Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2-о-276/11р.
22.11.2011 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд у складі:
головуючого судді Горбатенко О.В.,
при секретарі судового засідання Литвиненко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа –Лисичанська державна нотаріальна контора № 1, -
встановив:
Заявниця –ОСОБА_1 звернулася до суду з вищеназваною заявою, в якій просила суд встановити факт належності договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для забудови житлового будинку від 23.06.1953 р., посвідченого Лисичанською ДНК, реєстр № 9662 та реєстраційного напису на документі про право приватної власності на житловий будинок за АДРЕСА_1, від 07.01.1982 р., складених на ОСОБА_2 саме йому, ОСОБА_3, посилаючись на наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Лисичанську Луганської області померла бабуся заявниці, ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з усіма господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який померла ОСОБА_4, успадкувала фактично після смерті свого чоловіка, ОСОБА_3. Її чоловік, ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Лисичанську. Відповідно до заповіту, посвідченого державним нотаріусом Лисичанської державної нотаріальної контори № 1 від 03.10.2006 року, зареєстрованому у реєстрі під № 3-1340, все належне ОСОБА_4 майно було заповідано нею заявниці. Заявниця звернулась з питанням отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом до державного нотаріуса нотаріальної контори № 1 м. Лисичанська. З’ясувалось, що договір забудови від 23.06.193 року та реєстраційний напис на документ про право приватної власності на житловий будинок від 07.01.1982 року, складений на чоловіка бабусі заявниці, виписаний на «ОСОБА_3», тоді як у всіх інших правовстановлюючих документах він записаний інакше, як «ОСОБА_3»- у свідоцтві про його шлюб, або у свідоцтві про його смерть він записаний, як «ОСОБА_3». Внести виправлення до договору забудови від 23.06.1938 року та реєстраційного напису на документі про право приватної власності на житловий будинок від 07.01.1982 року, не виявляється можливим, бо яке насправді по-батькові чоловіка бабусі заявника, а яке помилкове, виявити неможливо, тому що невідоме справжнє місце його народження, відсутні свідки та інші правовстановлюючі документи. Зробити виправлення по-батькові у свідоцтві про смерть та у свідоцтві про шлюб також не виявляється можливим, у зв’язку з тим, що у заявниці відсутні відомості про місце народження та місце реєстрації народження ОСОБА_3. Таким чином, у зв’язку з розбіжністю по-батькові чоловіка бабусі заявниці, ОСОБА_3, у його правовстановлюючих документах, а саме: в свідоцтві про його смерть та в свідоцтві про його шлюб, а також у договорі забудови від 23.06.1953 року та реєстраційному написі на документі про право приватної власності на житловий будинок від 07.01.1982 року, державним нотаріусом Лисичанської ДНК заявниці було запропоновано звернутись до суду з встановленням факту належності правовстановлюючих документів. У зв’язку з вищевикладеним заявниця була змушена звернутись до суд з позовом.
Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась, подала заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, заяву підтримала, просила задовольнити.
Судом досліджені наступні докази: копія паспорта заявниці /а.с.8-9/, копія свідоцтва про смерть /а.с.10,11/, копія свідоцтва про укладення шлюбу /а.с.12/, копія договору /а.с.13/, копія реєстраційного напису /а.с.14/, копія домової книги /а.с.15-17/, копія технічного паспорта /а.с.18-21/, довідка /а.с.22/, копія заповіту /а.с.23/, копія військового білету /а.с.24/, копія акту /а.с.25/, копія довідки /а.с.27/, копія свідоцтва про народження/а.с.28, 29/, копія свідоцтва про укладення шлюбу /а.с.30/, копія типового договору - замовлення /а.с.32/, копія акта /а.с.33/, довідка Лисичанської державної нотаріальної контори /а.с.38,39/.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся заявниці ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 /а.с.10/, після її смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з усіма господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який померла ОСОБА_4, успадкувала фактично після смерті свого чоловіка, ОСОБА_3.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 в місті Лисичанську, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 /а.с.11/.
Як вбачається з копії заповіту, посвідченого державним нотаріусом Лисичанського державної нотаріальної контори від 03 жовтня 2006 року, зареєстрованому у реєстрі під № 3-1340, все належне майно ОСОБА_4 було заповідано нею ОСОБА_1 /а.с.23/.
При зверненні заявниці до Державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, з’ясувалось, що договір забудови від 23.06.193 року та реєстраційний напис на документ про право приватної власності на житловий будинок від 07.01.1982 року, складений на чоловіка бабусі заявниці, виписаний на «ОСОБА_3», тоді як у всіх інших правовстановлюючих документах він записаний інакше, як «ОСОБА_3»- у свідоцтві про його шлюб, або у свідоцтві про його смерть він записаний, як «ОСОБА_3».
Факт належності договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для забудови житлового будинку від 23.06.1953 року та реєстраційного напису на документі про право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 від 07.01.1982 року, саме ОСОБА_3, підтверджується наступними доказами.
В копії свідоцтва про смерть вказано «ОСОБА_3»/а.с.4/, в копії технічного вказано «ОСОБА_3»/а.с.18/, в копії договору забудови житлового будинку від 23.06.1953 року вказано «ОСОБА_3»/а.с.13/, в копії реєстраційного напису на документ про право особистої власності вказано ОСОБА_3»/а.с.14/, в копії домової книги вказано «ОСОБА_3»/а.с.16/, в копії військового квитку чоловік бабусі заявниці вказаний «ОСОБА_3», ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.24/, в копії акту вартості споруд вказано «ОСОБА_3»/а.с.25/.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що договір на право будівлі будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 23 червня 1953 року, складений на ОСОБА_2 та реєстраційний напис на документ про право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 від 07 січня 1982 року, складений на ОСОБА_3, належать саме ОСОБА_3, та є передбачені законом підстави для задоволення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212-215, 218, 256-259 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа –Лисичанська державна нотаріальна контора № 1- задовольнити.
Встановити, що договір на право будівлі будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 23 червня 1953 року, складений на ОСОБА_2 та реєстраційний напис на документ про право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 від 07 січня 1982 року, складений на ОСОБА_3, належать саме ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Лисичанський міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В.Горбатенко