РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" жовтня 2006 р. | Справа № 3/308-3768 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
Розглянув справу
за позовом: Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Тернопіль вул. Грушевського, 8
до відповідача: ДП «Бучацький мальтозний завод «м. Бучач вул. С.Бандери , 2 Тернопільської області
за участю представників сторін:
від позивача: Гловак В.І. представник по довіреності:
від відповідача: не явився
Суть справи: До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Тернопіль вул. Грушевського, 8 до ДП «Бучацький мальтозний завод «м. Бучач вул. С.Бандери , 2 Тернопільської областіі , в якій позивач просить стягнути з відповідача 28731 грн. 44 коп. в тому числі 27882 грн. адміністративно –господарської санкції за неналежне виконання Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо не створення робочого місця для працевлаштування інваліда в 2005 році та 849 грн. 44 коп. пені за несвоєчасну оплату адміністративно –господарської санкції за неналежне виконання Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо не створення робочого місця для працевлаштування інваліда.
Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, явку в судове засідання свого представника не забезпечив, не дивлячись на те, що належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання, свого письмового відзиву на позов суду не надав, а тому спір вирішено в порядку ст.75 Господарсько –процесуального кодексу України, по наявних у справі документах.
В порядку ст.20,22,81-1 ГПК України в розпочатому судовому засіданні роз’яснено права представників сторін.
За відсутністю клопотання сторони технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
У відповідності до ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
З огляду на те, що ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлює, що у разі несплати адміністративно-господарської санкції суб'єктом господарювання її стягнення проводиться за рішенням господарського суду, приймаючи до уваги інформаційний лист Верховного суду України № 3.2.-2005 від 26.12.2005 року, дана справа розглядається у відповідності Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, та вислухавши доводи представника позивача, суд встановив наступне:
Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Тернопіль вул. Грушевського, 8 звернулося з позовом до ДП «Бучацький мальтозний завод «м. Бучач вул. С.Бандери , 2 Тернопільської областіі , в якій позивач просить стягнути з відповідача 28731 грн. 44 коп. в тому числі 27882 грн. адміністративно –господарської санкції за неналежне виконання Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо не створення робочого місця для працевлаштування інваліда в 2005 році та 849 грн. 44 коп. пені за несвоєчасну оплату адміністративно –господарської санкції за неналежне виконання Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо не створення робочого місця для працевлаштування інваліда.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем ,на порушення ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”(875-12) не виконано норматив по створенню одного робочого місця для забезпечення працевлаштування інваліда.
В судовому засіданні встановлено наступне:
Стаття 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено для підприємств (об’єднань) ,установ, організацій нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Згідно з частиною 1 ст.18 вищевказаного Закону працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами ,громадськими організаціями інвалідів.(надалі органи працевлаштування інвалідів).
Робоче місце інваліда ,у відповідності з пунктом.1 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 3.05.1995 року№314 (зі змінами і доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 року №19-це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об’єднанні) ,в установі, та організації, незалежно від форм власності та господарювання ,де створено необхідні умови для праці інваліда.
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників СЕК. ,органів Держнаглядохронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (.п.3 положення).
Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору(пункт 5 положення).
Таким чином ,створеним робочим місцем ,є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда.
Закон України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” зобов’язує відповідача відповідно до 4-х відсоткового нормативу ,створити одно робоче місце для праці інваліда, зазначити його у колективному договорі і інформувати центри зайнятості ,місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів ,а органи працевлаштування зобов’язує підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.
Стаття 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” керівники підприємств (об’єднань) ,установ і організацій ,незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Із представлених документальних доказів відповідачем не надано доказів виконання вимог, а саме:
Відповідачем не представлено звіти за формою №3-ПН дані про наявність вільних(вакантних ) посад щодо категорії громадян(інвалідів).
Не доведено належними засобами доказування щодо інформування ним згідно пункту 14 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 3.05.1995 року№314 (зі змінами і доповненнями внесеними постановою Кабінету міністрів України від 10.01.2002 року відповідних органів про вільні робочі місця та вакантні посади на підприємстві відповідача ,на яких може використовуватися праця інвалідів.
Не доведено виконання вимог п.5 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 3.05.1995 року№314 (зі змінами і доповненнями внесеними постановою Кабінету міністрів України від 10.01.2002 року стосовно вжиття заходів по створенню робочого місця для інваліда розроблення таких заходів і включення їх до колективного договору
Не доведено відповідачем вжиття заходів щодо виконання пункту 3 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 3.05.1995 року№314 (зі змінами і доповненнями внесеними постановою Кабінету міністрів України від 10.01.2002 року.
Оцінивши представлені документальні докази, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 27882 грн. штрафних санкцій , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.
У відповідності Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідач зобов’язаний був до 15.04.2006 року сплатити штрафні санкції в сумі 27882 грн. ,які не були сплачені в установлений строк.
Згідно ст.20 ч.3 вишеназваного закону за порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені , яка обчислюється виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати нарахованої на повну суму недоїмки на весь її строк.
Оскільки відповідач порушив терміни сплати штрафних санкцій на 109 днів ,йому нараховано пеню в сумі 849 грн. 44 коп. ,які на день слухання справи позивачу не сплачені.
За таких обставин позовні вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 849 грн. 44 коп. документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Судові витрати в порядку ст.49 ГПК України , покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.43,49,82-85 ГПК України, Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” Положенням про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 3.05.1995 року№314 (зі змінами і доповненнями внесеними постановою Кабінету міністрів України від 10.01.2002 року, суд
ВИРІШИВ:
1 .Позов задовольнити.
2.Стягнути з ДП «Бучацький мальтозний завод «м. Бучач вул. С.Бандери , 2 Тернопільської області
-в користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Тернопіль вул. Грушевського, 8, 27882 грн. штрафних санкцій , 849грн. 44 коп. пені.
- в доход державного бюджету України 102 грн. державного мита.
- в користь ДП „Судовий інформаційний центр” м. Київ 118 грн. інформаційно –технічних послуг.
- видати накази .
3.На дане рішення, яке не вступило в законну силу сторонами по справі може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного господарського суду на протязі десяти днів з дня його підписання 23.10.2006 року через місцевий господарський суд Тернопільської області .
4.Рішення направити сторонам по справі.
Суддя І.М. Турецький