Справа № 183/8594/23

№ 2/183/661/25

Р І Ш Е Н Н Я

       І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2025 року                        місто Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Дубовенко І.Г., за участю секретарі судового засідання – Зозулі В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання права власності в порядку спадкування та стягнення недоотриманої спадкодавцем пенсії, суд –

у с т а н о в и в:

19 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській, у якому просить:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганськ у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01 березня 2016 року до 31 травня 2019 року в розмірі 80000 грн;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганськ у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01 березня 2016 року до 31 травня 2019 року в розмірі 80000 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позову вказує, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганськ. З березня 2016 року його батькові було припинено виплату пенсії відповідачем. Після смерті батька, він звернувся до відповідача з заявою про отримання суми неодержаної його батьком пенсії, однак до сьогодні відповідачем недоотриману його батьком пенсію не виплачено. Підставою звернення до суду вказує на те, що він як спадкоємець першої черги за законом, своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, тобто є таким, що прийняв спадщину після смерті батька.

А тому просить позовні вимоги задовольнити.

У встановлений судом строк для подання відзиву відповідачем направлений відзив на позовну заяву, у якому просить у позові відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – перебував на обліку у Біловодському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, як внутрішньо переміщена особа та отримував пенсію за віком до лютого 2016 року. ОСОБА_2 було взято на облік за електронною пенсійною справою. З 01 березня 2016 року ОСОБА_2 було призупинено виплату пенсії, тому як поновлення виплати пенсії продовжується після особистого звернення пенсіонера, який з відповідною заявою до пенсійного фонду за життя не звертався. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. 02 грудня 2021 року від ОСОБА_1 надійшло звернення щодо повторного розгляду суми недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_2 . ГУ ПФУ в Луганській області було повідомлено ОСОБА_1 про те, що пенсія ОСОБА_3 за період з 01.03.2016 по 31.10.2016 не нараховувалася. Розмір недоотриманої пенсії пенсіонером за період з 31.10.2016 по 31.05.2019 року в сумі 60863,71 грн (про що була надана відповідь нотаріальній конторі за останні три роки з моменту звернення на підставі ст. 46, 48 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). Виплата недоотриманої пенсії здійснюється на підставі свідоцтва про право на спадщину. 23.11.2021 року надійшов повторний запит нотаріальної контори щодо розміру невиплаченої пенсії, на що 09.12.2021 ПФУ надало відповідь, що невиплачена пенсія ОСОБА_2 станом на 23.11.2021 року (дата надходження запиту) становить 14439,18 грн (розмір може бути змінений в залежності від дати звернення до територіального органу ПФУ). Через те, що позивачем не було надано свідоцтва про право на спадщину у вигляді недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , з наданих до позову доказів вбачається, що позивач не отримала відповідного свідоцтва про право на спадщину у вигляді недоотриманої пенсії, а тому підстав для виплати пенсійним фондом суми недоотриманої пенсії ОСОБА_2 позивачеві немає. Вимоги позивача щодо визнання за ним права власності в порядку спадкування на спадкове майно спадкодавця у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01.03.2016 року по 31.05.2019 року – не підлягають задоволенню, через те що до складу спадщини входить лише нарахована пенсія. За зазначений період пенсія ОСОБА_2 не нараховувалася. Оскільки за життя померлий не оскаржував дії щодо не нарахування та невиплати пенсії, не виявляв інтересу та волі на те, щоб відновити пенсійні виплати, не нарахована пенсія не увійшла до складу спадщини, право на яку має позивач.

У задоволенні позовних вимог просять відмовити.

Представником позивача ОСОБА_4 – адвокатом Железняк В.К. подана відповідь на відзив у якій посилається на ті ж обставини, що і у позовній заяві, а також на хибність тверджень сторони відповідача щодо відсутності підстав для виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за життя з причин її не нарахування відповідачем. Щодо посилань відповідача на те. що позивачем не отримано свідоцтва про право на спадщину у вигляді недоотриманої ОСОБА_2 пенсії в Біловодській нотаріальній конторі, де була заведена спадкова справа після його смерті, то посилається на те, що 24.02.2022 року на території країни введений воєнний стан, а територія, на якій перебуває зазначена нотаріальна контора є тимчасово окупованою, і матеріали спадкової справи не були вивезені на територію підконтрольну українській владі, що позбавляє можливості позивачу отримати відповідне свідоцтво.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2023 року прийнято до свого провадження зазначений позов у якому відкрите провадження за правилами загального позовного провадження.

06 листопада 2023 року ухвалою суду витребувано від нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , а від відповідача відомості про суми призначеної, виплаченої та недоотриманої пенсії, а також копію електронної пенсійної справи ОСОБА_2

12 листопада 2024 року ухвалою суду витребувано від нотаріальної контори відомості зі спадкового реєстру.

27 березня 2025 року ухвалою суду, постановленою у підготовчому судовому засіданні підготовче провадження закрите, а справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання учасники розгляду справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представником позивача подано заяву, у якій просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить задовольнити.

