ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  7/268

15.06.06

За позовом          Відкритого акціонерного товариства “ДніпроАзот”

До                    Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”

Про                      спонукання до вчинення дій

                                                                      Суддя Якименко М.М.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача                  Грищенко Д.С. представник по довіреності

Від відповідача     Громницький В.П. представник по довіреності

                            

Рішення прийнято з дотриманням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладався.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов"язання відповідача встановити обсяги  постачання  природного газу у лютому 2006 року та березні 2006 року, виходячи з середньодобових лімітів споживання природного газу, визначених листом Мінпромполітики України від 05.02.2006 р. № 9/9 - 1 –147, крім того, стягнути з відповідача 85,00 грн. –витрат по сплаті державного мита, 118 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву № 14-804 від 29.05.2006.

15.06.2006 в судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залучення до участі у справі Кабінету Міністрів України в якості другого відповідача та Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в якості 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Судом відмовлено в задоволені клопотань в зв»язку з їх необґрунтованістю.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні згідно ст.85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з”ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об”єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  суд

                                                  

В С Т А Н О В И В :

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - Відповідач) своїм листом від 09.02.2006 р. № 6/1 - 222 затвердила граничні (добові) обсяги споживання природного газу підприємствами хімічного та металургійного комплексів з ресурсів Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі - ДК "Газ України") на лютий 2006 року, виділений ліміт Відкритому акціонерному товариству “ДніпроАзот” становив 714 тм3 на добу.

Позивач не погоджується з встановленим обсягом природного газу, оскільки вважає його недостатнім для здійснення діяльності своїм підприємством.

В обґрунтування середньодобових лімітів споживання природного газу, Позивач посилається на Лист Міністерства промислової політики України № 9/9-1-147 від 05.02.2006, відповідно до якого середньодобовий ліміт споживання природного газу Позивачем становить 2200 тм3.

Крім того, Відповідач не передбачив у балансі споживання природного газу по Україні на березень 2006 року обсягів постачання природного газу для Позивача, що стало підставою для відмови ДК "Газ України" в постачанні природного газу Позивачу в березні 2006 року.

Таким чином, Позивач вважає, що дії Відповідача порушують права Позивача у сфері використання природного газу та просить зобов»язати Відповідача встановити обсяги  постачання  природного газу у лютому 2006 року та березні 2006 року, виходячи з середньодобових лімітів споживання природного газу, визначених листом Мінпромполітики України від 05.02.2006 р. № 9/9 - 1 –147.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.

Лист Міністерства промислової політики України від 08.02.2006 № 9/9-1-147, на який посилається Позивач в обгрунтування середньодобових лімітів споживання природного газу для ВАТ "ДніпроАзот" не є нормативним документом, який встановлював би обов'язковість визначених цим листом лімітів споживання.

У вказаному листі, так само як і у позовній заяві не наведено обгрунтованого розрахунку середньодобових лімітів споживання природного газу для Позивача.

Таким чином, Позивач не обгрунтував свої позовні вимоги щодо розмірів лімітів природного газу на лютий та березень 2006 року, які вимагає встановити.

Як вбачається з матеріалів справи, Кабінет Міністрів України телеграмою від 23.01.2006 № НР 604/0/2-06 зобов'язав вжити заходів щодо скорочення використання природного газу в регіонах на 15 відсотків, а також зменшення па 11 мли. куб. м за добу споживання газу підприємствами металургійного та хімічного комплексів. Відповідно до доручення Кабінету Міністрів України Відповідач не мав можливості збільшувати ліміти використання природного газу промисловим споживачам у лютому-березні 2006 року, про що інформував Позивача Листом від 17.03.2006 № 6/1-390-2111.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Однак, Позивачем не доведений факт свого права на позов, як і не доведено факту порушення Відповідачем прав чи охоронюваних законом інтересів Позивача, зокрема права використання природного газу Позивачем, оскільки Відповідач не є єдиним постачальником природного газу споживачам України.

Позивач не обмежений у своєму праві у використанні природного газу необхідністю закуповувати цей газ лише у Відповідача, а має повне право укладати з будь-якою ліцензованою особою договір на постачання природного газу у лютому та березні 2006 року. Про що, було повідомлено Позивача листом НАК "Нафтогаз України" від 17.03.2006 № 6/1-390-2111.

Крім того, Позивач просить встановити обсяги на постачання природного газу у лютому - березні 2006 року з ресурсів Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", однак звернувся до суду з позовом у квітні 2006.

Враховуючи, що обсяги  природного  газу,  які були  на  балансі  ДК  "Газ  України" НАК "Нафтогаз України" у лютому та березні 2006 року становили певний сталий об'єм,
і вказані обсяги неможливо змінити (збільшити чи зменшити),  оскільки          вказані   обсяги природного газу були розподілені та вже спожиті споживачами у тому ж лютому-березні 2006 року, тому перерозподілити спожиті,  неіснуючі, обсяги природного газу неможливо.

Таким чином, доводи Позивача суперечать наявним доказам та встановленим обставинам, тому є необгрунтованими.

Відповідно до п.4 частини третьої статті 129 Конституції України та  ст.33 Господарського процесуального кодексу України на стороні що надала позов лежить зобов’язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав обгрунтованих заперечень на відзив на позовну заяву, твердження відповідача не спростував та не надав інших доказів в обґрунтування своїх позовних вимог

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись  ст. ст. 33, 49,82-85,  ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1.В позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя

М.М.Якименко

Дата підписання рішення: