Справа № 1/0306/332/11 Головуючий у 1 інстанції Агеєва Є.О.
Провадження № 11/0390/25/12
Категорія: ч.2 ст.309 КК України Доповідач Хлапук Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 20 січня 2012 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючої - судді Хлапук Л.І.,
суддів- Матата О.В., Борсука П.П.,
з участю прокурора - Старчука В.М.,
засудженого- ОСОБА_3,
захисника - ОСОБА_2,
при секретарі Лінік Т.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника Ковельського міжрайонного прокурора, яка брала участь у розгляді справи в суді першої інстанції на вирок Ковельського міськрайонного суду від 03 листопада 2011 року, яким, -
ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець c. Підгородне Любомльського району Волинської області, громадянин України, непрацюючий, з неповною середньою освітою, неодружений, житель АДРЕСА_1, судимий 01.02.2000 року Ковельським міським судом за ст.229-6 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, -
засуджений за ч.2 ст.309 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням протягом двохрічного іспитового строку.
На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 зобов’язання: періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не змінювати місце проживання без згоди органу кримінально-виконавчої системи .
Запобіжний захід ОСОБА_3 змінено з утримання під вартою на підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу та звільнено його з-під варти з залу суду.
Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат.
ОСОБА_3 визнаний винним в тім, що 28 березня 2001 року близько 14 год., знаходячись у підвалі житлового будинку АДРЕСА_2, незаконно повторно без мети збуту придбав, знайшовши пластикову півтора літрову пляшку з наркотичним
засобом 841 мл. екстракційного опію, вага якого в перерахунку на суху речовину становила 29 г. Даний наркотичний засіб переніс в свою квартиру № 28 цього ж будинку, де зберігав до 28 березня 2001 року.
Помічник Ковельського міжрайонного прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не погоджуючись з вироком в частині призначеного засудженому покарання, вважає його надто м’яким і обраним без врахування тяжкості вчиненого злочину, того, що після нього ОСОБА_3 виїхав за кордон, в зв’язку з чим на нього було оголошено розшук, що, на думку апелянта, свідчить про відсутність в нього каяття за скоєне.
Просить вирок в частині призначеного ОСОБА_3 покарання скасувати, постановити новий, яким призначити даному засудженому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який її підтримав, пояснення засудженого та його захисника, які заперечили проти апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення.
Висновок суду про доведеність повторного незаконного придбання та зберігання без мети збуту ОСОБА_3 наркотичних засобів, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на зібраних і досліджених судом доказах. Його дії вірно кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 309 КК України.
Згідно ст.ст. 65, 50 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і перевиховання.
У відповідності з даними вимогами закону при призначенні ОСОБА_3 покарання судом враховано не лише те, що вчинений ним злочин є середньої тяжкості, а й те, що з часу його скоєння пройшло понад 11 років. За цей час ОСОБА_3 нових злочинів не вчиняв, наркотичних засобів не вживає, у вчиненому признався і розкаявся. Все це свідчить про те, що він став на шлях виправлення, як правильно зазначив у вироку суд.
Вірним є і його висновок про відсутність обтяжуючих покарання засудженого обставин.
Залишення ОСОБА_3 України після пред’явлення йому обвинувачення у вищевказаному злочині, його знаходження в розшуку в силу ст. 67 КК України не є обтяжуючою покарання обставиною і не свідчить про підвищену суспільну небезпеку даного засудженого та не підлягає обов’язковому врахуванню судом. Тому посилання апелянта на дані обставини не ґрунтується на законі.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування вироку в частині призначеного ОСОБА_4 покарання з застосуванням ст.75 КК України.
Разом з тим, перевіряючи справу в повному об'ємі, колегія суддів відмічає, що суд поклав на неіснуючі нині органи –органи кримінально-виконавчої системи обов’язки по контролю за поведінкою ОСОБА_4
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати –
у х в а л и л а :
Апеляцію помічника Ковельського міжрайонного прокурора, яка брала участь у розгляді справи в суді першої інстанції, залишити без задоволення, В порядку ст. 365 КПК України вирок Ковельського міськрайонного суду від 03 листопада 2011 року щодо ОСОБА_5 змінити: на підставі ст. 76 КК України зобов’язати даного засудженого періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію та не змінювати місце проживання без згоди даної інспекції.
В решті вирок залишити без зміни.5
Головуючий Хлапук Л.І.
Судді Борсук П.П.
Матат О.В.