Представник відповідача – Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в судове засідання не з`явився, у своїй заяві просить розглянути справу за відсутності представника відповідача, вважає позовні вимоги необґрунтованими підтверджує позицію зазначену у відзиві, у задоволенні позову просить відмовити.

У зв`язку з неявкою осіб, що беруть участь у справі фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Суд, дослідивши заяви по суті сторін та матеріали справи в їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7-12)

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 29 вересня 2019 року Енергодарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 77 років в місті Луганськ Луганської області, про що 28 вересня 2019 року складений відповідний актовий запис № 447 (а.с. 13).

З витягу зі Спадкового реєстру за № 7288559930 від 16.06.2023 року та № 79178267 від 16.11.2024 року вбачається, що 24 жовтня 2019 року Біловодською державною нотаріальною конторою Старобільського району Луганської області заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 заповітів не складалося (а.с. 14, 157).

23 листопада 2021 року на адресу ГУ ПФУ в Луганській області завідувачем Біловодської держнотконтори за вих. 918/20-14 від 15.11.2021 року направлений запит, відповідно до вимог ст. 4 ЗУ «Про нотаріат», у якому просить повідомити про наявність нарахованої та невиплаченої (недоотриманої) пенсії на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті був зареєстрований за адресою: Луганська область, місто Луганськ, та вказати залишки недоотриманої пенсії (а.с. 54). На який ГУ ПФУ в Луганській області за вих. 1200-0402-8/56728 надана відповідь про те, що невиплачена пенсія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 23.11.2021 року становить 14439,18 грн. Відповідно до частини 1 ст. 46 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суму недоотриманої пенсії може бути змінено в залежності від дати звернення до територіального органу ПФУ особи, яка має право на отримання даної виплати згідно свідоцтва про право на спадщину (а.с. 55).

02 грудня 2021 року ОСОБА_1 , як спадкоємцем першої черги який відповідно до закону у встановлений шестимісячний строк прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 , на ім`я начальника Біловодського об`єднаного управління ПФУ в Луганській області подано заяву щодо повторного розгляду суми недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_2 за період з лютого 2016 року по дань смерті ОСОБА_2 через те, що на запит нотаріальної контори включений не увесь період, за який не виплачено пенсію її батькові (а.с. 49-51).

14 грудня 2021 року за вих. 4907-5401/С-04/8-1200/21 ГУ ПФУ в Луганській області ОСОБА_1 , повідомлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримував пенсію в управлінні по 29 лютого 2016 року. З 01.03.2016 року виплату пенсії призупиненою у зв`язку з тим, що за життя ОСОБА_2 з заявою про поновлення пенсії не звертався, з 01.03.2016 року по день смерті ОСОБА_2 пенсія не нараховувалася. Відповідно до запиту Біловодської державної нотаріальної контори, який до управління надійшов 01.11.2019 року було проведено нарахування недоотриманої пенсії ОСОБА_2 із застосуванням положення ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надано відповідь про розмір недоотриманої пенсії з дати звернення за період з 31.10.2016 по 31.05.2019 (три роки) в сумі 60863,71 грн (а.с. 18, 52-53).

За вих. 10/01-16 від 20.12.2024 державним нотаріусом Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори в.о. завідувача Старобільської ДНК Карпенко В.М. повідомлено, що 24 жовтня 2019 року Біловодською ДНК Старобільського району Луганської області заведена спадкова справа № 303/2019 після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , у якій єдиним спадкоємцем за законом є ОСОБА_1 Територія Старобільського району Луганської області, де розташоване приміщення Біловодської державної нотаріальної контори Старобільського району Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією з 24.02.2022, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 з наступними змінами. Документи нотаріального діловодства та архіву Біловодської ДНК у паперовому вигляді у зв`язку із воєнними діями не передавалися до Старобільської ДНК та залишилися за адресою розташування Біловодської ДНК.

Відповідач у своєму відзиві посилається на те, що батько позивача – перебував на обліку у Біловодському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, як внутрішньо-переміщена особа та отримував пенсію за віком, яка виплачувалася щомісячно по 29.02.2016 року включно. З 01 березня 2016 року нарахування та виплата пенсії ОСОБА_2 призупинено. З 01.03.2016 по місяць смерті (травень 2019 року) ОСОБА_2 нарахування та виплата пенсії не проводилась.

Відповідачем також направлено на адресу суду довідку від 15.11.2023 за вих.№ 5447/05-16 про розмір недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 31.05.2019, відповідно до якої з березня 2016 року по 22.11.2018 року – пенсія не нарахована, а нарахування здійснені з 23.11.2018 року по травень 2019 року (час смерті ОСОБА_2 ) та складає 14439,18 грн.

Відповідачем наголошено на тому, що позивач не отримала свідоцтва про право на спадщину у вигляді недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому підстав для виплати позивачу будь-яких сум недоотриманої пенсії ОСОБА_2 немає.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи чинних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 386 ЦК України встановлені засади захисту права власності та передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного Кодексу України про спадкування.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганськ у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01 березня 2016 року до 31 травня 2019 року в розмірі 80000 грн; а також стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганськ у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01 березня 2016 року до 31 травня 2019 року в розмірі 80000 грн.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень статей 1216,1218,1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України спадкоємцями за законом першої черги є діти спадкодавця та той з подружжя, хто його пережив, батьки.

