Справа № 445/2500/24 Провадження № 2-др/439/3/25

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року м. Броди Львівської області

Бродівський районний суд Львівської області, в складі головуючого судді Марків Т.А.,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача – стягнення сплаченого авансу, пені та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

18 березня 2025 року судом ухвалене заочне рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживача – стягнення сплаченого авансу, пені та відшкодування моральної шкоди.

Від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат – витрат на правничу допомогу в сумі 26 000 грн., питання про які судом не вирішене.

Судом встановлено, що на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 21 серпня 2024 року 21/08/24 (а.с. 115) та ордеру (а.с. 66), представництво позивача здійснював адвокат Вербицький О.Р.

Розмір винагороди (гонорару) за усі послуги з представництва клієнта в суді першої інстанції та пов`язані із такими становить 26 000 грн.

Заява про стягнення відповідних витрат подана до суду 24 березня 2025 року (а.с. 112 – 114) та в цей день направлена відповідачу (а.с. 117 – 118).

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 1 – ч. 3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як встановлено ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторін тощо (постанова Верховного Суду від 01 вересня 2022 року в справі № 640/16093/21).

Справа, в якій ухвалюється додаткове рішення, є нескладною, обсяг наданих в ній правничих послуг полягає в складенні позовної заяви, клопотання про витребування доказів, участі в двох судових засіданнях, оформленні витягу з ЄДРПОУ, що не потребувало значної витрати часу й проведення тривалої аналітичної та/або технічної роботи, використання виключних професійних знань представника.

Зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення між ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат не є обов`язковими для суду.

За вказаних обставин суд вважає достатнім, розумним та реальним розміром витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, які підлягають визначенню в цій справі, 8 000 грн. Такі витрати, згідно із ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягнення з позивача на користь відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог – в сумі 5 363,13 грн.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263 – 265, 270 ЦПК України,

ухвалив:

В цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача – стягнення сплаченого авансу, пені та відшкодування моральної шкоди ухвалити додаткове рішення.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 363,13 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення (14 квітня 2025 року) до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.А. Марків