Справа №2-3860\11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді —Антоненко М.В.          

при секретарі –Атуової К.А.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, у якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення АДРЕСА_1 у рахунок погашення заборгованості за договором позики від 01.09.2011 року, яка на момент звернення до суду становить 200 000 гривень 00 коп. та встановити спосіб реалізації предмету іпотеки, шляхом його продажу ОСОБА_4 від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07 вересня 2011 року між нею та відповідачем був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Зазначений договір іпотеки був укладений в забезпечення належного виконання основного зобов'язання, що полягає у своєчасному повернені ОСОБА_3 боргу (позики) позивачу в сумі 200000,00 гривень в строк до 12 вересня 2011 року. Своїх зобов'язань з повернення грошових коштів відповідач не виконав, у зв'язку з чим позивач 13 вересня 2011 року направила йому письмову вимогу про усунення порушень за договорами позики та іпотеки. Відповідач 15 вересня 2011 року направив позивачеві відповідь на вказану вимогу, в якій посилаючись на важке матеріальне становище, просив надати йому відстрочку виконання його зобов’язань з повернення позики строком на 90 днів. Вважаючи такі дії відповідача порушенням своїх прав, ОСОБА_4 звернулась до суду із відповідним позовом.

В уточненнях позовних вимог позивач зазначив, що 17 жовтня 2011 року відповідним актом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 узгодили кандидатуру суб’єкта оціночної діяльності, який мав проводити оцінку предмета іпотеки в разі його продажу у порядку ст. 38  Закону України «Про іпотеку». Таким суб’єктом оціночної діяльності було погоджено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 (сертифікат суб’єкта оціночної діяльності № 9018/09 від 22.10.2009). Відповідно до наданого суду висновку про вартість майна до звіту № 5-1/10/2011 від 28.10.2011 ринкова вартість предмета іпотеки –нежитлового приміщення АДРЕСА_1, становить 203000,00 гривень.

З урахування викладеного, позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки, - нежитлове приміщення АДРЕСА_1 у рахунок погашення заборгованості за договором позики від 01.09.2011 року, яка на момент звернення до суду становить 200 000 гривень 00 коп. та встановити спосіб реалізації предмету іпотеки, шляхом його продажу ОСОБА_4 від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»

Сторони в судове засідання не з’явились, відповідач подав через канцелярію суду заперечення на уточнені позовні вимоги та просив суд розглядати справи за його відсутності. В своїх запереченнях відповідач позов не визнав, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що має намір найближчим часом розрахуватися за договором позики. При цьому відповідач визнав факт отримання позики, укладення договору іпотеки та факт невиконання ним прийнятих зобов’язань. Крім того, позивач погодився із оцінкою предмету іпотеки відповідно до висновку про вартість майна до звіту № 5-1/10/2011 від 28.10.2011 року.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд встановив, що 01 вересня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого останній отримав та зобов’язувався повернути у строк до 12 вересня 2011 року грошові кошти у розмірі 200000,00 гривень. В якості забезпечення виконання своїх зобов’язань за договором позики відповідач на підставі договору іпотеки від 07.09.2011 року передав в іпотеку належне йому на праві приватної власності нежитлове приміщення АДРЕСА_1.

Своїх зобов'язань з повернення позики відповідач не виконав, у зв'язку з чим позивач направила йому письмову вимогу про усунення порушень за договорами позики та іпотеки. У своїй відповіді від 15 вересня 2011 року на вказану вимогу Відповідач просив надати йому відстрочку виконання його зобов’язань з повернення позики строком на 90 днів.

Представник позивача надав суду копію акту 17 жовтня 2011 року, якою підтверджується, що позивач обрав, а відповідач погодив кандидатуру суб'єкта оціночної діяльності, який визначатиме ціну предмета іпотеки після прийняття іпотекодержателем рішення про обрання способу звернення стягнення: Подання даного позову є підтвердженням того, що позивач обрав такий спосіб звернення, як продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцю на підставі рішення суду.

Згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності ціна предмета іпотеки станом на 28.10.2011 складає 203000,00 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності;

нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності якщо інше не встановлено цим Законом.

          Матеріалами справи підтверджується, що предмет іпотеки відповідає зазначеним ознакам, тобто належить відповідачу на праві власності, може бути ним відчужений і зареєстрований у встановленому порядку як окремий об'єкт права власності.          

          За законом та договором іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі і за рішенням суду.

          Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимозі іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.     

Оскільки Іпотекодавець ОСОБА_3 не виконав своїх обов'язків перед позивачем належним чином, остання вправі висунути до нього вимоги про відновлення свого порушеного права. Кредитор вправі розпочати процедуру звернення стягнення на заставлене майно вже за наявності самого факту невиконання або неналежного виконання основного зобов’язання.

Згідно з ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодавець набуде право звернення стягнення на предмет застави і в разі, коли зобов'язання не буде  виконано у встановлений строк (термін).

Згідно ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Договором іпотеки від 07.09.2011 року встановлено, що іпотекою забезпечується своєчасне повернення основного боргу у сумі 200000,00 гривень, а також відшкодування Іпотекодавцем будь-яких витрат та збитків, пов'язаних з неналежним виконанням Іпотекодавцем умов договору, а також витрат, пов'язаних зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, в тому числі витрат на утримання і збереження такого предмета іпотеки. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Сторони даного спору передбачали можливість вирішення питання про звернення стягнення на предмет  іпотеки шляхом позасудового врегулюванні на підставі договору. Проте, як випливає із матеріалів справи, відповідач відмовився виконати цю умову.          

Закон України «Про іпотеку»передбачає кілька способів звернення стягнення на предмет іпотеки. Право вибору способу звернення належить Іпотекодержателю.

Позивач просить суд застосувати процедуру продажу, встановлену статтею 38 цього Закону, тобто такий спосіб, як продаж іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі-покупцю, який не був реалізований в позасудовому порядку через відмову іпотекодавця.          

Оскільки інших вимог, таких як сплата неустойки, збитків, витрат на утримання застави та інших витрат позивачем не висувалося, за рахунок коштів, отриманих від продажу предмета іпотеки, задоволенню підлягає основна вимога в розмірі 200000,00 гривень.          

Інших осіб, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, судом під час розгляду справи не виявлено.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача підлягає також стягненню судові витрати по справі, а саме  судовий збір –1700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення – 120, 00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 572, 576, 589-591 ЦК України, ст.ст. 3, 7, 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 60, 88, 130, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити повністю.                    

          Звернути стягнення на предмет іпотеки –нежитлове приміщення АДРЕСА_1, у рахунок погашення заборгованості за договором позики від 01.09.2011, яка на момент звернення до суду становить 200000,00 гривень.

Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки, шляхом його продажу ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2 від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», за ціною 203000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 1820 гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                                                            М.В. Антоненко