Справа №22-ц-6592/11Головуючий у І інстанціїКорнієнко С. В.
Категорія40Доповідач у 2 інстанції Кашперська
03.01.2012
УХВАЛА
Іменем України
20 грудня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Яворського М.А.,
суддів Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,
за участю секретаря Білан К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування приміщеннями,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
У серпні 2011 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із даним позовом про встановлення порядку користування приміщеннями та просив визначити порядок користування житловим будинком з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, виділити в користування ОСОБА_3 житлові кімнати А, В (на плані згідно додатку 2), відповідачу ОСОБА_4 житлові кімнати Г, Д (на плані згідно додатку), у спільному користуванні залишити житлову кімнату Б, коридор, кухню, ванну кімнату, вбиральню та надвірні будівлі. Заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовував тим, що він є власником Ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2010 року, власником іншої Ѕ частини вищевказаного будинку є ОСОБА_4 на підставі того ж рішення суду; будинок має загальну площу 138,7 кв. м. та складається з п’яти житлових кімнат, кухні, коридорів, вбиральні, ванної кімнати. Він як власник не має можливості користуватися приміщеннями будинку, згоди на здійснення права спільної часткової власності між ним та відповідачем досягнуто бути не може.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування приміщенням відмовлено.
Позивач ОСОБА_3, не погоджуючись із вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та порушення його права як власника, просив скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відмовляючи позивачу ОСОБА_3 в задоволенні позову про встановлення порядку користування приміщеннями, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2010 рок у власність сторонам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було виділено по Ѕ частині житлового будинку із надвірними будівлями АДРЕСА_1 за кожним, разом із тим право власності на вказане майно з 16 січня 2009 року зареєстроване за ОСОБА_5, позивач відмовився до початку судового розгляду від заміни відповідача на належного відповідача та зміну предмету та підстав свого позову та пришов до висновку, що позивач звертається з вимогами про поділ майна не до відповідної особи та за відсутності правових підстав, та прийшов до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.
У відповідності до положень ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із вимогами ст. ст. 356, 358 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2010 року у власність ОСОБА_3 виділено Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, у власність ОСОБА_4 Ѕ цього житлового будинку. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно в передбаченому законом порядку сторонами проведена не була.
Разом із тим право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння, посвідченого 16 січня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для визначення порядку користування приміщеннями спірного будинку між позивачем та відповідачем ОСОБА_4
Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції порушив його права, закріплені в ст. 41 Конституції України, не знайшли свого підтвердження та є безпідставними, оскільки судовим рішенням позивач не був позбавлений права володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
Згідно із вимогами ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторонами зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивач, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред’явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Але позивач ОСОБА_3, заявляючи позовні вимоги про визначення порядку користування будинком до ОСОБА_4, розпорядившись наданими йому законом правами, не заявив клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем або про залучення до участі як співвідповідача ОСОБА_5, за якою зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_1.
На думку колегії суддів, судом правильно було враховано ті обставини, що на час прийняття Апеляційним судом м. Києва 19 жовтня 2010 року рішення щодо виділення сторонам у приватну власність частин будинку АДРЕСА_1, право власності на вказане нерухоме майно з 16 січня 2009 року належало іншій особі.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність і обґрунтованість судового рішення не впливають.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий: Яворський М.А.
Судді: Фінагєєв В.О.,
Кашперська Т.Ц.