АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2394/11
Головуючий по 1-й інстанції Зємцов В.В.
Суддя-доповідач: Дорош А. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дорош А.І.
Суддів Панченка О.О., Прядкіної О.В.
при секретарі Лимар О.М.
з участю
представника позивача Гнатенко О.М.
предстаника відповідача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_4
на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 серпня 2010 року
по справі за позовом ПАТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 258 495,11 грн., -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача ОСОБА_1 , -
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.08.2010 року заява АТ «ПроКредит Банк» задоволена..
З метою забезпечення позову накладено арешт на все майно відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в межах ціни позову.
З метою виявлення рухомого та нерухомого майна, рахунків у банках, які належить відповідачам, а також джерел їх доходів, направлено відповідні запити в БТІ, ДАІ, ДП «Центр ДЗК» та ДПА за місцем реєсрації відповідачів.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просить вищевказану ухвалу місцевого суду скасувати, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Постановляючи ухвалу, місцевий суд виходив з того, що у відповідності до ч.2 ст.151 ЦПК України невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду або ускладнить його виконання.
Як встановила колегія суддів, такий висновок суду є вірним, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.07.2010 р. ПАТ «ПроКредит Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 258 495,11 грн. Крім цього, подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив суд ззабезпечити позов шляхом заборони відповідачам відчужувати належне їм рухоме та нерухоме майно в межах позовних вимог, з метою виявлення рухомого та нерухомого майна, рахунків у банках, які належить відповідачам, а також джерел їх доходів, направити відповідні запити в БТІ, ДАІ, ДП «Центр ДЗК» та ДПА за місцем реєсрації відповідачів.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.02.2011 р. позов ПАТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволений. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь АТ «ПроКредит Банк» заборгованість за кредитним договором № 20.1532/27 від 06.02.2008 р. в розмірі 242 125,39 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь АТ «ПроКредит Банк» заборгованість за кредитним договором № 2001. 22818/27 від 26.03.2010 р. в розмірі 14 717,61 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь АТ «ПроКредит Банк» заборгованість за кредитним договором № 2001.22819/27 від 26.03.2010 р. в розмірі 17 861,04 грн. Звернуто стягнення на предмет застави: траспортний засіб: тип – автобус пасажирський, марка NEOPLAN, модель № 116, випуску 1998 р., , який належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_1, виданого Кременчуцьким МРЕВ ДАІ ГУ-МВС України в Полтавській області 14.02.2006 р. Стягнуто з ОСОБА_4. та ОСОБА_5 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» судові витрати по 910 грн. з кожного.
Таким чином, вказаним рішенням всього стягнуто з відповідачів на користь позивача 276 525,04 грн.
Посилання відповідача на те, що місцевим судом не було з»ясовано, що виконання зобов»язання за укладеними договорами про надання траншів № 20.1532/27 від 06.02.2008 р, № 2001.22818/27 від 26.03.2010 р. та № 2001.22819/27 від 26.03.2008 р. забезпечено заставою, згідно договору застави рухомого майна та договорами поруки, не заслуговує на увагу, оскільки таке твердження не відповідає фактичним обставинам справи, вказані обставини судом були з»ясовані і місцевий суд вірно прийшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з врахуванням фактичних обставин справи, дійсних правовідносин сторін, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову в межах суми позову, що відповідає принципу співмірності із заявленими позовними вимогами, як того вимагає ч. 3 ст. 152 ЦПК України.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог процесуального закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанціїї, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2, 312 ч.1 п.1, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: А. І. Дорош
Судді:
Копія