Справа № 450/1290/25 Провадження № 3/450/918/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області  Мельничук І. І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

23.03.2025 року о 06 год. 39 хв., дорога «Мукачево-Івано-Франківськ–Рогатин-Львів» 437 км, особа ОСОБА_1 керував автомоіблем марки VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота водія, тремтіння кінцівок рук, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного приладу алкотестер Драгер 0295 на місці зупинки та слідувати в медичний заклад водій ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовився. Водія ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

05.05.2025 року на адресу суду захисником ОСОБА_1  – адвокатом Винту Є. Ю. було подано клопотання про закриття адміністративного провадження, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, яке він мотивує тим, що у матеріалах справи відсутній повний безперервний відеозапис моменту зупинки транспортного засобу такого, що порушує вимоги щодо фіксації правопорушення. На першому відео (відео №1) зафіксовано вимкнення боді-камери поліцейського після ознайомлення ним з іншою постановою (за ст. 122 КУпАП), а вже на наступному відео (відео №2) починається повідомлення про ознаки сп`яніння – з явним часовим розривом, під час якого могли мати місце дії без фіксації. На відео №3 патрульний одразу каже «пиши відмову» ще до початку процедури запрошення на огляд, що на думку захисту може свідчити про упередженість або недотримання процедури. У жодному з відео чи інших матеріалах справи, на думку захисту, не зафіксовано факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1  о 06:39 23.03.2025 р., як це зазначено в протоколі. У зв`язку з цим, захист просить суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення, оскільки надані докази є неналежними і недопустимими.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, надав пояснення по справі, в яких зазначив те, що 23.03.2025 року він дійсно перебував на вказаній автодорозі, проте категорично заперечує факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. З його слів, напередодні увечері він вживав пиво, однак на момент зупинки був тверезим. Також повідомив, що не відмовлявся від проходження огляду з метою встановлення стану сп`яніння, однак мав сумніви щодо об`єктивності проведення такої процедури на місці, у зв`язку з чим просив доставити його до медичного закладу, але такої можливості йому надано не було. Крім того, ОСОБА_1 наголосив, що жодного протоколу при його зупинці одразу не складали, натомість він був ознайомлений з постановою про інше правопорушення (за ст. 122 КУпАП). Згодом працівники поліції без пояснень почали процедуру складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надавши йому достатніх роз`яснень.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Винту Є. Ю. в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просив суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах наявних доказів, незважаючи на заперечення вини самим ОСОБА_1 та доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, викладені в клопотанні про закриття провадження у справі, які суд оцінює критично, та вважає такими, що спрямовані на ухилення від відповідальності, приходжу до висновку про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 279216 від 23.03.2025 року; копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4332602 від 23.03.2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.03.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння,а саме: різкий запах з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук; рапортом від 23.03.2025 року; відеозаписом.

Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пунктів 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Тому враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Керуючись ст.ст. 36, 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605,60 гривень судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяІ. І. Мельничук