АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4338/11 Головуючий по 1-й інстанції Бугрій В.М.
Суддя-доповідач: Пилипчук Л. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого –судді: Пилипчук Л.І.,
суддів: Карнауха П.М., Кривчун Т.О.,
при секретарі - Філоненко О.В.,
за участю: позивачки ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, –
в с т а н о в и л а:
У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів. В обґрунтування своїх вимог вказувала, що відповідач є її колишнім чоловіком та батьком неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Постановою суду відповідача зобов»язано сплачувати їй аліменти на утримання дитини в розмірі ј частини від усіх доходів щомісячно, однак він вказаного обов»язку не виконує, у зв’язку з чим виникла заборгованість. Тому ОСОБА_3 повинен сплатити їй неустойку в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу за період з 01 квітня 2010 року по 01 серпня 2011 року, що становить 1774 грн. 34 коп.
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2011 року позов ОСОБА_2 –задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 1774 (одна тисяча сімсот сімдесят чотири) грн. 34 коп., судові витрати по справі –57, 95 грн. держмита та 120 грн. витрат на ІТЗ, 150 грн. за юридичну допомогу.
Рішення оскаржив відповідач ОСОБА_3, який в апеляційній скарзі просив рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове. Вважає рішення таким, що належить скасувати з підстав неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідності висновків суду обставинам справи. Посилається на те, що суд підійшов до вирішення справи упереджено і не взяв до уваги надані ним докази,що він не ухилявся від сплати аліментів.
В апеляційній інстанції ОСОБА_3 підтримав свою апеляційну скаргу. ОСОБА_2 заперечила проти задоволення вимог апелянта.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за період з 01 квітня 2010 року по 01 серпня 2011 року у ОСОБА_3 виникла заборгованість зі сплати аліментів та погодився з наданими позивачкою розрахунками такої заборгованості та нарахованої на неї неустойки.
Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та прийнятий з порушенням норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстованому шлюбі, який вони розірвали 14 серпня 2002 року /а.с. 8/.
Від шлюбу мають дитину –ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 7/.
Постановою Новосанжарського районного суду суду від 19 лютого 2002 року із ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі ј частини усіх видів доходів щомісячно /а.с. 9/.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом.
Стаття 11 Закону визначає, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, у спосіб та в порядку, встановленому цим виконавчим документом та Законом.
Відповідно до ч. 7 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»у разі стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови державного виконавця. У разі якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.
Згідно п. 7.5.9. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року, адміністрація підприємства, установи, організації тощо на підставі виконавчого листа зобов'язана щомісяця утримувати аліменти із заробітної плати, пенсії, стипендії і інших сум і перераховувати їх не пізніше ніж у 3-денний термін з дня виплати заробітної плати, пенсії, стипендії, інших сум особі, зазначеній у виконавчому листі.
Як вбачається із повідомлення ВДВС Новосанжарського РУЮ, на примусовому виконанні у цьому відділі з 31.03.2009 року по 25.08.2011 року перебував виконавчий лист Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19.02.2002 року про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина.
З 12 серпня 2009 року по 04 березня 2011 року ОСОБА_3 перебував на обліку як безробітній в Новосанжарському районному центрі зайнятості, куди державним виконавцем 26 серпня 2009 року направлено виконавчий лист для здійснення стягнень аліментів із виплат на допомогу по безробіттю ОСОБА_3
За направленням Новосанжарського РЦЗ відповідач працював у Новосанжарському дитячому будинку-інтернаті підсобним робітником з 05 травня 2010 року по 29 жовтня 2010 року та з 22 лютого 2011 року по 03 березня 2011 року; прийнятий на постійну роботу до вказаної установи на посаду тракториста з 04 березня 2011 року по 14 липня 2011 року /а.с. 32/. Однак виконавчий лист для здійснення стягнень направлений лише 29 березня 2011 року, у зв»язку із чим відрахування із заробітної плати здійснені лише починаючи з квітня 2011 року.
Відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Крім того, Пленум Верховного Суду України в постанові від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»у п. 22 роз’яснив, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.
Таким чином, передбачена ст. 196 Сімейного кодексу України відповідальність у виді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість по сплаті аліментів обумовлена тим, що відповідні стягнення не здійснювались уповноваженими суб»єктами, і не є наслідком винних дій ОСОБА_3, а відтак підстав для застосування до нього штрафних санкцій не вбачається.
Тому, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 –задовольнити.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2011 року –скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 –відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.
СУДДІ: /підпис/ Л.І. Пилипчук
/підпис/ Т.О. Кривчун
/підпис/ П.М. Карнаух
ЗГІДНО:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області Л.І. Пилипчук