Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

                                                        Справа № 279/3117/25

                                               Провадження № 1-в/279/344/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2025 року                                                                м.Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в місті  Коростені клопотання захисника ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ :

       21 травня 2025 року до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_4 .

       Клопотання обгрунтовано тим, що 18.08.2021 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області ОСОБА_4 було визнано винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України та призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі. На теперішній час засуджений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відбуває покарання в ДУ «Коростенська ВК № 71» та відбув понад 2/3 визначеного судом покарання встановленого вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду від 18.08.2021 року, а саме, понад 5 років та 4 місяці (на теперішній час ОСОБА_4 відбув 6 років та 4 місяці). За час відбування покарання ОСОБА_4 характеризується добре та має добру поведінку, режим відбування покарання не порушує, зауважень та доган ОСОБА_4 не має, у відношенні до засуджених неконфліктний, вину у скоєному злочині усвідомив, глибоко кається. Також захисник звертає увагу, що 29.09.2022 Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) було ухвалено рішення у справі «АТЕНТЬЄВ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF ATENTYEV AND OTHERS v. UKRAINE) (Заява №38264/20) та 11 інших заяв, де одним із Заявників був ОСОБА_4 (заява № 27427/21, від 21.05.2021 року). Вказаним рішенням ЄСПЛ констатував, що ОСОБА_4 з період часу з 29.01.2019 року та до дати винесення судом рішення (29.09.2022 року) утримувався в нелюдських умовах ДУ «Житомирська УВП № 8».

       Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2025 року розгляд клопотання переданий судді ОСОБА_1 та призначений на 12:45 годин 30.05.2025 року. Про час та місце розгляду подання установа виконання покарань, прокурор, засуджений, захисник належним чином повідомлені.

       Захисник ОСОБА_3 просив розглянути клопотання без його участі та за обов`язкової участі ОСОБА_4 . Від засудженого 28.05.2025 року надійшла заява про розгляд справи без його участі.

       Прокурор в судове засідання не з`явився, клопотань, заперечень не надав.

       29.05.2025 року на електронну адресу суду від уповноваженого представника ДУ "Коростенська виправна колонія (№ 71)" надішла заява про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 , оскільки будучи раніше неодноразово судимим як за тяжкі, так і нетяжкі злочини, востаннє вироком 20.09.2024 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 8 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна (початок строку відбуття покарання 25.01.2019, кінець строку покарання 18.04.2027) прибув з ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» для подальшого відбуття покарання до ДУ «Коростенська виправна колонія (№ 71)» 27.03.2025 року та за короткий проміжок часу зарекомендував себе з негативної сторони як особа з нестабільною поведінкою, допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, за що притягувався адміністрацією установи відбування покарань до дисциплінарної відповідальності, до суспільно-корисної праці та виконання своїх обов`язків відноситься негативно, участі у суспільно-корисному житті відділення не приймає, на заходи виховного характеру реагує не завжди належним чином. Питання умовно-дострокового звільнення ОСОБА_4 виносилося 09.04.2025 року на розгляд спільного засідання комісії ДУ «Коростенська виправна колонія (№71)» та спостережної комісії при Коростенському міськвиконкомі Житомирської області, за результатами якого прийнято рішення про відмову у застосуванні заохочувальної норми, оскільки засуджений не довів свого виправлення. До заяви долучені копії вироку письмові документи на підтвердження викладених заперечень на 36 аркушах.

       Згідно з п.2 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

       Відповідно до п.1 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема п.2 ч.1 ст.537 цього кодексу.

       Відповідно ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

       Враховуючи достатність поданих документів, суд вважає за можливе розгляти подання за відсутності учасників на підставі наявних у справі матеріалів.        

       У звязку з неявкою учасників провадження фіксування судового процесу технічними засобами згідно з ч.4 ст.107 КПК України не здійснюється.

       Перевіривши доводи клопотання, дослідивши копії матеріалів з особової справи засудженого, які надійшли з установи відбування покарань, суд дійшов до такого висновку.

       Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Частиною 3 цієї статті встановлено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

       За змістом ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, а умовно-достроковому звільненню підлягають лише ті засуджені, які протягом всього строку відбуття покарання, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення.

