Справа № 157/550/25 Головуючий у 1 інстанції: Антонюк О. В.

Провадження № 22-ц/802/726/25 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2025 року                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Киці С. І.,

суддів Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,

секретар судового засідання Черняк О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, виконавчий комітет Камінь-Каширської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22 квітня 2025 року

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 у березні 2025 року звернувся в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Заяву обґрунтовував тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Камені-Каширському Волинської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року, віднесене до зони гарантованого добровільного відселення. Також він має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області. Враховуючи рішення Конституційного Суду № 6-р/2018 від 17 липня 2018 року, він має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Законом України «Про державний бюджет України на 2025 року» встановлена доплата непрацюючим пенсіонерам. Для отримання доплати до пенсії за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення як непрацюючому пенсіонеру йому слід підтвердити проживання в Камінь-Каширському районі. Документально підтвердити проживання на території м. Каменя-Каширського Волинської області у період, який відсутній в демографічному реєстрі він не має можливості, а тому звертається до суду для встановлення відповідного юридичного факту. Встановлення зазначеного юридичного факту зумовлене тим, що для отримання доплати за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення як непрацюючому пенсіонеру та внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру йому слід встановити відповідний період проживання на території Камінь-Каширського району. Просить встановити факт його проживання з 15 червня 1983 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Камені-Каширському Волинської області.

Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22 квітня 2025 року провадження в цій справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, роз`яснено заявнику право звернутися за захистом своїх прав до Волинського окружного адміністративного суду з позовом у порядку адміністративного судочинства.

Заявник подав апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу суду першої інстанції. Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного суду викладені у постанові від 18 січня 2024 року в справі № 560/17953/21, зазначив, що чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, у порядку цивільного судочинства. Просив скасувати ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22 квітня 2025 року в цій справі, а скаргу розглянути у його відсутності.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені апеляційним судом про час та місце розгляду справи. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася на підставі частини другої статті 247 ЦПК України.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

З матеріалів справи встановлено, що заявник ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 16 червня 2022 року Волинською обласної державної адміністрації.

Встановлення факту проживання з 15 червня 1983 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Камені-Каширському - на території, що віднесена до зони гарантованого добровільного відселення, необхідне заявнику для отримання доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживав у зоні гарантованого добровільного відселення.

Частинами 1, 3, 4 ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня. Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов`язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів. Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2025 року № 263 «Деякі питання визначення порядку внесення відомостей про місце проживання особи у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення для отримання відповідних доплат» установлено, що у разі відсутності в Єдиному державному демографічному реєстрі та відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відомостей про місце проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1993 року особа може звернутися до органу реєстрації, надавши документи, які підтверджують реєстрацію її місця проживання (паспорт громадянина України у вигляді книжечки та/або будинкова книга), для внесення таких відомостей до реєстру відповідної територіальної громади з подальшим їх переданням до відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби та Єдиного державного демографічного реєстру.

У разі відсутності в особи документів, які підтверджують реєстрацію її місця проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1993 року (паспорт громадянина України у вигляді книжечки та/або будинкова книга), особа може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за отриманням сканованих копій паспорта громадянина України у вигляді книжечки (у разі їх наявності в матеріалах пенсійної справи) з метою подання таких сканованих копій до відповідного органу реєстрації для внесення відомостей про період реєстрації до реєстру територіальної громади з подальшим їх переданням до відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби та Єдиного державного демографічного реєстру/

Як роз`яснено в пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення; 2) встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; 3) заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 569/7589/17 за заявою про встановлення факту проживання заявника на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, зроблено висновок про те, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги. Установлений нормативно-правовими актами порядок призначення пенсії на пільгових умовах передбачає і встановлення органом Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) відповідного факту, а рішення вказаного органу щодо призначення пенсії підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 162/760/17 зроблено висновок про те, що відповідно до частин 3, 4статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, на висновки якої посилається заявник, зробила висновок, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2024 року в справі № 539/5295/23зауважено, що в разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню у позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і суди насамперед перевіряють, чи відповідає оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а відповідач в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 КАС України повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у цій справі передбачено позасудовий порядок установлення юридичного факту, про який просить заявник і про те, що він має можливість одержати документ, що засвідчує цей факт, звернувшись до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Рішення відповідного органу може бути оскаржене в судовому порядку в порядку адміністративного судочинства, у зв`язку із чим суд правильно закрив провадження у справі. За умови існування позасудового порядку встановлення факту, що має юридичне значення, загальним місцевий суд закриває провадження в справі за заявою про встановлення такого факту.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22 квітня 2025 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий - суддя                                        

       Судді