Справа № 2-84/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2011 року  Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

          головуючої:     судді                                         Ткаченко І. Ю.

                        при секретарі:                                                    Шаботинець С.В.

          за участю    позивача:                                       ОСОБА_1

                              представників відповідачів:         ОСОБА_2,

                                                                                      ОСОБА_7.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ДО КЖЕП «ПІВДЕННЕ», ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, ВАТ ДМЗ ПРО СТЯГНЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ТА МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ,-

                                                              В С Т А Н О В И В :

В січні 2008 року позивачі звернулися до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача-Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Південне»про стягнення матеріальної шкоди в сумі 15435,10 грн., моральної шкоди в сумі 5000 грн., судові витрати в сумі 192,85 грн., що були сплачені про подачі позову. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачам на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 18.02.1999 року. Квартира розташована на 4 поверсі 14-ти поверхового будинку і складається з 2-х житлових кімнат, кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору, загальна площа квартири 48,6 кв.м. житлова-26,1 кв.м. 12 вересня 2007 року в період між 11-14 годиною, коли вони були відсутні вдома, відбувся прорив стояку холодного водопостачання між перекриттями 5 та 6 поверхів. Квартира була залита холодною водою, внаслідок чого приміщення стали непридатними для мешкання в них. Згідно акту залиття, складеного 13.09.2007 року представниками ЖЕК №13 КЖЕП «Південне», зафіксовані такі ушкодження у квартирі: прихожа площею 10 кв.м - шпалери на стелі залиті повністю, шпалери на стінах залиті частково паркетна підлога залита водою; спальня площею 11,4 кв.м-стеля, що зашита пластиком, залита водою повністю, шпалери на стінах частково пошкодженні, паркетна підлога залита водою, на одній із стін гипсокартон залитий водою; зала площею 14,7 кв.м-стеля, яка зашита гіпсокартоном у 3 ярусі, має пошкодження, паркетна підлога залита водою, шпалери по всій кімнаті повністю пошкодженні, на одній із стін гіпсокартон (у середені ізовір) залитий водою; санвузол площею 2 кв.м-шпалери на стелі залиті водою. Також, у даному акті зафіксовано, що останній ремонт у квартирі робився у 2006 році. Відповідач склав дефектний акт, що квартира потребує ремонтних робіт та зробили локальний кошторис на ремонт квартири після залиття, вартість якого складає 15435,10 грн. Таким чином, з вини відповідача позивачам була завдана матеріальна шкода на суму 15435,10 грн. Крім того, в результаті залиття квартири, позивачам була завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивачі перенесли нервовий струс, коли побачили наслідки залиття квартири, на протязі тривалого часу вони відчували дискомфорт, пов’язаний з пошкодженням помешкання, відчували душевні страждання від того, що напередодні залиття зробили євроремонт і вклали в нього значну суму грошей, а тепер знову потрібно зробити ремонт, вартість якого буде значно більшою. Моральну шкоду вони оцінюють в 5000 гривень, які позивачі просять стягнути з відповідача на їхню користь у рівних частинах. Відповідач відмовляється відшкодувати шкоду в добровільному порядку, тому позивачі змушені звернутися до суду.

28 лютого 2008 року ухвалою суду до участі у справі у якості співвідповідачів були притягнуті  ВАТ «Дніпропетровський машинобудівний завод»та Дніпропетровська міська рада.

26 листопада 2010 року позивачі надали суду уточнену позовну заяву в якій просили стягнути з КЖЕП «Південне»на їхню користь матеріальну шкоду у розмірі 15435,00 грн., в рівних частках у розмірі 5,145,00 грн. на кожного, стягнути з КЖЕП «Південне»на їхню користь маральну шкоду у розмірі 4 998,00 грн. в рівних частках у розмірі 1666,00 грн. на кожного, а також стягнути з КЖЕП «Південне»на їхню користь судові витрати.

         В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, діючий за довіреністю в інтересах позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, уточнені позовні вимоги підтримав і просив суд задовольнити в повному обсязі, стягнувши з КЖЕП «Південне»матеріальну та моральну шкоду.

