іпотекодавець отримала 27.11.2009 р. Вимога залишилася без уваги, заборгованість добровільно не погашена. Просив суд стягнути з ОСОБА_4 загальну суму заборгованості 47 394,30 доларів США; в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на заставлене майно, що належить іпотекодавцю ОСОБА_5; виселити з трикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 осіб, які зареєстровані чи можуть проживати без надання іншого житлового приміщення.
17.03.2011 р. позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_4 загальну суму заборгованості по кредитному договору станом на 15.03.2011 р. у розмірі 61 024, 14 доларів США, у тому числі заборгованість по кредиту - 4 333,16 доларів США, сума кредиту, яка підлягає достроковому поверенню – 35 333,52 долара США, заборгованість по процентам – 14 358,88 доларів США; заборгованість по пені 6 998,58 долара США / в тому числі за несвоєчасне погашення кредиту – 1 790,28 долара США, за несвоєчасну сплату процентів – 5 208,30 доларів США/. Звернути стягнення на заставлене майно: трикімнатну квартиру, загальною площею 77,2 кв.м. житловою площею – 53,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_5, за рахунок вартості якої погасити зобов»яанння по кредитному договору № 805 к-ф від 07.10.2008 р. в сумі 61 024,14 доларів США (а.с. 174).
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 14 вересня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 35 333 доларів США 52 центів, заборгованість по процентам 3 358 доларів США 88 центів.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» судовий збір в сумі 1700 грн. та 120 грн. витрати на інфоримаційно технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ПАТ АБ «Укргазбанк» просить вищевказане рішення місцевого суду змінити, задовольнивши позовні вимоги про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки у повному обсязі, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідач ОСОБА_4 згідно кредитного договору № 805 к-ф від 07 жовтня 2008 року (а.с.11-14) отримав кредит в розмірі 40 000 доларів США на строк до 06 жовтня 2028 року. Згідно п.1.1 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом складає 19,4% річних.
Виконання вказаного вище договору забезпечено договором іпотеки № 805 к-ф від 07.10.2008 року (а.с.15-17), відповідно до якого іпотекодавець ОСОБА_5 прийняла на себе обов’язок у повному обсязі, як солідарний боржник, відповідати перед кредитором за виконання зобов’язань за договором, що був укладений між позивачем та ОСОБА_4. Предметом іпотеки є трикімнатна квартира загальною площею 77,2 кв.м, житловою площею 53,6 кв.м, яка знаходиться в АДРЕСА_1.
Згідно умов кредитного договору п.3.3.3. позичальник зобов’язується здійснювати повернення суми кредиту щомісячно з 1-го по 10-те число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/240 (двісті сорок місяців) від суми отриманого кредиту, що становить 166,66 доларів США, а останній платіж сплачується в сумі 168,26 доларів США не пізніше 06 жовтня 2028 року.
Відповідно до п.3.3.4 кредитного договору у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої пунктом 3.1.1. цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. У разі порушення пунктів 3.3.12. – 3.3.16 цього договору сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої пунктом 1.1. цього договору, підвищеної на 1%, починаючи з моменту порушення не дотримання позичальником відповідних пунктів цього договору.
Станом на 15.03.2011 р. у відповідача ОСОБА_4 утворилась заборгованість за кредитом в сумі 61 024,14 доларів США (а.с.174, 175-178).
Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення заборгованості, місцевий суд виходив з того, що згідно ст. ст. 525, 526, ч. 2 ст. 612, ч.1 ст.554, ч. 3 ст. 551 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення; у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники; розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Враховуючи, що у відповідача ОСОБА_4 виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 61 024,14 доларів США, з яких заборгованість по кредиту – 4 333,16 доларів США; сума кредиту, яка підлягає достроковому поверненню – 35 333,52 доларів США; заборгованість по процентам – 14 358, 88 доларів США; заборгованість по пені – 6 998, 58 доларів США ( в тому числі за несвоєчасне погашення кредиту – 1 790,28 доларів США, за несвоєчасну сплату процентів – 5 208,30 доларів США), тобто заборгованість по кредиту складає 35 333,52 доларів США, а решта – 25 690,62 доларів США – це пеня та відсотки, що значно перевищує розмір збитків та з урахуванням вкрай скрутного матеріального становища ОСОБА_4, прийшов до висновку про зменшення розміру пені та процентів та про стягнення з відповідачів на користь позивача простроченої заборгованості по кредиту в сумі 35 333,52 доларів США, заборгованість по процентам 3 358, 88 доларів США.