Отже, позивач (донька спадкодавця) у відповідності до положень ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем за законом першої черги.

За правилами ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. За приписами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Позивач звернувся до суду через об`єктивні обставин, незалежні від його волі, які позбавляють його можливості оформити спадкові права і отримати спадщину, а тому, з урахуванням принципу верховенства права, наявності у нього законних очікувань на отримання у спадок належної спадкодавцю соціальної виплати, його право підлягає захисту судом.

Виходячи з вищенаведеного, судом встановлено, що позивач належить до спадкоємців за законом першої черги після свого батька, інших спадкоємців за законом чи заповітом не встановлено, тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача в частині визнання за ним права власності на недоотриману пенсію після померлого батька за період з 01 березня 2016 року по травень 2019 року.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманої ОСОБА_2 за життя пенсії, яка після його смерті увійшла до спадкового майна, суд зазначає наступне.

Норми ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме - за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 7.11.2014 року затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, відповідно до якого у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Відповідно до п.3 цієї Постанови територіальні органи Пенсійного фонду України зобов`язані керуватись положеннями ст. 49 вказаного Закону - припиняти виплату пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду за наявності вищевказаних підстав. Відсутність зазначеного рішення свідчить, що нараховані суми пенсії повинні виплачуватися.

Статтею 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

У постанові Верховного Суду у справі № 802/402/18 від 03 травня 2018 року зазначено, що пенсія особи є її приватною власністю й припинення її та невиплата не у спосіб, передбачений Законом, є втручанням в право людини на власність, а також встановлені судом обставини щодо відсутності вини пенсіонера у неотриманні пенсії та припинення такої виплати внаслідок бойових дій на території Луганської області за відсутності інших підстав припинення, тому вказано, що позивач як дружина померлого до спливу шестимісячного строку (ст. 52 Закону) має право на виплату недоотриманої пенсії за минулий час без обмежень будь-яким строком.

Суд зазначає, що положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється у разі смерті пенсіонера.

Рішення щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 на інших підставах відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Крім того, відповідно до статті 9 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. На час виникнення спірних правовідносин ні воєнний, ні надзвичайний стан в Україні в цілому, як і на окремих територіях Донецької та Луганської областей, запроваджено не було.

Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи наведено у абзаці першому частини першої статті 1Закону України від 20 жовтня 2014 року №1706-VII «Про забезпечення праві свобод внутрішньо переміщених осіб» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Як зазначено у статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 18.01.2018№ 2268-VІІІ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.

Жодним законом України не визначено такої підстави для припинення пенсії, як відсутність у особи її реєстрації, як внутрішньо переміщеної особи, не підтвердження місця фактичного проживання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18), постанові Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 243/5697/16-ц (провадження № 61-34175св18) та у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 227/2802/16-ц (провадження № 61-6270св18) зазначено про те, що, підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.

Тому, припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Таким чином, припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії. Право на таку пенсію у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці пенсійні виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом.

Відповідно до ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

Отже, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини та позивач як спадкоємець має право на виплату відповідної суми.

Вищенаведені положення законодавства з урахуванням сталої судової практики у спірних правовідносинах свідчать про те, що спадкодавець ОСОБА_2 мав право на нарахування та виплату пенсії з березня 2016 року, незалежно від звернення до будь-якого відділення управління Пенсійного Фонду України та надання чи не надання довідки внутрішньо переміщеної особи, чи не підтвердження місця фактичного проживання, при цьому, слід зауважити, що рішення про припинення йому таких виплат не приймалось.

Отже, і позивач, як спадкоємець після смерті ОСОБА_2 , відповідно до положень статті 1227 ЦК України, має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 243/13575/19.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Оскільки відповідачем не наданий розрахунок пенсії /з посиланням на те, що вона не нараховувалася, електронна пенсійна справа ОСОБА_2 не містить розміру пенсії за період з березня 2016 року по травень 2019 року (місяць смерті спадкодавця) – а тому суд позбавлений можливості вирахувати самостійно розмір пенсії з моменту припинення її нарахування. При цьому позивач просить стягнути розмір недоотриманої пенсії починаючи з 01 березня 2016 року по 31 травня 2019 року в розмірі 80000 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганськ у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01 березня 2016 року до 31 травня 2019 року, яку стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 – є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

А тому в іншій частині позовних вимог належить відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 264, 265, 268 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання права власності в порядку спадкування та стягнення недоотриманої спадкодавцем пенсії – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на недоотриману ним за життя пенсію за період з 01 березня 2016 року до 31 травня 2019 року

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01 березня 2016 року по травень 2019 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок відповідних бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, код ЄДРПОУ 21782461, вул. Шевченка, 9,м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404.

Суддя                                                        І.Г.Дубовенко