АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2955/11 Головуючий по 1-й інстанції Андрієнко Г.В.
Суддя-доповідач: Пилипчук Л. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого : судді Пилипчук Л.І.,
суддів : Кривчун Т.О., Обідіній О.І.,
при секретарі: Ткаченко Т.І.,
за участю: відповідача ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3 та його представника адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 10 червня 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю, знесення самочинно збудованого гаражу,-
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно побудованого відповідачем гаража.
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 10 червня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено. Усунуто ОСОБА_3 з боку ОСОБА_2, ОСОБА_5 порушення в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого гаражу М, розташованого на межі земельних ділянок по АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, на порушення норм процесуального права, прохав рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Посилався на те, що суд в порушення ст.61 ЦПК України безпідставно не взяв до уваги рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 08.04.2011р. та додаткове рішення від 10.05.2011р., якими за ним визнано право власності на спірний гараж.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення з наступних підстав.
Встановлено , що позивачу належить житловий будинок з надвірними будівлями , що знаходиться у АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 15.08.2006 року./а.с.39/ Відповідачі є власниками будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1
Задовольняючи позов про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого гаражу М , місцевий суд виходив з того, що вказаний гараж порушує права позивача як власника суміжного домоволодіння, оскільки він розташований на межі ділянки та перешкоджає встановити огорожу, затіняє певну частину земельної ділянки, створює неприємний запах машинного палива. Правовими підставами для задоволення позову суд визнав ст.ст.376,391 ЦК України.
Однак такий висновок суду першої інстанції є помилковим, не відповідає фактичним обставинам справи та прийнятий з порушенням норм матеріального права.
Стаття 376 ЦК України передбачає можливість знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування і лише у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, та в разі неможливості проведення відповідної перебудови або відмови особи, яка здійснила будівництво , від її проведення . За позовом фізичної особи таке рішення може бути ухвалене на підставі ст.391 ЦК в разі доведеності нею факту створення їй перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном при неможливості усунення перешкод в інший спосіб.
Посилаючись на ст.ст.376, 391 ЦК України, місцевий суд не звернув уваги на викладені обставини та не перевірив доводів позивача щодо створення відповідачами перешкод в користуванні його власністю.
Стаття 60 ЦПК України покладає на сторони обов»язок доказування і подання доказів. Стверджуючи про перешкоди зі сторони відповідачів будівлею зазначеного гаража , що унеможливлюють встановлення паркану, затінення певної частини земельної ділянки та створення неприємних запахів, - позивач не надав жодного доказу на підтвердження цих обставин.
Висновок судової будівельно-технічної експертизи від 19.04.2011р., за висновком якої відстань від найбільш виступаючої конструкції стіни будівлі гаража літ. М по АДРЕСА_1 до межі сусідньої земельної ділянки по АДРЕСА_2 складає 32-39 см, що є порушенням будівельно-технічних норм, - вказує на недотримання відповідачем саме будівельних норм при забудові земельної ділянки, однак не доводить порушення права позивача володіння своїм майном.
Крім того, районний суд не звернув увагу, що позивач вимагав усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, а не іншим майном, тому в даному випадку необхідно було вирішувати питання із застосування норм земельного законодавства, а не цивільного.
Враховуючи, що висновки місцевого суду не відповідають обставинам справи та прийняті з порушенням норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову за безпідставністю.
Керуючись ст..ст.303, 304, 307, 309 ч.1 п.п.3, 4, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 10 червня 2011 року –скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю, знесення самочинно збудованого гаражу, - відмовити за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
СУДДІ: /підписи/
ЗГІДНО:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області Л.І. Пилипчук