№ 2-327/ 2012 р.

                                                                       Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

31 січня 2012  р. Алчевський міський суд Луганскої області в складі :     

             головуючого - судді  Колядова В.Ю.

                       при секретарі-  Помогаловій І.Є.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у залі суду  в м. Алчевську  цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4  про визнання договору купівлі –продажу   дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,

                                                                  В С Т А Н О В И В :

        Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на слідуючи обставини.

        15 жовтня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, предметом якого стала належна на праві власності квартира АДРЕСА_1.

       Квартира належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 13.10.1999 року посвідченого ОСОБА_5 приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу Луганської області на бланку серії АВЕ 134481, який зареєстровано Алчевським бюро технічної інвентаризації у реєстрову книгу № 299 за реєстровим № 555 24.11.1999 року та видано технічний паспорт.

       Відповідачі по справі вирішили продати позивачці ОСОБА_1, належну їм квартиру. Квартира зареєстрована за ОСОБА_3, але придбана під час шлюбу з ОСОБА_4  А майно, набуте подружжям під час шлюбу належить їм на праві спільної сумісної власності. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Тобто для продажу квартири необхідна згода іншого подружжя, а саме ОСОБА_6.

      У порушення ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу від 15.10.2011 року не було нотаріально посвідчено, та не зареєстровано сторонами відповідно до діючого законодавства. З ОСОБА_3 вони домовилися нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу у нотаріуса, але для посвідчення договору до нотаріуса не з’явився чоловік відповідачки, з цього приводу нотаріус відмовив їм в посвідченні договору. Обумовлену між сторонами суму за квартиру відповідачі отримали у день, коли вони домовились про продаж, про що свідчить розписка, вони передали їм документи від квартири, ключі від неї, вони в»їхали до квартири, завезли свої речі та мешкають в ній з 15 жовтня 2011 року. При цьому фактично не мають права власності на це житло.

      Тому позивачі просять суд визнати договір купівлі-продажу квартири дійсним та визнати право власності на квартиру.      

       У судовому засіданні  позивачка ОСОБА_1  підтримала позовні  вимоги, просила позов задовольнити.

       Позивач ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи без нього, проти задоволення позову не заперечує.

        Відповідачі у судовому засіданні позов визнали в повному обсязі, проти його задоволення не заперечували.

         Перевіривши матеріали справи,  вислухавши пояснення сторін, суд вважає,  що  позов    

     підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 635 ЦК України за договором  купівлі-продажу одна сторона передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Тобто договір продажу сторонами як покупцями виконано, а відповідачі ухилилися від нотаріального посвідчення договору. При цьому вони вже неодноразово зверталися до відповідачів для того, щоб оформити житло належним чином, але вони стали уникати зустрічі з позивачами. Тому позивачі вважають, що відповідачі уникають нотаріального посвідчення договору свідомо, чим порушують права, в зв’язку з чим позивачі вирішили звернутися до суду.

          У відповідності до ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати договір дійсним. У цьому разі нотаріальне посвідчення договору не вимагається. На підтвердження укладення між сторонами договору є розписка (а.с. 5).

           Однак відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

           Згідно ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Позивачі оплатили відповідачам

оговорену суму квартири. Позивачі також перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 11), та погодилися, що право власності на квартиру буде зареєстровано на ОСОБА_1.         

      Фактично, позивачі повністю виконали умови договору купівлі-продажу, а відповідачі виконали їх частково.    

         На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 15, 10,11,60, 174, 208-209, 213-215 ЦПК України,  ст. 220, 328, 334, 635, 657 ЦК України , суд,

В И Р І Ш И В :

        Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4  про визнання договору купівлі –продажу   дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,  задовольнити.

      Визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений 15.10.2011 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4, як продавцями, з одного боку та ОСОБА_1, як покупцем, з іншого боку, та визнати право власності на квартиру АДРЕСА_2.

     Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження і може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Алчевський міський суд протягом  десяти  днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя                                                                                           В.Ю. Колядов