       Для цього всі дані про особу беруться в сукупності, в тому числі й дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому, вирішальним є не факт відбуття засудженим певної частини покарання, а саме виправлення засудженого.

       Судом встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Коростенська виправна колонія (№ 7)» на підставі вироку Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20.09.2024 року за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України (шляхом часткового складання покарання, призначеного вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області № 285/1179/19 від 18.08.2021) у виді позбавлення волі на строк 8 років 3 місяців з конфіскацією всього особистого майна. Початок строку відбування покарання 25.01.2019, кінець строку -18.04.2027 р.

       Згідно довідки по особовій справі засудженого ОСОБА_4 прибув до Коростенської ВК (№71) з Житомирської УВП (№ 8)» 27.03.2025 року.

       ВІдповідно до характеристики на засудженого, затвердженої начальником ДУ «Коростенська виправна колонія (№ 71)» ОСОБА_4 за весь час засудження мав 10 стягнень за порушення встановленого порядку відбування покарань, у тому числі в Коростенській виправній колонії-2 (04.04.2025 та 15.05.2025), заохочень не мав, вину у скоєному за вироком суду не визнає, шкодує, що був викритий правоохоронними органами та вважає, що деякі типии антисоціальної поведінки прийнятними. Згідно соціально-психологічної характеристики в установі на запропонованих роботах працювати не бажає, взагалі негативно ставиться до будь-якої праці.

       Відповідно до протоколу № 7 засідання комісії з розгляду питань щодо застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення від відбування покарання від 09.04.2025 року за результатами розгляду матеріалів особової справи ОСОБА_4 комісія вирішила не направляти матеріали в суд з питань умовно-дострокового звільнення , так як засуджений не довів свого виправлення (рішення прийнято одноголосно).

       За висновком щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_4 за критеріями «ставлення до скоєного кримінального правопорушення» «ставлення до праці» зазначено, що засуджений вважає , що з ним вчинили несправедливо та звинувачує інших у скоєному, виправдовується з ненавистю до суспільства або окремих людей, не має бажання працювати, до роботи ставиться негативно, має заборгованість за виконавчими документами, однак не бажає працювати в місцях і на роботах, визначені адміністрацією, та відшкодовувати заборгованість за виконавчими документами. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, а також ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як «високий». З урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики засудженого, результатів індивідуально-виховної роботи адміністрацією установи відбування покарань надано висновок, що засуджений ОСОБА_4 не став на шлях виправлення.

       Статтею 6 КВК України визначено, що виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

       Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов`язком суду, а залежить від переконаності суду в тому, що засуджений довів своє виправлення та цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

       Дослідивши матеріали з особової справи засудженого, суд дійшов висновку, що засуджений ОСОБА_4 не має усіх належних умов, передбачених ст. 81 КК України, для його умовно-дострокового звільнення, оскільки дослідженими матеріалами не підтверджується факт виправлення засудженого на теперішній час, а також не доведено, що цілі покарання досягнуті раніше ніж у строк покарання, який призначено за вироком суду.

       Посилання захисника на рішення у справі «АТЕНТЬЄВ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ», яким ЄСПЛ констатував порушення за ст.3 та 13 Конвенції, зокрема, що ОСОБА_4 з період часу з 29.01.2019 року та до дати винесення судом рішення (29.09.2022 року) утримувався в нелюдських умовах ДУ «Житомирська УВП № 8» суд не вважає доречним, оскільки такі обставини в силу ст.81 КК України не визнані законодавцем умовами, з урахуванням яких особа може бути звільнена умовно-достроково від відбування покарання. Крім того, за незадовільні умови утримання в установі виконання покарань засуджений отримав справедливу сатисфакцію, ці обставини не стосуються ДУ «Коростенська виправна колонія (№ 7)», де наразі утримується ОСОБА_4 , який за короткий проміжок відбування покарання негативним ставленням до праці та несумлінною поведінкою не довів своє виправлення.

       З урахуванням викладеного, клопотання захисника ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

       У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20.09.2024 року (з урахуванням вироку Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області 18.08.2021 року) на підставі ст. 81 КК України, відмовити.

       Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, а засудженим протягом того ж строку з моменту вручення йому копії судового рішення.

Суддя:                                                              ОСОБА_5