Справа № 1-154-2008р.

В  И  Р  О  К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 травня  2008 року                Староміський  районний  суд  міста  Вінниці

             в складі :

                        головуючого судді                                                   Татаурової І.М.,

                        при секретарі                                                          Сускову А.О.,

                        з участю:

прокурора                                                                 Півнюка С.М.,

                        потерпілого                                                             ОСОБА_2.,      

                        законного представника      підсудного                ОСОБА_3,                   

                        адвоката                                                                  ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, учня ВСЗОШ №24, неодруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ст. 190 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

 12.02.2008р. близько 21.00 год., ОСОБА_1., маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, з корисливих мотивів, перебуваючи  по вул. Немирівське шосе м. Вінниці, біля сімейного гуртожитку №2, попросив у незнайомого йому ОСОБА_2. мобільний телефон «Нокія - №70» ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 1 400 грн., щоб послухати музику. Але, ОСОБА_1. не маючи наміру повернення мобільного телефону потерпілому, шляхом зловживання довірою останнього, незаконно, заволодів ним та розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1 400 грн.  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1., свою винність в інкримінованому йому діянні, передбаченому ст. 190 ч.1 КК України, при вказаних вище фактичних обставинах справи, які встановлені в ході досудового та судового слідства визнав повністю, дав показання аналогічні викладеним в обвинувальному висновку. Щиро розкаявся, просить суд суворо його не карати.

Враховуючи думку учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.190 ч.1 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

При призначені покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - підсудний ОСОБА_1. вчинив злочин середньої тяжкості, особу винного, а саме:

-     по місцю проживання та за місцем навчання підсудний характеризується з позитивної сторони (а.с. 15, 16); 

·        раніше не судимий (а.с. 19);     

·        не перебуває на диспансерному обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. О.І. Ющенка (а.с.17) та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія» (а.с.18).

Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, в судовому засіданні не виявлено.    

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступіні тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують покарання підсудного, а також те, що ОСОБА_1. вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин будучи неповнолітнім, за час досудового слідства та розгляду справи у суді, свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, а тому враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про істотне зниження ступені небезпечності підсудного для суспільства, що утворює підставу для висновку суду про те, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1  можливе без ізоляції від суспільства, тому підсудному необхідно призначити покарання в межах санкції статті за якою кваліфіковано його діяння та    звільнити  від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов в справі не заявлявся.

Під час досудового слідства викрадене майно /мобільний телефон/ у потерпілого ОСОБА_2. йому повернуто і знаходяться у нього на зберіганні (а.с. 36). Претензій будь - якого характеру до підсудного  ОСОБА_1 зі сторони потерпілого ОСОБА_2. немає, про що свідчить письмово викладена заява .

            Керуючись ст. 323, 324 КПК України, ст. 65 КК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у виді  обмеження волі на строк один рік шість місяців.

            На підставі ст. 75 КК України, звільнитиОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

            Відповідно до ст. 76 КК України покласти наОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Речовий доказ в справі  - мобільний телефон «Нокія - №70» ІМЕІ НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2  - залишити останньому.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити  попередній - «підписку про невиїзд».

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: