Справа № 33-16/12      08.02.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33-16/2012 р.                                 Головуючий у суді 1-ї  інст.

Категорія: ст. 130 ч.1                                      Персонова І.Г.

КУпАП                                                            Головуючий апеляційного суду:

                                                                         Ржепецький О.П.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 лютого 2012 року апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого:                                                         Ржепецького О.П.

            при секретарі судового засідання:                        Бойко М.А.

            За участю:

  Особи, притягнутої до

  адміністративної  відповідальності                        ОСОБА_3

розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3  на постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 листопада 2011 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Одеської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1,

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Згідно постанови суду, 10.10.2011 року біля 00.00 хв. ОСОБА_3 в м. Миколаєві, керуючи транспортним засобом «ВАЗ - 21099», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп’яніння,  в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.  Заперечує факт скоєння ним вказаного правопорушення. Вважає, що наявність самого протоколу про адміністративне правопорушення є недостатнім для вирішення питання про його винність у ньому.  Вказує, що працівники ДАІ не розяснили йому, що він буде притягнутий до адміністративної відповідальності. Стверджує, що суд, призначаючи йому стягнення не врахував, що він має на утриманні двох неповнолітніх дітей, його робота пов’язана з постійним використанням автомобілю, таким чином позбавлення його права керування транспортними засобами, позбавить його роботи.

Заслухавши доводи ОСОБА_3, який просив задовольнити апеляцію, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин встановлених судом першої інстанції, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення ВЕ1№ 207630 та висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння № 4126 від 10.10.2011 року, ОСОБА_3 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан сп’яніння у присутності двох свідків.

Доводи ОСОБА_3 про те, що він був тверезий не можуть бути прийняті до уваги, оскільки його притягнуто до відповідальності не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, а за відмову пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, що є порушенням вимог п.2.5 Правил Дорожнього Руху України і тягне за собою відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, доводи апелянта про необгрунтованість притягнення його до адміністративної відповідальності та відсутність доказів по справі, позбавлені підстав.

Що стосується призначеного ОСОБА_3 стягнення, то судом, правильно враховані характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини. Суд вірно прийшов до висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення саме у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, оскільки ОСОБА_3 вчинив грубе порушення правил дорожнього руху.

Посилання апелянта на те, що його робота пов’язана з постійним використанням автомобіля, а позбавлення його права керування всіма видами транспортних засобів залишає його без засобів існування не підтверджене жодними доказами, а тому не є підставою для скасування постанови суду.

Враховуючи вищевикладене, підстав для скасування оскаржуваної постанови, про що просив апелянт, суд не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП , суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 листопада 2011 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без зміни.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий: