АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-140/12Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я.
Категорія - 27 Доповідач - Гурзель І.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 лютого 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гурзеля І.В.
суддів - Ходоровського М. В., Фащевської Н. Є.,
при секретарі - Бріль В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк” на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 грудня 2011 року по справі за позовом ПАТ “Укрінбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И Л А:
Публічне акціонерне товариство “Український інноваційний банк” звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. № 111/07-ф від 08.08.2007 року в сумі 61923,65 дол. США.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 грудня 2011 року в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором —відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ПАТ “Укрінбанк” Лещук Н. В. просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 грудня 2011 року і ухвалити нове про задоволення позовних вимог ПАТ “Укрінбанк” про стягнення заборгованості за кредитним договором № 111/07-ф від 08.08.2007 року з ОСОБА_1 в сумі 61923,65 доларів США, що еквівалентно 493748,03 грн. та 9049,35 грн. та 1820,00 грн. судових витрат. Посилається на те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Так відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того що ОСОБА_1 не може відповідати по боргових зобов’язаннях перед позивачем, оскільки його борг переведений на іншу особу.
З таким висновком суду колегія погоджується.
Як встановлено судом першої інстанції, 08.08.2007 року між ОСОБА_1 та AT «Укрінбанк»укладено кредитний договір № 111/07-ф.
05.12.2008 року за № 01-23/462 директор Тернопільської філії АТ «Укрінбанк»ОСОБА_3 заявою на переведення боргу (а.с.27) підтвердив згоду установи, яка надавала кредит відповідачу, на переведення боргу позичальника ОСОБА_1 перед Тернопільською філією АТ «Укрінбанк»за зобов'язанням щодо повернення боргу, що випливають з кредитного договору № 111/07-ф від 08.08.2007 року, загальною сумою 35000 дол. США, на нового боржника - поручителя ОСОБА_4
Відповідно до договору про переведення боргу від 09.12.2008 року (а.с.28) первісний боржник ОСОБА_1, що діє на підставі згоди на переведення боргу Тернопільської філії AT «Укрінбанк»та новий боржник ОСОБА_4 уклали договір про наступне: первісний боржник переводить, а новий боржник приймає на себе виконання зобов'язання щодо погашення заборгованості перед Тернопільською філією AT «Укрінбанк», яка виникла на підставі кредитного договору № 111/07-ф від 08.08.2007 року, укладеного між первісним боржником і AT «Укрінбанк»; первісний боржник переводить на нового боржника борг в обсязі та на умовах, які існували у момент укладення цієї угоди. Сторони домовились про встановлення грошової оцінки боргу, що переводиться в сумі 35000 дол. США.
Відповідно до положень ст.520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути змінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Вказана вимога закону повністю дотримана, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що переведення боргу з первісного боржника ОСОБА_1 на нового боржника ОСОБА_4 відбулося за згодою кредитора, від імені якого правомірно виступав директор Тернопільської філії AT «Укрінбанк»ОСОБА_3, який, відповідно до п. 5.3. положення про Тернопільську філію Акціонерного товариства «Український інноваційний банк», діяв на підставі довіреності, одержаної від Головного банку, і укладає всі договори (угоди, контракти тощо) з юридичними і фізичними особами від імені головного банку в межах наданих йому повноважень.
Доводи апелянта про те, що директор Тернопільської філії AT «Укрінбанк»ОСОБА_3 не мав повноважень надавати згоду на переведення боргу і, що така згода повинна обов'язково погоджуватися кредитною комісією банку, що не було зроблено, а тому це суперечить внутрішнім нормативним документам Головного банку не є підставою для скасування рішення оскільки директор Тернопільської філії AT «Укрінбанк»ОСОБА_3 був наділений достатнім обсягом повноважень що до підписання такої згоди на підставі довіреності. Внутрішні банківські механізми, які встановлені банком для своїх співробітників, щодо виділення кредитних коштів, перевірки, здійснення контролю в т.ч. переведенням боргу не є обов’язковими для клієнтів банку. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не могли знати чи дотримано директором філії, при дачі згоди на переведення боргу, усіх внутрібанківських процедур.
Керівник філії банку відповідає за дії філії на підставі у відповідності до п.4 ст.95 ЦК України.
Крім того апелянтом сам договір про переведення боргу не оспорюється.
З проаналізованих в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем, оскільки не несе відповідальності за невиконання ОСОБА_4 обов'язку щодо повернення заборгованості за кредитним договором № 111/07-ф від 08.08.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та AT «Укрінбанк».
Колегія не бере до уваги твердження апелянта, що судом першої інстанції не враховано, що договір про переведення боргу не вносить змін до кредитного договору, які є обов’язковими для належного переведення боргу з ОСОБА_1 на ОСОБА_4 оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Судом встановлено дотримання вимоги статті 520 ЦК України. Наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов’язання (звільнення його від боргу), вступ у зобов’язання нового боржника, тобто зміна суб’єктного складу зобов’язання при збереженні змісту останнього.
Форма договору про переведення боргу відповідає вимогам ст.513 ЦК України оскільки як і первинний кредитний договір укладена в простій письмовій формі, а тому посилання апелянта на ст. 521 ЦК України не заслуговують на увагу.
За вказаних обставин рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування колегія не вбачає.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк” –відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.В. Гурзель