Відмовляючи у задоволенні вимог позивача щодо звернення стягнення на заставлене майно, а саме на трикімнатну квартиру, загальною площею 77,2 кв.м. житловою площею – 53,6 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю ОСОБА_5, за рахунок вартості якої погасити зобов’язання по кредитному договору № 805 к-ф від 07.10.2008 року в сумі 61 024,14 доларів США та виселення з трикімнатної квартири АДРЕСА_1 осіб, які зареєстровані чи можуть проживати, без надання іншого житлового приміщення, місцевий суд виходив з того, що дані вимоги задоволенню не підлягають, як такі, що порушують житлові права відповідачів.
Позивачем оскаржено судове рішення в частині часткового стягнення розміру заборгованості за кредитним договором та відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки.
Проте, з такими висновками місцевого суду погодитися не можливо, виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення, місцевий суд допустив невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Щодо часткового задоволення вимоги про стягнення загальної суми заборгованості за кредитним договором, місцевий суд з незрозумілих міркувань за заявою про збільшення позовних вимог стягнув суму кредиту, яка підлягає достроковому поверненню – 35 333,52 долара США, заборгованість по процентам – 3 358, 88 доларів США, при цьому не навівши розрахунків, хоча позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованісті по кредиту - 4 333,16 доларів США, суми кредиту, яка підлягає достроковому поверенню – 35 333,52 долара США, заборгованість по процентам – 14 358,88 доларів США; заборгованість по пені 6 998,58 долара США / в тому числі за несвоєчасне погашення кредиту – 1 790,28 долара США, за несвоєчасну сплату процентів – 5 208,30 доларів США/.
Дійсно, згідно ч. 3 ст. ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суд, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.
Зменшивши розмір стягнення на підставі вищевказаних норм матеріального права, місцевий суд, неправомірно прийшов до висновку про перевищення розміру неустойки розміру збитків, про наявність обставин про вкрай скрутне матеріальне становище позичальника, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази відносно цього.
Таким чином, вирішуючи дану позовну вимогу, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає повному задоволенню, підстави для зменшення розміру стягнення відсутні.
Згідно ст.ст. 589,590 ЦК України у разі невиконання зобов»язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право зверенння стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов»язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв»язку із пред»явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Зверенння стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення на заставлене майно, що належить іпотекодавцю ОСОБА_5 в рахунок погашення заборгованості, місцевий суд не звернув увагу на те, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом: дострокове стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, чи їх одночасне заявлення у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), стягнення простроченої заборгованості чи розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо належить виключно позивачеві ( ч. 1 ст. 20 ЦК, ст.ст. 3,4 ЦПК України).
Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, згідно довідки ДП «Комунальник» ЗАТ «ПМК-64» від 02.10.2008 р. за адресою АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований, станом на 02.10.2008 р. малолітніх та неповнолітніх дітей не зареєстровано ( а.с. 70). Відповідач ОСОБА_4 значиться зареєстрованим та проживає за адресою АДРЕСА_1, відповідач ОСОБА_5 значиться ареєстрованою та проживає за адресою АДРЕСА_2, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, як встановила колегія суддів, висновок місцевого суду щодо відмови у задовленні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно, що належить іпотекодавцю, в рахунок погашення заборгованості з підстав порушення житлових прав відповідачів, не грунтується на вимогах закону. Дана позовна вимога підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, рішення місцевого суду ухвалене з порушенням вимог матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового по суті позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п. 3,4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 вересня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставлене майно задовльнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк заборгованість по кредиту - 4 333,16 доларів США, суму кредиту, яка підлягає достроковому поверенню – 35 333,52 долара США, заборгованість по процентам – 14 358,88 доларів США, заборгованість по пені - 6 998,58 долара США, всього на загальну суму 61 024, 14 доларів США.
Звернути стягнення на заставлене майно: трикімнатну квартиру, загальною площею 77,2 кв.м. житловою площею – 53,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 26.07.2008 р. управлінням житлово-комунального господарства, зареєстрованого в КП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» 29.07.2008 р. в реєстровій книзі № 152 за № 20887, рєстраційний номер 24129629, за рахунок вартості якої погасити зобов»яанння по кредитному договору № 805 к-ф від 07.10.2008 р. в сумі 61 024,14 доларів США, шляхом реалізації предмета іпотеки проведенням прилюдних торгів, з початковою вартістю предмета іпотеки 278 250 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: А. І. Дорош
Судді:
Копія