В судовому засіданні представник відповідача  КЖЕП «Південне»за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, просив в позові відмовити, зазначивши, що житловий будинок АДРЕСА_1 був переданий на баланс КЖЕП «Південний»в стані необхідності проведення капітального ремонту. Крім того, оскільки квартира знаходиться у власності позивачів, то вони є відповідальними за стан комунікацій.   

В судовому засіданні представник відповідача - Дніпропетровської міської Ради  за довіреністю ОСОБА_7 просила суд винести рішення згідно вимог діючого законодавства. При цьому зазначила, що від КЖЕП «Південне»з моменту передачі їм на баланс житлового будинку АДРЕСА_1 , заявок на проведення ремонту не надходило.

В судове засідання представник відповідача - ВАТ «Дніпропетровський машинобудівний завод»не з’явилися, надали суду заяву в якій просили розглядати справу без їхньої участі, зазначивши, що позовні вимоги вони не визнають у повному обсязі, оскільки, будинок АДРЕСА_1, де мешкають відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, згідно розпорядження кабінету Міністрів України від 26.11.1999 року передано за актом приймання-передачі без будь-яких зауважень до його технічного стану на баланс державному житлово-комунальному експлуатаційному підприємству «Південний», котре повністю несе відповідальність за технічний стан труб загального водопостачання.

          Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, свідків, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню підлягають задоволенню частково.

          Згідно зі ст. 18 ЖК України, управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

          Згідно ст..24 ЖК України, для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку. Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.Жилий будинок може експлуатуватися тільки однією житлово-експлуатаційною організацією. Якщо для експлуатації будинків відомчого або громадського житлового фонду не може бути створено житлово-експлуатаційну організацію, експлуатація будинків здійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою, організацією.

             Права та обов’язки  балансоутримувачів та управителів будинків, виконавців житлово-комунальних послуг, споживачів цих послуг визначені нормами  Закону України «Про житлово-комунальні послуги»№1875-ІУ від 24 червня 2004 року, норми якого є спеціальними у вирішенні питань, які виникають у сфері надання житлово-комунальних послуг. Крім того, за умовами ст..4 цього Закону, законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

            Також, приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що житлово-комунальні послуги-це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих та нежилих приміщеннях , будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Виконавцями житлово-комунальних послуг споживачу відповідно до умов договору.

             Пунктом 5 частини 2 ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що балансоутримувач зобов’язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм, правил та відповідно до п.6 ч.2 ст.24 цього закону забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

            Наказом №150 від 10 серпня 2004  року Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про  затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудиноквих територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» з утримання будинків і споруд та при будинкових територій передбачено і проведення капітального та поточних ремонтів, у тому числі і дахів та покрівлі.

        Згідно п.1.1. Правил утримання жилих будинків та прибудиноквих територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 року за №927/11207 визначається порядок надання послуг з утримання будинків і прибудонових територій: забезпечення нормального функціонування жилих будівель та при будинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням.

Згідно ст..11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст..22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

             Відповідно до ч.2 ст.1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

             Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.. Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Крім того, в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року є роз’яснення, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

           У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 18 лютого 1999 року, виданого Бюро приватизації ват ДМЗ на підставі з розпорядженням № 3403 від 18.02.1999 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності гр..ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.10).  Вказана квартира розташована на 4 поверсі 14-ти поверхового будинку і складається з 2-х житлових кімнат, кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору, загальна площа квартири 48,6 кв.м. житлова-26,1 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на квартиру (а.с.11). 12 вересня 2007 року в період між 11-14 годиною, коли позивачі були відсутні вдома, відбувся прорив стояку холодного водопостачання між перекриттями 5 та 6 поверхів, квартира була залита холодною водою, внаслідок чого приміщення стали непридатними для мешкання в них. Згідно акту залиття, складеного 13.09.2007 року представниками ЖЕК №13 КЖЕП «Південне», зафіксовані такі ушкодження у квартирі: прихожа площею 10 кв.м - шпалери на стелі залиті повністю, шпалери на стінах залиті частково паркетна підлога залита водою; спальня площею 11,4 кв.м-стеля, що зашита пластиком, залита водою повністю, шпалери на стінах частково пошкодженні, паркетна підлога залита водою, на одній із стін гипсокартон залитий водою; зала площею 14,7 кв.м-стеля, яка зашита гіпсокартоном у 3 ярусі, має пошкодження, паркетна підлога залита водою, шпалери по всій кімнаті повністю пошкодженні, на одній із стін гіпсокартон (у середені ізовір) залитий водою; санвузол площею 2 кв.м-шпалери на стелі залиті водою, також у даному акті зафіксовано, що останній ремонт у квартирі робився у 2006 році (а.с.12-13). У відповідності до вищевказаного акту залиття від 13.09.2007 року, працівниками ЖЕК№13 був складений дефектний акт про необхідність виконання робіт у квартирі АДРЕСА_1, після її залиття (а.с.14). Згідно локальної смети, затвердженої КЖЕП «Південне», складеної  згідно дефектного акту ЖЕК-13, вартість ремонту  квартири АДРЕСА_1 після залиття  складає 15435,10 грн. (а.с.18-20). Крім того, допитані в судовому засіданні в якості свідків  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили факт залиття  квартири  АДРЕСА_1, про що було складено вищезазначений акт.

