АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-600/2011
Головуючий по 1-й інстанції Гусач
Суддя-доповідач: Мілаш С. П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого судді Мілаша С.П.
суддів Корсун , Голубенко Н.В.
за участю прокурора Миронова А.В.
адвоката ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому в м. Полтаві матеріал за апеляцією старшого помічника прокурора м.Кременчука на постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12 грудня 2011 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою відмовлено в задоволенні подання слідчого СВ Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавської області про обрання запобіжний заходу у вигляді взяття під варту відносно:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кременчука, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, мешканця АДРЕСА_1, в силу ст..89 КК України не судимого,-
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України.
Органами досудового слідства, ОСОБА_3, обвинувачується у тому, що 26 листопада 2011 року, близько 19 год. 10 хв., у квартирі АДРЕСА_1, незаконно збув за 300 грн. порошкоподібну речовину білого кольору, яка згідно висновку спеціаліста № 3012 від 1.12.11 р. відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Маса метамфетаміну в речовині масою 0,0388 г. становить 0,00342г.
За даним фактом СВ Автозаводського РВ УМВС України в Полтавській області 2.12.2011 р. порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 307 ч.1 КК України
2.12.2011 р. ОСОБА_3 затриманий в подяку ст. 115 КПК України.
5.12.2011 р. постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука ОСОБА_3 продовжено строк затримання до 10 діб.
9.12.2011 р. ОСОБА_3 пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України.
Відмовляючи слідчому в задоволенні подання, суд своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, має на утриманні матір – пенсіонерку, яка хворіє рядом хронічних захворювань, та що матеріали подання не містять достатніх даних, які б свідчили про наміри обвинуваченого ухилятися від слідства та суду або перешкоджати встановленню істини по справі.
В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду, як необґрунтовану, а матеріали подання направити на новий судовий розгляд.
Зазначає, що районний суд не в повній мірі врахував те, що ОСОБА_3 у 2008 р. притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин, на шлях виправлення не став і знову вчинив тяжкий злочин за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 8 років. Крім того, ОСОБА_3 на даний час не працює та не має офіційного джерела доходу, що свідчить про те, що він буде продовжувати злочинну діяльність.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора Миронова А.В., який підтримав апеляцію та просив обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, заперечення адвоката ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3, які просили постанову суду залишити без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно ч.1 ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства чи суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність.
Відповідно до вимог ст.150 КПК України при вирішені питання про застосування запобіжного заходу, враховуються тяжкість вчиненого злочину, особа обвинуваченого, його вік, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що його характеризують.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.03 р. «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ч.2 ст. 148 КПК України і його належної поведінки.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні лише одного епізоду збуту наркотичного засобу, в силу ст. 89 КК України не судимий, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, є єдиним утриманцем матері – пенсіонерки, яка хворіє, вину в інкримінованому злочині визнав повністю, на час розгляду подання місцевим судом свідки по справі вже дали пояснення.
Крім того, як видно із справи та подання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, в них відсутні об’єктивні дані, що обвинувачений за якихось певних умов чи в якійсь конкретній ситуації може порушити процесуальні обов’язки чи буде продовжувати злочинну діяльність, ухилятися від слідства та перешкоджати встановленню істини у справі.
У поданні зазначений лише типовий набір підстав для тримання під вартою ОСОБА_3 без приведення конкретних доказів щодо конкретної ситуації (див. справу «Харченку проти України», Європейського суду з прав людини, № 40107\02 рішення від 10.05.2011 р.)
За таких обставин, колегія суддів вважає постанову суду законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію старшого помічника прокурора м.Кременчука залишити без задоволення, а постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12 грудня 2011 року відносно ОСОБА_3 – без зміни.
С У Д Д І :
Головуючий: С. П. Мілаш
Судді:
Копія