Справа № 2-73                                                                                                                                                       2008 рік                                            

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

01 квітня 2008 року Центрально-Міський районний суд м.Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді                                 Максимова М.Т.

при секретарі                                          Улещенко Г.В.,Богославської О.М.,

Балтанєнє І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 „Про стягнення суми боргу”,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2  та просить суд стягнути з відповідачки на ії користь суму  боргу в розмірі 15150 грн., судовий збір- 151,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 30 грн.

У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги та пояснила, що 10 січня 2007 року вона позичила  ОСОБА_2 3000 доларів США строком до 10 березня 2007 року, про що остання власноруч написала розписку. Однак, у вказаний строк відповідачка борг не повернула.

Відповідачка пояснила , що хотіла взяти грощі в борг у позивачки, а але взяла 3000 гривень у своєї подруги ОСОБА_3, про що вона написала розписку. Гроші вона повернула , а розписку не забрала. ОСОБА_3 сказала, що розписку через деякий час вона поклала на прилавок на ринку, але відповідачка розписку не бачила.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволені позову необхідно відмовити з наступних підстав:

З наданої суду розписки видно, що ОСОБА_2 взяла в борг у особи на ім'я  Віти 3000 # 10.01.2007 року . Зобов'язується повернути  через два місяця - 10.03.2007 року (а.с.8).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України по договору позики одна сторона (позикодавець) передає у власність  іншій стороні (позичальнику) гроші, а позичальник зобов”язується повернути  позикодавцю таку ж суму грошей.

Крім того, згідно зі ст.. 1047  ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму  доходів громадян. При цьому слід мати на увазі, що  розписка не є письмовою формою договору позики і не замінює її.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона є подругою відповідачки, якій декілька разів позичала гроші. У січні 2007 року  вона позичила ОСОБА_23000 грн., про що остання написала їй розписку- ту, що міститься в матеріалах справи, бо ОСОБА_1-це вона. Гроші остання їй повернула, а розписку вона потім поклала на прилавок відповідачці. Куди потім поділась розписка вона не знає.

З таких обставин, суд вважає, що позивачкою не доведений факт того, що саме вона позичала відповідачці гроші, бо з тексту розписки це не випливає і оскаржується ОСОБА_2

Крім того, неможливо встановити, яка саме сума була позичена 3000 грн. чи то 3000 доларів США невідомо, бо знак, що стоїть в розписці поряд з  сумою «#» ні до якої з валюти відношення не має, а прописними буквами сума позики не проставлена.

Відповідачка та свідок стверджували, що ОСОБА_2позичала у ОСОБА_3 гроші в гривнях, а знак, вказаний у розписці після цифр 3000 відповідачка не проставляла. Ці ствердження ОСОБА_2нічим не спростовані.

Таким чином, суд, оцінивши всі докази по справі, вважає, що сама по собі обставина, що розписку пред'явила позивачка ОСОБА_1 не свідчить, що вона має право вимагати повернення боргу.

Керуючись ст..ст. 10,11,60,130,174,209,212,213,215 ЦПК України, на підставі ст.ст.1046, 1047 ЦК України, суд,-

Вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 „Про стягнення суми боргу”- відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційної скарги - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                               М.Т.Максимов