Справа № 503/664/25

Провадження № 2/503/542/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюка Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м.Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Мартинюк Юрій Михайлович, до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з позовом до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В позові зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна баба ОСОБА_2 . Позивачка являється спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_2 , але своєчасно не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Причину пропуску строку для прийняття спадщини вважає поважною, вказуючи, що не звернулася до нотаріальної контори в зв`язку з тим, що на момент смерті ОСОБА_2 спадкоємцем була сестра померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла позивачка як онука. Однак, лише під час збору документів для прийняття спадщини ОСОБА_3 , позивачка знайшла документи на спадкове майно ОСОБА_2 і дізналась, що спадщину після її смерті не була прийнята, а також виявила відсутність доказів родинних відносин між померлими. В зв`язку з викладеним позивачка просила встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як між рідними сестрами та визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

В підготовче засідання позивачка не з`явилася, від її представника надійшла до суду заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, надавши до суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до положень ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачами, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили, що таке визнання суперечить вимогам закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 23.02.2012 року виконавчим комітетом Загнітківської сільської ради Кодимського району Одеської області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подала.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 була зареєстрований по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто, право на спадщину належить спадкоємцю з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.  

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнані судом поважними.

В п. 24 Постанови № 7 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" Пленум Верховного Суду України дав роз`яснення, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у Постанові від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Крім того, позивачка просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , як між рідними сестрами.

Відповідно до положення п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Факт, який просить встановити позивачка, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Зокрема, факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджується випискою із погосподарської книги за 1944-1949 рр., випискою із погосподарської книги пос.Назарів за 1967, 1968, 1969 рр., довідкою Кодимської міської ради Подільського району Одеської області №976 від 01.10.2024 року.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Встановлення факту родинних відносин має юридичне значення, оскільки необхідне позивачці для оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 .

Вказане, в сукупності з тим, що ніхто крім позивачки на спадщину не претендує, відумерлою у встановленому законом порядку вона не визнана, відповідач не заперечує проти задоволення позову, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та положень ст. 263 ЦПК України дає підстави суду дійти висновку про необхідність задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Мартинюк Юрій Михайлович, до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , були рідними сестрами.

Визначити ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк 6 (шість) місяців, з моменту набрання законної сили рішенням суду, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, після смерті  ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .  

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя                                                                        Б.С. Сердюк