Справа № 22-ц-71/12Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я.
Категорія - 48 Доповідач - Гурзель І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 січня 2012 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гурзеля І.В.
суддів - Фащевської Н. Є., Ходоровського М. В.,
при секретарі - Бріль В.Л.
з участю сторін - ОСОБА_1, та його
представника — ОСОБА_2, ОСОБА_3, та
його представника — ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів в розмірі ? із всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, на час свого навчання, починаючи з дати реєстрації судом позовної заяви і до досягнення ним (позивачем) двадцяти трьох років.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 жовтня 2011 року позов задоволено частково.
Стягнено із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на час його навчання але не більше чим до досягнення 23 років.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Тернопільського міськрайонного суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити в позові, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема не враховано що позивач знаходиться на частковому державному утриманні, що у нього на утриманні перебувають інші неповнолітні діти та дружина.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є відповідач ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03 вересня 1992 року, виданого Відділом ЗАГСу Тернопільської міської адміністрації.
ОСОБА_3 , навчається в Тернопільському вищому професійному училищі технологій та дизайну з 1 вересня 2011 року по 20 січня 2013 року на денній формі навчання. що вбачається з довідки № 306 від 11 жовтня 2011 року, виданої Тернопільським вищим професійним училищем технологій та дизайну.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 6 від 15.05.2006 року «Про застосування судами України окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Ця вимога судом першої інстанції в повній мірі недосліджена.
Так в суді апеляційної інстанції була представлена довідка що ОСОБА_3 в навчальному закладі отримує щомісячну стипендію в розмірі 270 грн., що позивачем також визнано. Крім того не взято до уваги що навчальний заклад розташований за місцем проживання позивача, а отже він не потребує витрат на переїзд, оренду житла.
Також судом першої інстанції не взято до уваги що відповідач ОСОБА_1 має на утриманні інших дітей синів ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 що підтверджується довідкою, а с. 17 та копіями паспорта та свідоцтва про народження а.с. 18,19. Також у нього на утриманні дружина ОСОБА_6 яка у відповідності до копії трудової книжки (а.с.22) з 2004 року не працює і з 2005 року не отримує допомоги по безробіттю, а отже обов’язок по її утриманню в силу ст.75 СК України також лежить на чоловіку.
Таким чином колегією встановлено що можливість надання допомоги батьком сину який продовжує навчання обмежена і з врахуванням всіх наявних обставин вважає за достатній визначити її розмір 1/8 від його доходу, зменшивши таким чином стягнення.
Також невірним є посилання суду ч. 2 ст. 182 СК України та визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину що не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки така норма може бути застосована тільки що до неповнолітніх дітей, що до яких Законом “Про державний бюджет” визначається прожитковий мінімум. Позивач ОСОБА_3 є повнолітнім, а тому застосування до нього цієї норми є невірним а тому її слід виключити з резолютивної частини рішення.
Згідно ст. 309 ЦПК України, підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 307, п.1,3 ст.309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –задоволити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду 18 жовтня 2011 року змінити.
Стягувати із ОСОБА_1, аліменти в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на ОСОБА_3 під час його навчання у Тернопільському вищому професійному училищі технологій та дизайну починаючи з 07.09.2011 року до 20.01.2013 року, тобто до закінчення ним навчання .
Посилання на “не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку” з резолютивної частини рішення виключити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.В. Гурзель