         Таким чином, в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 довів наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням відповідача - КЖЕП «Південне»та вини останнього в її заподіянні, оскільки будинок знаходиться на балансі КЖЕП «Південне», при передачі на баланс від  ВАТ ДМЗ ніяких зауважень щодо стану будинку не було, а до Дніпропетровської Міської Ради з приводу необхідності проведення капітального ремонту КЖЕП «Південне»не зверталося. Тому, суд вважає, що позовні вимоги щодо відшкодування майнової шкоди знайшли своє підтвердження і підлягають  задоволенню. Тобто, з КЖЕП «Південне»на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути 5145, 00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а саме:  на користь ОСОБА_4 –5145, 00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, на користь  ОСОБА_5 –5145, 00 грн.  

         Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Статтею 23 ЦК України визначено поняття моральної шкоди, в чому вона полягає, порядок визначення та стягнення, а саме: особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.  Крім того, в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року є роз’яснення, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позначених моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

 Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, у зв’язку з залиттям квартири, позивачам  була завдана моральна шкода, яка, як зазначили позивачі, полягає у душевних стражданнях, оскільки вони знаходилися у стресовому стані, на протязі тривалого часу вони відчували дискомфорт, пов’язаний з пошкодженням помешкання, відчували душевні страждання від того, що напередодні залиття зробили євроремонт і вклали в нього значну суму грошей, а тепер знову потрібно зробити ремонт, вартість якого буде значно більшою, відповідач - КЖЕП «Південне»же протягом тривалого часу жодним чином не намагався якось відшкодувати шкоду. Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивачів та глибину їхніх душевних страждань, суд приходить до висновку, що необхідно частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача КЖЕП «Південне»в рахунок відшкодування моральної шкоди  на користь ОСОБА_1 1500,00 грн., на користь ОСОБА_4 –1500,00 грн., на користь  ОСОБА_5 –1500, 00 грн.

       Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача - КЖЕП «Південне»на користь позивачів також слід стягнути сплачені при подачі позову судовий збір в сумі  162,85 грн., та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн..  

       На підставі викладеного, керуючись ст. 1166, 1167 Цивільного Кодексу України, ст..18,24 Житлового кодексу України, Правилами утримання жилих будинків та при будинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, ст. ст. 10, 11, 60, 79, 80, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, суд, -

                                                     В И Р І Ш И В:

         Позов ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ДО КЖЕП «ПІВДЕННЕ», ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, ВАТ ДМЗ ПРО СТЯГНЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ТА МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ –задовольнити частково.

         Стягнути з КЖЕП «ПІВДЕННЕ»на користь ОСОБА_1 –5145, 00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1500,00 грн. –в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього –6645, 00 грн., на користь ОСОБА_4 –5145, 00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1500,00 грн. –в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього –6645, 00 грн.,  на користь  ОСОБА_5 –5145, 00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1500,00 грн. –в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього –6645, 00 грн.

          Стягнути з КЖЕП «ПІВДЕННЕ»на користь ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 судові витрати по справі у сумі 192,85 грн.

          В іншій частині позову –відмовити.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги.

                  Суддя                                                                                                        І. Ю. Ткаченко